Справа № 2-а-398, 2009 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
23 березня 2009 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Чепела М.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому зазначає, що він відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни і згідно ст.6 зазначеного закону з 01 січня 2006 року йому повинно виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках йому така допомога не виплачувалась. Виплата підвищення до пенсії мала здійснюватись управлінням Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області. Верховна Рада України Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3225 статтями 77, 110 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року пунктом 12 статті 71 зупинили дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 та 2007 роки відповідно. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 по справі № 1-29/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач, зобов»язаний був здійснювати виплату належну йому допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 рік. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Невиплата йому державної соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповаідно до ст.6 “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездантність. Сума недовиплаченої йому державної соціальної допомоги за 2006 – 2007 роки становить 2733 грн. 30 коп. Відповідно до статтей 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому як дитині війни виплати не було повідомлено. Про факт порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв”язку з ухваленям відповідного рішення Конституційним Судом
- 2 -
України 09 липня 2007 року. Про грубе порушення його прав, що на момент винесення рішення Конституційцним Судом України тривало понад півтора року, йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду та зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області нарахувати на його користь недовиплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 – 2007 роки.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, але про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 03.03.2009 року про отримання повістки про явку в судове засідання на 10 год.15 хв. 23 березня 2009 року.В своєму адміністративному позові від 2 грудня 2008 року просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач управлінння Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області в судове засідання не з»явився, але про час і місце судового засідання повідомлений належним чином і просив розглядати справу без участі їх представника.
Суд вважає можливим розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ст. 122 ч.3 КАС України без нез”явившихся позивача та відповідача, які повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи і які просили розглядати справу без їх участі.
02.03.2009 року за вих. № 1260/07-06 відповідач управлінння Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області надав до суду письмове заперечення, в якому зазначає, що позов не підлягає задоволенню, вимоги позивача не грунтуються на нормах чинного законодавства. Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 встановлено, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно із ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких розповсюджується дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними ) положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Отже для здійснення виплат повинні бути внесені зміни до Державного бюджету України на 2007 рік або прийнятий інший закон, яким би це питання було врегульоване. Але 2007 році не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Конституційного Суду України, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсій, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Встановлення позивачці підвищення як дитині війни з 01.01.2006 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суперечитиме вимогнам діючого на даний час п.1 ст.6 Закону України № 2195 від 18.11.2004 року. Витрати для виплати підвищення до пенсії дітям війни за 2006 та 2007 роки законодавством не передбачені, тому УПФ України в Ніжинському районі не може витрачати кошти на цілі, не передбачені законодавством. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративногот суду, тому в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має бути відмовлено у зв”язку з пропущенням строку позовної давності. Управлінння Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області відмовити в повному обсязі
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України « Про
- 3 -
соціальний захист дітей війни» позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитина війни», що підтверджується штампом « дитина війни» в його пенсійному посвідченні № 136798.
В ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” було на 2007 рік зупинено, з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції: установити, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Положення пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв»язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 09.07.2007 року, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов»язання відповідача провести нарахування позивачу недовиплачену щомісячну державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеного ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року .Підстав проводити доплати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року немає, так як дія ст. 6 зазначено закону на 2007 рік відновлена тільки з 09.07.2007 року. Дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” було зупинено Законом Украни “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” і вказане зупинення статті неконституціним не визнавалось, тому підстав проводити позивачу доплату в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006 рік також немає. Тому суд вважає можливим в задоволенні зазначених позовних вимог в частині зобов”язати управлінння Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області нарахувати на його користь недовиплачену ОСОБА_1 як дитині війнни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік і з 01 січня по 09 липня 2007 року слід відмовити.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5, управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавста.
В своєму запереченні відповідач зазначає, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України позивач пропустив строк звернення до суду щодо позовних вимог про виплату надбавки до пенсії «дітям війни» за 2006 – 2007 роки , тому просить на цій
- 4 -
підставі відмовити в задоволенні позову.
В ч.2 ст.99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду
за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В ч.1 ст.100 КАС України зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В ч.1 ст.102 КАС України зазначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив річний строк звернення з позовом до суду, передбпачений ч.2 ст.99 КАС України, для захисту своїх прав та інтересів, який просив в позовній заяві поновити його, тому суд вважає можливим поновити позивачу строк на подачу адміністративного позову до суду, так як посилання відповідача в цій частині про відмову в задоволенні позову не заслуговує на увагу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково; поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк на подачу адміністративного позову до суду; зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області провести нарахування недовиплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ; а в іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 99 , 102,158, 159, 160, 161,162, 163, 167 КАС України, суд-
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк на подачу адміністративного позову до суду.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області провести нарахування недовиплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням вимог ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» про щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня складання постанови в повному обсязі, тобто з 23 березня 2009 року заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя
- Номер: 2-аво/378/6/25
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-а-398/2009
- Суд: Ставищенський районний суд Київської області
- Суддя: Марченко М.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.04.2025
- Дата етапу: 14.04.2025