ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3256/22 Справа № 201/8749/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року                                                                м. Дніпро

18 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

       головуючого                         ОСОБА_2

       суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

       з секретарем         ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу із доповненнями прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 , подану на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року, якою повернуто обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42018040010000561 від 05.10.2018 року щодо обвинуваченого за ч.2 ст.15-ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_7 , для усунення недоліків,

                                встановила:

Оскаржуваною ухвалою, за результатами підготовчого судового засідання, суд першої інстанції повернув обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42018040010000561 від 05.10.2018 року щодо обвинуваченого за ч.2 ст.15-ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_7 для приведення його у відповідність вимогам ст.291 КПК України щодо його змісту.

Зокрема, підставою для цього суд зазначив про суперечливість зазначених у обвинувальному акті дат вчинення Більцвном кримінального правопорушення, спосіб вчинення ОСОБА_7 обману потерпілого ОСОБА_8 та неконкретність ознак предмету кримінального провадження – грошових коштів, зазначення їх належності.

Не погодившись із судовим рішенням, прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та про призначення нового судового розгляду обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .

Зазначає при цьому, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки у ньому зазначено конкретне формулювання вчинення ОСОБА_7 закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання

довірою потерпілого ОСОБА_8 , вчинене у великих розмірах.

Зазначені у обвинувальному акті дати 27.02.2019 та06.03.2018 року свідчать, що ОСОБА_7 до 27.02.2019 року перебував у статусі керівника ряду юридичних осіб приватного права, а з 27.02.2019 року – у статусі адвоката, що фактично створювало передумови для реалізації свого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.190 КК України, який ОСОБА_7 реалізував, тим самим вчинивши злочин саме 06.03.2018 року.

Прокурор стверджує, що у кримінальному провадженні предметом його є грошові кошти у сумі 10000 доларів США, з яких 9800 доларів США є імітаційними, а спосіб вчинення ОСОБА_7 злочину свідчить про те, що останній міг завдати шкоду Положаю у великому розмірі, а саме – у розмірі 10000 доларів США, які станом на 06.03.2019 року становлять 267,620 грн..

Крім того, прокурор зазначає, що суд провів підготовче судове засідання без участі потерпілого, порушивши його право на захист.

Під час апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження:

-прокурор ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу із доповненнями у повному обсязі викладених у ній доводів;

-обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити ухвалу суду без змін, подавши письмові заперечення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши зазначені у апеляційній скарзі прокурора обставини та співставивши їх із наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно із ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться у межах висунутого особі обвинувачення.

Як убачається із змісту обвинувального акту, він містить декілька дат вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення – 06.03.2018 року та 27.02.2019 року, які пов`язані із змінами правового статусу ОСОБА_7 ( як правника та, згодом, адвоката), але не деталізовані дії його по вчиненню інкримінованого кримінального правопорушення за хронологією подій та спосіб вчинення у по кожному терміну часу.

Крім того, колегія суддів погоджується і з твердженням суду першої інстанції про те, що ( окрім вказівки на набуття статусу ОСОБА_7 адвоката) у обвинувальному акті не зазначений спосіб заволодіння довірою потерпілого ОСОБА_8 і яким чином статус захисника був ОСОБА_7 використаний.

Враховуючи зазначену вказівку у обвинувальному акті про можливість спричинення ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 10000 доларів США внаслідок своїх шахрайських дій потерпілому ОСОБА_8 , сторона обвинувачення не зазначила належність 200 доларів США ( які не є імітаційними) та джерело їх походження.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що зазначена у обвинувальному акті адреса потерпілого ОСОБА_8 фактично не є встановленою, адже, у матеріалах провадження є належним чином оформлені та направлені судові виклики на різні дати, які були повернуті без виконання, оскільки ОСОБА_8 за вказаною адресою не мешкає,виклики не отримував і, відповідно не з`являвся у судові засідання.

Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують встановлених судом обставин і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.405,407,418,419 КПК України, колегія суддів

                                ухвалила:

Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 29 серпня 2022 року, якою повернуто обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42018040010000561 від 05.10.2018 року щодо обвинуваченого за ч.2 ст.15-ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_7 , для усунення недоліків залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 – без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді        

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4