ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18217/19Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/817/61/22 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів -  Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 до державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

       У вересні 2019 року ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом, який був уточнений під час розгляду справи (згідно поданої ними заяви від 12 лютого 2021 року), до державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” (далі ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу”), публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (далі ПАТ НАСК “Оранта”) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та просили стягнути:

- з ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_3 53 360 грн. майнової шкоди та 1 487 481 грн. моральної шкоди; у користь ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , моральну шкоду заподіяну кожному з них по 1 487 481 грн.; у користь ОСОБА_7 1 500 000 грн. моральної шкоди; у користь ОСОБА_1 1 500 000 грн. моральної шкоди,

- з ПАТ “НАСК “Оранта” у користь ОСОБА_3 витрати на поховання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 100 152 грн.; витрати по втраті годувальника на користь неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у розмірі 49 772 грн., тобто по 24 886 грн. кожному, а також моральну шкоду у розмірі по 12 519 грн. на користь ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

       В обґрунтування вказаного позову позивачі вказали, що 15 травня 2019 року в 11.15 год. водій ОСОБА_10 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди був працівником ДП “Кременецького управління з постачання та реалізації газу”, керуючи технічно справним автомобілем марки “Skoda Superb” д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у його віданні, наближаючись другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено”, не зупинився перед вказаним знаком, порушуючи вимоги п.16.3, 16.11 ПДР України, чим створив аварійну ситуацію для автомобіля марки “ВАЗ 2101” під керуванням ОСОБА_8 та допустив зіткнення із ним. Внаслідок зіткнення зазначених транспортних засобів, водій ОСОБА_8 , а також пасажир ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження від яких настала їх смерть. Порушенням ОСОБА_10 , як водієм ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” вимог пунктів 2.3 (б, д), 16.11 ПДР України перебуває у причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням загибелі потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2019 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання.

       Позивачам внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди завдано глибокі моральні, фізичні та душевні страждання, внаслідок непоправної втрати їх батька, чоловіка, сина та рідного брата ОСОБА_8 , а також втрати матері, бабці, свахи ОСОБА_9 . Даною ДТП завдано моральної шкоди неповнолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для яких ОСОБА_8 був батьком, а ОСОБА_9 бабусею. У дітей постійно панує страх та тривога внаслідок втрати свого батька, вони переживають фізичні незручності та психологічний дискомфорт, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційну напругу, нервовість та дратівливість. Неповнолітні діти отримали психо-емоційний стрес та порушення адаптації через втрату найдорожчої людини - свого батька, внаслідок чого звертались для надання медичної допомоги. ОСОБА_3 , як дружина ОСОБА_8 втратила чоловіка, а також свою матір ОСОБА_9 , внаслідок чого остання залишилась вдовою із двома малолітніми синами. Позивача ОСОБА_3 переслідує страх та тривога за майбутнє своїх дітей, виховання їх без батька, що супроводжується постійним безсонням та переживанням. Внаслідок загибелі її чоловіка та матері, їй завдано сильного душевного болю та душевних страждань, вона отримала важкий стрес та порушення адаптації, погіршення стану здоров`я, внаслідок чого змушена була звертатись до лікарів.

       Також, внаслідок смерті ОСОБА_8 , який був батьком ОСОБА_6 , а також ОСОБА_9 , яка була її бабусею, ОСОБА_6 заподіяно тяжкі моральні, фізичні та душевні страждання, душевного болю внаслідок втрати найдорожчих для неї людей. Події даної дорожньо-транспортної пригоди сприяли погіршенню стану здоров`я ОСОБА_6 , внаслідок чого остання змушена була звертатись за медичною допомогою, у неї було діагностовано астено-депресивний синдром, виявлено невротичний розлад.

