Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/678/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2022 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні № 12021120150000008 від 09 січня 2021 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України про продовження обвинуваченому:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Казанківського району Миколаївської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-15 січня 2018 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України;

-27 вересня 2018 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. 13 травня 2020 року ОСОБА_5 звільнився умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 1 день,

строку тримання під вартою, -

                                                ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12021120150000008 від 09 січня 2021 року стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 30 грудня 2022 року.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а також те, що ОСОБА_5 не одружений, не працює, немає міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується негативно, має схильність до вчинення крадіжок, що свідчить про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, у зв`язку з чим перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, продовжувати злочинну діяльність, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відмовити та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об`єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі він буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі питання про участь обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 не ставиться, у зв`язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5   задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл.18 КПК України,

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв`язку з продовженням існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

У зв`язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, був звільнений умовно-достроково, однак знов вчинив умисний тяжкий злочин, на шлях виправлення не став, не має стійких соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується негативно, має схильність до вчинення крадіжок, у зв`язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо незаконності подальшого утримання його під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.

Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, враховує можливість обвинуваченого ОСОБА_5 ухилятися від суду,  можливість вчинити нове кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2022 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в кримінальному провадженні № 12021120150000008 від 09 січня 2021 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 60 днів, а саме до 30 грудня 2022 року включно - залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4