Справа № 346/4452/21

Провадження № 1-кп/346/280/22

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

04 листопада 2022 р.м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3  

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 199 КК України, ОСОБА_6 , за ст. 199 ч.3, ст. 15 ч. 2, ст. 199 ч. 3, 304 ч. 1 КК України та ОСОБА_7 за ст. 199 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 199 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді суду перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

В судове засідання не з`явилися потерпілі.

Прокурор, просить призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому розгляді колегією суддів, за відсутності потерпілих, з чим погодилися і інші учасники.

Захисник Синишин та обвинувачений ОСОБА_11 проти призначення справи до судового розгляду не заперечили.

Захисник ОСОБА_12 подав суду письмове клопотання про невідповідність обвинувального акту п.п. 3 та 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та повернення його в зв"язку з цим прокурору. Зокрема на його думку у обвинувальному акті застосовано терміни "приватний підприємець", щодо потерпілих від злочинів осіб, що не відповідає формі здійснення господарської діяльності в Україні і унеможливлює захист від висунутого прокуратурою обвинувачення, так як незрозуміло хто являвся власником товару та кому заподіяно шкоду, продавцям чи "приватним підприємцям", власникам майна.

Вважає захисник, з чим погодилися його підзахисні, що таким чином вони позбавлені права бути поінформованими про характер і причини висунутих обвинувачень, а отже і на підготовку до свого захисту.

Заслухавши думку інших учасників судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Посилання захисника ОСОБА_12 суд не вважає таким, що дає підстави на повернення обвинувального акту, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Окрім іншого, відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Згідно з п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта він фактично відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону, так як у ньому зазначені час, місце, мотиви та спосіб вчинення злочину обвинуваченими, дані про потерпілих осіб, а також інші необхідні відомості, визначені ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Коломийському міськрайонному суду. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст. 284 КПК України.

Також, прокурор підтримав подане ним 27 жовтня 2022 року клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою. В обгрунтування клопотання прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, що загрожує йому у разі визнання його винуватим може переховуватися від суду, оскільки він не має постійного місця проживання; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених, так як йому відомі їхні анкетні дані, з метою впливу на їх показання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на волі зможе знищити предмети, якими виготовлялась підроблена національна валюта України у виді банкнот; а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 10 лютого 2021 року його було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у збуті національної валюти, однак, після його звільнення з метою одержання доходів він продовжив вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що вказує на його стійку злочинну спрямованість.

Тому прокурор вважає, що ризик переховування від суду є обґрунтованим та реальними, оскільки обвинувачений тривалий час перебував в розшуку. Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо. Альтернативним запобіжним заходом вважає визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник Синишин та обвинувачений ОСОБА_11 щодо заявленого клопотання заперечили, та вказали, що ризики наведені прокурором на даний час втратили актуальність, і оскільки у обвинуваченого є постійне місце проживання, то йому можна змінити запобіжний захід на більш м`який - домашній арешт.

Заслухавши заявлене клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора виходячи із наступного.

Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.

Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Оскільки ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину,  за який визначено покарання у виді позбавлення волі на строку від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, з урахуванням особи обвинуваченого, який не має постійного місця проживання на території Івано-Франківської області, не працює, раніше неодноразово судимий, був оголошений в розшук через переховування від органів розслідування, реальними залишаються ризики можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а  також можливого вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти, та як наслідок існування вказаних в клопотанні ризиків.

Тому суд виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою.

В той же час, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд вразховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України вважає за можливе визначити заставу в розмірі, встановленому ч.5 ст. 182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків у разі внесення застави та звільнення з-під варти.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.  177-184, 314-317, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадженняпро обвинувачення ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 199 КК України, ОСОБА_6 , за ст. 199 ч.3, ст. 15 ч. 2, ст. 199 ч. 3, 304 ч. 1 КК України та ОСОБА_7 за ст. 199 ч. 3, ст. 15 ч. 2, ст. 199 ч. 3 КК України, у приміщенні Коломийського міськрайонного суду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 11 листопада 2022 року.

Судове засідання проводити за участю прокурора, захисників, обвинувачених та потерпілих.

Обрати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Біла Церква Київської області, жителю АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 02 січня 2023 року, включно.

Обвинуваченого ОСОБА_8 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити ОСОБА_8 заставу – вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за   ОСОБА_8 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 на строк до 02 січня 2023 року обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд обвинуваченим протягом семи діб з часу отримання копії ухвали, прокурором з часу проголошення.

        Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3