       Крім цього, внаслідок смерті ОСОБА_8 , який був сином ОСОБА_7 , їй як матері заподіяно моральну шкоду, спричинено тяжкі моральні страждання, душевну біль, оскільки вона похоронила сина у молодому віці та залишилась на самоті, без належного догляду. Дана дорожньо-транспортна пригода призвела до важкого стресу ОСОБА_7 , вона втратила свого сина, який постійно за нею доглядав. У неї підвищився артеріальний тиск, постійно відчуває головні болі. Внаслідок ДТП, ОСОБА_7 продовжує переживати, відчуває сильні душевні страждання та емоційний стрес, який супроводжується почуттями розгубленості, образи, тривоги, страху за стан свого здоров`я та своїх онуків, які залишились без батька, а звичний ритм життя для неї зупинився назавжди.

       Крім цього, внаслідок смерті ОСОБА_8 заподіяно тяжкі душевні страждання його сестрі ОСОБА_1 , яка є інвалідом 2 групи. ОСОБА_8 був постійною опорою в її житті, утримував та доглядав господарство у якому проживає ОСОБА_1 , займався обробітком належних їй та її матері земельних паїв, заготовляв дрова на осінньо-зимовий період та був для неї годувальником. Внаслідок загибелі брата, ОСОБА_1 пережила сильні душевні страждання, емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, тривоги, страху за стан її здоров`я, перестарілої матері ОСОБА_7 , у неї погіршився стан здоров`я, почалось стрімке прогресування онкозахворювання.

        ОСОБА_3 , як дружина загиблого ОСОБА_8 та дочка загиблої ОСОБА_9 , займалась організацією їх поховання, що зумовило понесення матеріальних витрат, які складають 153 512 грн. та підтверджені відповідними доказами, які остання просить стягнути у свою користь.

       Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_10 , на момент ДТП був забезпечений страховим полісом ПАТ “НАСК “Оранта”, до якого з вимогою відшкодування шкоди у межах страхового ліміту звернулись із заявами ОСОБА_3 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей та ОСОБА_6 , яка є дочкою померлого ОСОБА_8 .

       Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2021 року цивільну справу в частині вимог ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ПАТ «Національна Страхова компанія «Оранта» провадженням закрито в зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди. Затверджено мирову угоду відповідно до якої сторони встановили, що загальний розмір страхового відшкодування ОСОБА_3 , ОСОБА_6 відповідно до статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за шкоду, пов`язану із смертю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (витрати на поховання, моральна шкода та втрата годувальника) складає 200 000,00 грн., що включає в себе: 100152,00 грн., яка складається із витрат на поховання ОСОБА_8 в сумі 50076 грн., витрат на поховання ОСОБА_9 в сумі 50076 грн., витрат по втраті годувальника 49 772 грн., що складається із суми - 24886 грн.– ОСОБА_5 та суми 24886 грн.- ОСОБА_4 майнової шкоди та 50076 грн. моральної шкоди, що складається із моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. – ОСОБА_3 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. - ОСОБА_4 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. - ОСОБА_5 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. ОСОБА_6 .

       Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року позов задоволено частково.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_3 53 092 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 883 481 грн. заподіяної моральної шкоди.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 474 962 грн. заподіяної моральної шкоди.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_6 187 481 грн. заподіяної моральної шкоди.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_7 149 924 грн. заподіяної моральної шкоди.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” у користь ОСОБА_1 50 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

       У решті вимог — відмовлено.

       Стягнуто із державного підприємства “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” в користь держави 11 350 судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

       Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” подали апеляційні скарги.

       В апеляційні скарзі ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” просило зменшити визначений судом розмір моральної шкоди визначений дружині, матері та дітям загиблого ОСОБА_8 та матері ОСОБА_3 та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи.

       В обґрунтування апеляційної скарги підприємство зазначило, що позивачами не дотримано засад розумності, виваженості та справедливості при формуванні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, як і не дотримано цих принципів при прийнятті оскаржуваного рішення. Вказує, що чистий дохід підприємства за 2017 рік становив — 66 тисяч гривень; 2018 рік — 43 тисячі гривень; 2019 рік — 80 тисяч гривень. До серпня 2021 року підприємство здійснювало два основних прибуткових види діяльності з розподілу газу та з його постачання, однак, у зв`язку із запровадженням законодавчих змін на ринку природного газу, ліцензію на постачання природного газу анульовано, тому платоспроможність зменшилась. Звертає увагу на те, що в 2020 році та за три квартали 2021 року підприємство є збитковим і нарахування значних сум для покриття моральної шкоди не тільки є непосильним для відповідача, а може призвести до втрати платоспроможності, що в першу чергу буде не в інтересах позивачів. Загальний борг підприємства становить більше 30 млн. грн, боржники заборгували підприємству близько 9 млн., тому різниця відповідно становить 22 млн. грн. (боргів).

       Вказало, що ОСОБА_1 , як сестра загиблого ОСОБА_8 , не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не проживала однією сім`єю із загиблим, вона проживала в селі Козівка, а загиблий в місті Тернополі із своєю сім`єю.

       Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинено до залучення до участі у справі її правонаступників.

       Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без задоволення.

       Апеляційну скаргу державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" задоволено частково.

       Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року в частині стягнення з ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" про стягнення моральної шкоди.

       Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року відновлено апеляційне провадження у справі в частині перегляду рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_7 . Залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_7 її дочку ОСОБА_1 .

       В судове засідання представник ДП “Кременецьке УПРГ”, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи не з`явився та не повідомив причини неявки, а тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

       Представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

       Переглянувши справу за наявними в ній доказами колегія суддів вважає що апеляційна скарга ДП “Кременецьке УПРГ” в частині вимог ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.

       Судом встановлено, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2019 року ОСОБА_10 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до ст..75 КК України, звільнено ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому три роки іспитового строку. Зобов`язано ОСОБА_10 відповідно до ст..76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

       Вироком Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2020 року, вирок Тернопільського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_10 покарання скасовано, ОСОБА_10 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. В решті вирок залишено без змін.

       Вказаним вироком ОСОБА_10 засуджено за те, що 15 травня 2019 року він керуючи транспортним засобом «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 та наближаючись другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя із головною дорогою, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не зупинився перед вказаним дорожнім знаком в порушення вимог пунктів 16.3, 16.11 ПДР України, в`їзджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг по другорядній дорозі не зупинив транспортний засіб перед краєм перехрещування проїзної частини дороги та не надав дороги транспортним засобам, які наближались до даного перехрестя по головній дорозі. Зокрема, в цей час до перехрестя наближався по головній дорозі зі сторони с.Гаї Шевченківські технічно справний автомобіль ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 з одним пасажиром в салоні. Виїхавши із порушенням вказаних вимог ПДР України на нерегульоване перехрестя, водій ОСОБА_10 створив аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, зокрема для водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_8 позбавивши його своїми односторонніми діями запобігти настанню ДТП та допустив зіткнення транспортних засобів. Унаслідок зіткнення транспортних засобів, водій ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей та живота з численними переломами кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів, пасажир автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, від яких настала їх смерть. Порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.п. 2.3 (б, д); 16.11 та дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням загибелі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

       Загиблий ОСОБА_8 був чоловіком ОСОБА_3 , батьком неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повнолітньої ОСОБА_11 , сином ОСОБА_7 та братом ОСОБА_1 .

       Згідно полісу АМ/7529563 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ПАТ «НАСК Оранта», транспортний засіб марки «Skoda Superb» д.н.з НОМЕР_1 , який належить ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» був забезпечений на момент вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди на термін з 27.07.2018 року по 26.07.2019 року із встановленням страхової суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю – 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., сума франшизи 1000 грн.

       Судом також встановлено, що ОСОБА_10 керуючи транспортним засобом марки «Skoda Superb» д.н.з НОМЕР_1 , який належить ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме 15 травня 2019 року о 11 год.15 хв. перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» та виконував свої обов`язки, що визнавав в судовому засіданні представник державного підприємства.

       Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності підстав для стягнення з ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» моральної шкоди у визначених судом розмірах на користь дружини, дітей, матері загиблого.

       Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо підставності та розміру стягнутої з відповідача суми моральної шкоди на користь ОСОБА_7 .

       Предметом позову та апеляційного перегляду є стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі ОСОБА_8 під час дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є водій, котрий на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», яке є власником джерела підвищеної небезпеки, під час експлуатації якого настала смерть.

       Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

       Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

       Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

       Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

       Положеннями статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

       Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

       Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

       Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

       Колегія суддів погоджується із висновком суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, оскільки цей розмір відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості. У зв`язку із цим враховуючи верховенство права, засади розумності і справедливості, обставини справи, колегія суддів вважає, що за конкретних обставин у даній справі цей розмір не може вважатися явно завищеним чи надмірним для відповідача.

       Суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди ОСОБА_7 спричиненої загибеллю її сина, оскільки вона втратила сина, який був їй підтримкою та опорою у житті, так як проживала з дочкою інвалідом другої групи. При цьому суд вірно врахував фінансовий стан підприємства.

       Визначаючи розмір завданої позивачам моральної шкоди, суд першої інстанції, виходив з характеру душевних страждань позивачки, яка втратила сина, істотності вимушених змін у їх житті, погіршення стану її здоров`я із-за душевних переживань викликаних смертю близької людини, із ступеня вини водія, який скоїв тяжкий злочин, порушивши Правила дорожнього руху, та врахував при цьому вимоги розумності і справедливості.

       Зважаючи на те, що моральна шкода пов`язана із втратою близької людини і, враховуючи її сутність, неможливо визначити точних критеріїв майнового виразу душевного болю позивачки у зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення заявленої до стягнення суми морального відшкодування і не вважає її завищеною та несправедливою.

       Доводи апеляційної скарги ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», як вбачається з її змісту зводяться до незгоди із судовим рішенням лише в частині визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивачки розміру відшкодування моральної шкоди і переоцінки у зв`язку з цим доказів, які були досліджені судом першої інстанції та приєднані до матеріалів справи.

       Посилання апелянта на судову практику Верховного Суду колегією суддів оцінюються критично, оскільки розмір моральної шкоди визначається судом у кожному конкретному випадку виходячи з матеріалів справи.

       Крім того, під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

       У поданій апеляційній скарзі відсутні посилання на конкретні постанови Верховного Суду та зазначені в них обставини справи, які по різному трактуються судами у справах з аналогічними обставинами та правовідносинами, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення суперечить принципу формування єдиної правозастосовчої практики.

       Та обставина, що ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» заборгувало значні суми коштів юридичним особам у зв`язку із своєю господарською діяльністю, зокрема що кредиторська заборгованість підприємства на час розгляду справи становила 30 млн. грн. з урахуванням інфляційних нарахувань, 3% річних , штрафних санкцій та сум нарахованого виконавчого збору за примусове виконання судових рішень , а на час розгляду апеляційної скарги становить близько 40 млн. грн. не дає підстав для зменшення визначеного судом розміру моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції врахував наявність заборгованостей у відповідача та визначив розмір моральної шкоди до стягнення в розмірі значно нижчому ніж заявляла позивач. За наявності значного розміру кредиторської заборгованості у зазначених відповідачем розмірах (близько 40 млн. грн.) доводи апелянта про те, що стягнення моральної шкоди у зв`язку із смертю рідної людини - сина в розмірі 149924 грн. призведе до припинення діяльності підприємства не заслуговують уваги суду.

       Вказана обставина не може бути підставою для ще більшого зменшення розміру моральної шкоди завданої позивачці внаслідок безповоротної втрати сина.

       Аргументи наведені скаржником в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

       Отже, вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

       За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_7 ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 389, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” — залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року — в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

       Повний текст постанови складено 23 листопада 2022 року.

Головуюча:

Судді: