Справа № 2-31/09р.

    Р І Ш Е Н Н Я

  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      12 лютого 2009 року                                                                                 м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой  О.О., при секретарі Марченко Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ Наукове –виробниче підприємство «БІО – ТЕСТ – ЛАБОРАТОРІЯ» до ОСОБА_1, ВАТ « КРИМЗООВЕТПРОМСНАБ » про визнання недійсним договору купівлі – продажу, -

                       В с т а н о в и в:

ТОВ Наукове – виробниче підприємство « БІО – ТЕСТ – ЛАБОРАТОРІЯ » звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ВАТ « КРИМЗООВЕТПРОМСНАБ » про визнання недійсним договору купівлі – продажу. У відповідності до вказаного договору ВАТ «КРИМЗООВЕТПРОМСНАБ » продало, а ОСОБА_1 придбала будівлю – контори та складських приміщень площею 574,7 кв.м., які розташовані у м. Сімферополі, по вул. Федько б. 16. Позовні вимоги мотивовані тім, що на думку представника позивача договір купівлі – продажу від 14.02.2005 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ВАТ « КРИМЗООВЕТПРОМСНАБ », не відповідає вимогам діючого на день його укладення законодавства, порушені норми ст. ст. 219,   632, 657 ЦК України, Закону України « Про нотаріат », у зв’язку із чим до суду був поданий вищенаведений позов.  

У судове засідання представник позивача не з’явився, на адресу суду надійшло його клопотання із проханням про розгляд справи за його відсутності. Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про причину неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Київським районним судом м. Сімферополя 18 березня 2005 року було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ « Кримзооветпромснаб» про визнання дійсним договору купівлі – продажу від 14 лютого 2005 року  та визнання права власності на спірне майно ( а.с. 42 ).

У відповідності до вказаного судового рішення позовні вимоги були задоволені повністю, договір купівлі – продажу будівлі контори та складських приміщень від 14 лютого 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ « Кримзооветпромснаб » був визнаний судом дійсним. За ОСОБА_1 судом було визнане право власності на будівлю контори, зазначену у інвентарної справи літера « А » загальна площа 173,6 кв.м., складське приміщення, зазначене у інвентарної справи літера «В», загальна площа 358,1 кв.м., складське приміщення зазначене у інвентарної справи літери «Д», «М», загальна площа 143 кв.м., розташовані у м. Сімферополі, вул. І. Федько 16.

Не погодившись із цим рішенням ВАТ фірма «Бровафарма» подала апеляційну скаргу на нього. Ухвалою судді Київського районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2005 року, апеляційне скарга на вказане судове рішення, була залишена судом без розгляду.( а.с. 43 ).

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року, як суду касаційної інстанції, касаційна скарга ТОВ Німецько-українська науково-виробничої фірми «Бровафарма» та ТОВ Наукового – виробничого підприємства « БІО – ТЕСТ – ЛАБОРАТОРІЯ » на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 16 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 09 листопада 2005 року була відхилена. (а.с. 34 – 35).

Таким чином вищенаведене рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18 березня 2005 року про визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним набуло чинності.

    Згідно  ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої, встановлено ці обставини.

На підставі наведеного, судом встановлено, що судовим рішенням від 18 травня 2005 року, яке набуло законної сили спірний договір визнано дійсним, за ОСОБА_1 визнано право власності на спірне майно. Наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування позову спростовані матеріалами справи, підстав для задоволення позову судом не встановлено.  

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд залишає за рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ТОВ Наукове – виробниче підприємство «БІО – ТЕСТ – ЛАБОРАТОРІЯ» відмовити у повному обсязі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення  також може бути оскаржено в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя: