Справа № 22-10227/2006 року Головуючий першої інстанції Шликов С.П.
Категорія: 43 Доповідач :Осипчук О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„21" грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C.
суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2про стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків, -
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,'в якому зазначала, що 28.02.2005 року між нею та ПП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі -продажу автомобіля, відповідність технічного стану придбаного автомобілю підтверджується отриманими від продавця документами: сертифікатом відповідності, висновком науково-технічної експертизи, актом технічної експертизи. 20 квітня 2006 року між нею та відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір технічного обслуговування" автомобіля на період гарантії. У період експлуатації автомобілю були виявлені такі недоліки: протікання масла ДВС, а також сторонній звук під час роботи підвіски, у зв'язку з чим вона звернулася до на станцію технічного обслуговування „Текстиль центр". Після огляду автомобіля їй. повідомили, що масло протікає з манжету генератора у зв'язку з заводським недоліком, гул відбувається з причини, несправності підвісного підшипника. З 10.11.2005 року по 22.12.2005 року належний їй: автомобіль знаходився на станції технічного обслуговування у відповідача, вона була позбавлена можливості використовувати автомобіль .за призначенням, а ремонтні роботи в порушення Закону України „Про захист прав.споживачів" провадилися більш ніж 14 днів і за її рахунок. Просила стягнути з відповідача на її користь.неустойку у розмірі 19430 грн. та збитки у сумі 1825 грн., які складаються з не отриманої орендної плати" у сумі 1000 грн. за користування автомобілем та оплата вартості генератора. В подальшому ОСОБА_1. вточнила позовні вимоги і просила стягнути неустойку у розмірі. 14740 грн., оскільки період прострочення виконання ремонтних робіт склав.22 дні.
Рішенням Київського районного суду м. Доненька від 25 липня 2006 року позов ОСОБА_1до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2про стягнення неустойки за прострочення-усунення недоліків задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки неустойку в сумі 14740 грн. та збитки у розмірі 1825: грн.
Не погоджуючись з рішенням суду,- представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4подав апеляційну скаргу,-в якій порушує питання про скасування рішення суду і залишення позовної заяви без розгляду.
А обгрунтування доводів скарги ОСОБА_4 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційному суді ОСОБА_4 підтримав доводи скарги в повному обсязі. Представники позивачки заперечували проти скарга, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені з скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини по договору гарантійного обслуговування, невиконання умов якого з боку відповідача- тягне за собою застосування вимог Закону України „Про' захист прав споживачів", який передбачає виплату неустойки у розмірі 1 % вартості товару у разі порушення 14 денного строку на усунення недоліків товару. Стягуючи з відповідача на користь позивачки збитків у сумі 1825 грн. суд керувався вимогами ст. 22 ЦК України, яка регулює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, ст. 906 ЦК України, яка передбачає відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг, статтею1210 ЦК України, яка передбачає відшкодування шкоди, завдану внаслідок недоліків товарів, робїт( послуг).
Між тим апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2005 року між ОСОБА_1та. приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір технічного обслуговування автомобіля на період дії гарантії НОМЕР_1 Згідно п. 1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по - проведенню технічного обслуговування автомобілю, що належить замовнику. Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується безоплатно усунути виробничі дефекти та несправності при експлуатації автомобілю, які. виникли, шляхом ремонту. або заміни ( при неможливості ремонту) несправних частин, вузлів, агрегатів, які мають виробничі дефекти, а також безоплатно виконувати пов'язані з цим демонтажно - монтажні роботи за виключенням случав, якщо ці несправності були викликані змінами в конструкції автомобілю чи встановленням елементів на автомобіль, не передбачених заводом виробником чи не санкціоновані виконавцем. Згідно п., 3.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і зупиняє свою дію при настання однієї із подій: спливу одного року з моменту підписання або при наявності пробігу 20000 км. З моменту проведення технічного огляду № 1, вказаному в п. 1.1 цього договору.
Згідно акту дефектовки від 6.12.2005 року внаслідок огляду автомобіля позивачки
комісією було виявлено протікання мастила з манжету генератора у зв'язку з заводським недоліком, несправність підвісного підшипника.
В договорі технічного обслуговуванняНОМЕР_2 сторонами узгоджені додаткові умови і згідно п.2.3 не пряма шкода та збитки відшкодуванню не підлягають, відповідно до п. 2.9 гарнтія не розповсюджується на ремонт генератора. Пункт 15 переліку запасних частин до автомобілю, на які гарантія не розповсюджується передбачає елементи підвіски.
Наказом міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року було затверджено Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або- гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів ( далі Порядок), який визначає відносини між власниками
( далі Споживач) дорожніх транспортних засобів ( далі ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ (далі -Продавець), підприємствами - виробниками ДТЗ (далі - Виробник) та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ ( далі - Виконавець). Взаємовідносини Виробника, Продавця, Виконавця визначаються відповідними договорами.
Відповідно до п. 8 Порядку продавець видає кожному Споживачеві експлуатаційну документацію на ДТЗ та оформлену Сервісну книжку, з переліком місцезнаходжень і телефонів пунктів сервісної мережі, що виконують технічне обслуговування і гарантійний ремонт ДТЗ, реалізованих Продавцем. У разі відсутності сервісних пунктів, які провадять технічне обслуговування і гарантійний ремонт реалізованих Продавцем ДТЗ, Продавець зобов'язаний самостійно забезпечити технічне обслуговування і гарантійний ремонт ДТЗ: відповідно до вимог Виробника ДТЗ, що обумовлюється відповідним договором зі Споживачем.
Пункт 9. цього Порядку передбачає, що виробник самостійно створює сервісну мережу пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту ДТЗ або на підставі договірних відносин доручає її створення Продавцям чи іншим суб'єктам підприємницької діяльності ( надалі Виконавці); забезпечує свою сервісну мережу пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту ' ДТЗ запасними частинами в необхідних обсягах і номенклатурі, технологічною документацією на обслуговування і ремонт ДТЗ, необхідним спеціалізованим інструментом і устаткуванням, організує навчання персоналу Виконавця.
Відповідно до п.10 будь - який пункт сервісної мережі Виробника (Продавця), зазначений у Сервісній книжці, приймає ДТЗ на технічне обслуговування або гарантійний ремонт незалежно від того, яким Продавцем цей ДТЗ було продано.
Згідно н. 20 Порядку у разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку Споживач має право звернутися до Виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у Сервісній книжці, за власним вибором. У разі ухилення або безпідставної чи необгрунтованій відмови Виконавця від виконання гарантійного ремонту ДТЗ Споживач має право звернутися безпосередньо до Продавця або Виробника для усунення цих недоліків і виконання гарантійного ремонту, або до уповноважених органів захисту прав споживачів. У разі ухилення або безпідставної чи необгрунтованої відмови Продавця або Виробника від виконання гарантійного ремонту ДТЗ Споживач має право для захисту своїх прав звернутися до суду.
Судом першої інстанції було встановлено, що між ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3 існувала тільки усна домовленість про проходження автомобілем позивачки гарантійного сервісного обслуговування на СТО „Тектил - центр", який таким чином не відноситься до пунктів сервісної мережі, що виконують технічне обслуговування і гарантійний ремонт ДТЗ, який належить позивачці, систему гарантійних майстерень продавець та відповідач не створювали, документи про гарантійні обов'язки продавцем позивачці не надавалися
Матеріали справи також свідчать про те, що позивачка відповідно до вищевказаних вимог „Порядку гарантійного ремонту ( обслуговування): або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів" не зверталася стосовно гарантійного ремонту свого автомобіля до Виробника та .Продавця.
Згідно договору оренди автомобілю, від 3 листопада 2005 року приватний підприємець ОСОБА_1передала в оренду свій автомобіль ТОВ „Арда. - Дон" для використання його у службових поїздках з виплатою щомісячної орендної плати'у розмірі 1000 грн. Відповідно до п.5.2 цього договору орендар зобов'язаний фінансувати профілактичне обслуговування і поточний ремонт орендованого автомобіля, фінансувати усунення несправностей і поломок автомобіля, сприяти орендодавцю, в придбанні необхідних деталей до автомобіля і запасних частин.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач провадив заміну генератора, який 19 грудня 2005 року був відправлений з м. Черкаси після оплати позивачкою його вартості у сумі 825 грн., а 21 грудня 2005 року відповідач вже замінив цю частину в автомобілі позивачки.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи..
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність між сторонами зобов'язань по договору гарантійного обслуговування і стягнув з відповідача на користь позивачки неустойку та збитки, застосувавши вимоги статей 22,906 та 1210 ЦК України і Закон України „Про захист прав споживачів", тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.
Довод апеляційної скарги стосовно того, що дана справа не підлягає розгляду в районному суді, оскільки відноситься до підсудності Господарчого суду, бо обидві сторони займаються діяльністю, яка спрямована на отримання прибутку, не приймається до уваги, оскільки безпідставний.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_4задовольнити частково.
-. Рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 липня 2006 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків, відшкодування упущеної вигоди в сумі 1000 грн. та стягнення 825 грн. - сплаченої вартості генератора відмовити.
Рішення набирає чинності з- моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання