Справа № 2-2039/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2009 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Марченко Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського правозахисного об’єднання «Аркадаш» в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до Комунального підприємства Житлове-комунального об’єднання Київського району м. Сімферополя, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про відшкодування моральної шкоди,
В с т а н о в и в:
Позивачі звернулись із позовом, в якому просять стягнути солідарно з відповідачів на їх користь 12000 грн. в рахунок компенсації спричиненої їм моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовують тим, що починаючи з серпня 2005 року квартиру АДРЕСА_1, де вони проживають однією сім’єю, і яка належить ОСОБА_8, постійно заливає вода, яка поступає з вище розташованої квартири № 6. По цім заливам були укладені акти з представниками ЖЕО. Їх звернення до ЖЕО з цього питання певних результатів не дали. Вода заливає їх кухню, потрапляє в посуд, де готується їжа. Також заливається винна кімната. На них падають частини штукатурки. Вони живуть в постійному очікувані чергових залиттів квартири. Залиття почались в період з серпня по вересень 2005 року, коли трапились перши шість залиттів. Потім вони знову поновлялися. Вони не можуть належним чином робити уроки, приймати ванну, оскільки постійно очікували падіння штукатурки зі стелі. В квартирі постійний бруд і потоки, соромно приймати гостів, вимушені по черзі прибиратись щодня.
Відповідачі позовні вимоги не визнають, поясняють, що в їх діях не мається зв’язку із спричиненням шкоди позивачам.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи і з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що в зазначеній квартирі АДРЕСА_2 проживає сім’я, яка складається з подружжя ОСОБА_8 і ОСОБА_1, а також їх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішенням Київського районного суду від 10 квітня 2007 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 07 листопада 2007 року, встановлено, що за період з серпня 2005 року до квітня 2006 року трапилось неодноразове залиття зазначеної квартири позивачів, про що свідчили акти укладені співробітниками ЖЕО від 30.08.05 р., 13.09.2005 р., 15.12.2005 р., 05.01.2006 р. 25.04.2006 року і численні заяви ОСОБА_8 на адресу ЖЕО Київського району з проханнями усунути причини і наслідки цих залиттів.
Зазначеним рішенням суду була встановлена солідарна винність, а тому і відповідальність відповідачів у спричиненні шкоди залиттям квартири позивачів в такому розмірі: з ЖЕО Київського району 50% від усього розміру шкоди і 50% шкоди солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5А
На підставі ст. 1190 ЦК України в зазначених розмірах на користь ОСОБА_8, як власника квартири, було стягнено спричинену матеріальну шкоду, а також моральну шкоду, оскільки позов було подано саме в його інтересах.
В ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 07 листопада 2007 року судом зазначено, що члени сім’ї позивача у тієї справі не заявляли вимог про стягнення моральної шкоди на їх користь. Наявний же позов подано саме членами сім’ї ОСОБА_8 про відшкодування їм моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеним рішенням суду встановлена, тому не потребує доказуванню винність саме відповідачів у залитті квартири позивачів, а також розмір часток їх відповідальності.
Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири).
Таким чином позивачі, як члени сім’ї ОСОБА_8, так само мають право на відшкодування спричиненої їм моральної шкоди, яка сталась у зв’язку із значним погіршенням умов їх проживання, вимагало від них змінення свого звичайного укладу життя та надмірних зусиль для відновлення нормального добробуту.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Виходячи з принципу розумності, виваженості і відповідно до обставин справи, на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачів в частині стягнення моральної шкоди в таких розмірах. На користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з відповідачів в зазначених вище пропорціях 2000 грн., - за спричинення шкоди їй особисто, а також, як матері, за спричинення моральної шкоди її неповнолітнім дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 1000 грн. на кожного. Оскільки на час розгляду справи ОСОБА_2 набув повноліття, спричинена йому моральна шкода підлягає стягненню на його користь у розмірі 1000 грн.
При цьому суд виходив із зрозумілості позивачкою, як зрілою повнолітньою людиною, в певній і повній мірі можливих наслідків пошкодження здоров’я її дітей при визначених обставинах. Також суд враховує певну міру зрозумілості з боку неповнолітніх дітей обставин, виниклих у їх помешканні.
У відповідності із ст. 88 ЦПК України, судові витрати у розмірі 7,5 грн. підлягають стягненню в такому ж відношенні, в якому задоволені і основні вимоги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст. ст. 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ЖЕО Київського району м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, і по 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої її неповнолітнім дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також 3,75 грн. судових витрат, а усього 2003,75 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 1000 грн. у відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, і по 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої її неповнолітнім дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також 3,75 грн. судових витрат, а усього 2003,75 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_2 у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди 500 грн. з КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя, а також 500 грн. солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 4,25 грн. з КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя, а також у розмірі 4,25 грн. солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: