КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 824/191/21 Головуючий суддя Яворський М.А.

Провадження № 4с/824/5/2022

У Х В А Л А

іменем України

07 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Яворського М.А. при секретарі Владіміровій О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця, заінтересовані особи: Компанія «РЕ INVESTMENT LIMITED», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярушевська Тетяна Ігорівна,-

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла скарга від ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. щодо відкриття виконавчого провадження №69939556. Відповідно до поданої скарги представник ОСОБА_2 просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. щодо відкриття виконавчого провадження №69939556, а також визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №69939556 від 26 вересня 2022 року, яка ухвалена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярушевською Т.І; визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника №69939556 від 26 вересня 2022 року, яка ухвалена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярушевською Т.І.

Скаргу мотивовано тим, що на виконання постанови Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі №824/191/21 Київським апеляційним судом 19 вересня 2022 року видано виконавчий лист про визнання та надання дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга, у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED» до Компанії «NOYEX CAPITAL LIMITED», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Компанії «STARWELL ENTERPRISES LIMITED» про відшкодування збитків та компенсації про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000 доларів США (п`ятнадцять мільйонів двісті двадцять п`ять тисяч доларів США), яка є солідарною, з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на користь Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED».

Скаржник вказує, що 26 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярушевською Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69939556 з виконання вказаного вище виконавчого листа від 19 вересня 2022 року.

Крім того, 26 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярушевською Т.І. у виконавчому провадженні ВП № 69939556 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 612 436 754,8 грн.

Скаржник вважає, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. щодо відкриття виконавчого провадження та вчинення дій, направлених на виконання виконавчого листа №824/191/21 та стягнення грошових коштів є неправомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження № 69939556 від 26 вересня 2022 року та постанова про арешт коштів боржника від 26 вересня 2022 року підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, скаржник вказує, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

Відповідно до інформаційної довідки № 41391720220927 від 27 вересня 2022 року (17:39:41) та № 10280920220928 від 28 вересня 2022 року (09:28:10), отриманих з Єдиного реєстру приватних виконавців України Ярушевська Т.І. має укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності з 19 травня 2022 року до 18 травня 2023 року з ПрАТ «Страхова компанія «Рідна» на суму 500 000 000 грн.

Проте, виходячи з дій, які вчинила приватний виконавець Ярушевська Т.І. в межах виконавчого провадження ВП № 69939556, приватний виконавець розпочала виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів в сумі 15 225 000 доларів США, що еквівалентна згідно офіційного курсу НБУ долара США до гривні України (1 долар США -36,5686 грн.) станом на дату відкриття виконавчого провадження 556 756 935 грн., виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1 522 500 доларів США, що еквівалентно 55 675 693,50 грн. та накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 612 436 754,8 грн.

Крім того, як вбачається з інформаційного витягу із вебсайту «Судова влада України» в провадженні приватного виконавця України Ярушевської Т.І. є ще й інші виконавчі провадження.

Наголошує скаржник й на невірному зазначенні адреси стягувача у постанові про відкриття виконавчого провадження та не зазначенні будь-якого реєстраційного (ідентифікаційного) номера стягувача, у зв`язку із чим неможливо ідентифікувати на користь якої компанії має бути здійснено стягнення.

Представник ОСОБА_2 зазначає, що у виконавчому листі №824/191/21 не було передбачено стягнення грошових коштів, тим більше в національній валюті України, а лише визначено обов`язок видати виконавчий листна примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року, про примусове стягнення заборгованості.Тобто, фактично він є документом, за якими відкрито виконавче провадження ВП № 69939556, згідно якого боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та не містить вимоги щодо стягнення суми боргу.

Скаржник переконаний, що Верховний Суд розглядаючи справу в межах вимог, визначених заявником, прийняв рішення про дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражу, але не визначив в який спосіб підлягає виконанню таке рішення, та не приймав рішення про те, що способом виконання рішення Лондонського арбітражу є стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED», а прийняв виключно рішення про видачу виконавчого документу, що і відображено у виконавчому листі, при цьому, ні рішення суду на виконання якого видано виконавчий документ, ні виконавчий лист, не містять такого способу виконання як стягнення грошових коштів, виходячи з чого приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярушевська Т.І. не мала вчиняти дії щодо стягнення грошових коштів.

Натомість, на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» Ярушевська Т.І. протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення мала повернути виконавчий лист №824/191/21 без прийняття до виконання.

Представник ОСОБА_1 вказує, що приватним виконавцем при винесенні постанови про арешту коштів боржника безпідставно змінено валюту платежу та не застосовано спеціальні норми при виконанні рішення, сума боргу за яким визначена в іноземній валюті, тобто в супереч ч.2. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вчинила заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які не встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене в скарзі, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. щодо відкриття виконавчого провадження № 69939556, визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 69939556 від 26 вересня 2022 року та постанову про арешт коштів боржника № 69939556 від 26 вересня 2022 року, що постановлені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярушевською Т.І.

Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. на адресу апеляційного суду надійшли заперечення щодо поданої скарги, відповідно до яких вказано, що приватний виконавець Ярушевська Т.І. уклала договір цивільно-правової відповідальності приватного виконавця на страхову суму 50 000 000 000,00 грн, що враховуючи загальну суму стягнення за виконавчим провадженням у розмірі 612 436 754,80 грн, свідчить про відсутність порушень з боку приватного виконавця положень п.4 ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо адреси стягувача, то приватний виконавець зазначає, що адрес стягувача в даному випадку збігається із адресою представника стягувача і пов`язується із тим, що інша адреса на території України у стягувача невідома. Крім того, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження адреси стягувача будь то адреса в України або за кордоном, вказане не впливає на суть документа та не є визначеною законом підставою для скасування постанови приватного виконавця.

Щодо доводів скарги про те, що приватним виконавцем було змінено валюту платежу, то приватний виконавець Ярушевська Т.І. зазначає, що станом на день подання скарги не відбулося жодного платежу за виконавчим провадженням, який покладається боржником в основу скарги.

Вказано, що той факт, що в постанові про арешт коштів боржника зазначено гривневий еквівалент не змінює спосіб та порядок виконання рішення суду у вигляді стягнення коштів.

Враховуючи вищевикладене, приватний виконавець Ярушевська Т.І. просила у задоволенні скарги відмовити.

Заперечень від Компанії «РЕ INVESTMENT LIMITED» на скаргу до суду не надходило.

При розгляді справи по суті представник ОСОБА_1 , адвокат Кузьміна К.О. підтримала доводи викладені у скарзі та просила її задовольнити у повному обсягу.

Представник приватного нотаріуса КМНО Ярушевської Т.І. , адвокат Муравлянік О.С. заперечила щодо доводів викладених в скарзі та просила залишити її без задоволення, посилаючись на дотримання приватним нотаріусом норм Закону України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача компанії «РЕ INVESTMENT LIMITED», адвокат Шлапак С.С. заперечив щодо доводів викладених в скарзі та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами письмові докази та матеріали справи, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Щодо доводів скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярушевська Т.І. не мала повноважень на виконання рішення за виконавчим листом від 19 вересня 2022 року, оскільки сума стягнення перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.

Київський апеляційний суд керується наступним.

Відповідно до положень ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:

1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов`язані з ним особи.

Пов`язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;

виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов`язаними;

2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;

3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;

4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що загальна сума стягнення з боржників за виконавчим документом становить 15 225 000 доларів США й приватним виконавцем у постанові про арешт коштів боржника від 26 вересня 2022 року зазначено про загальну суму до стягнення 16 747 500 доларів США, що еквівалентно 612 432 628,80 грн та 2 943 грн судового збору, 889 грн витрат виконавчого провадження, що разом становить 612 436 754,80 грн.

Так, відповідно до Інформаційної довідки № 41391720220927 від 27 вересня 2022 року (17:39:41) та № 10280920220928 від 28 вересня 2022 року (09:28:10), отриманих з Єдиного реєстру приватних виконавців України Ярушевська Т.І. має укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності з 19 травня 2022 року до 18 травня 2023 року з ПрАТ «Страхова компанія «Рідна» на суму 500 000 000 грн (а.с.29-32).

Разом з тим, до суду було надано копію договору №ДВО (ПВ) ДВО 012/2022-115/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 22 вересня 2022 року, укладеного між ТДВ «Страхова компанія Експо Страхування» та приватним виконавцем Ярушевською Т.І., відповідно до п.2.2. якого вказано, що страхова сума становить 50 000 000 000,00 грн (а.с.61-65).

На підтвердження вказаних обставин приватним виконавцем Ярушевською Т.І. також було надано Інформаційну довідку №23501420221005 від 05 жовтня 2022 року (14:50:23), отриману з Єдиного реєстру приватних виконавців України (а.с.65-66).

Враховуючи вказані відомості, суд доходить висновку, що станом на день винесення постанови приватним виконавцем Ярушевською Т.І. про відкриття виконавчого провадження (26 вересня 2022 року) та про арешт коштів боржника (26 вересня 2022 року) цивільно-правова відповідальність приватного виконавця Ярушевської Т.І. була застрахована й остання мала право вчиняти процесуальні дії в межах виконання відповідно рішення.

Доводи скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження неправильної адреси стягувача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Так, відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. про відкриття виконавчого провадження від 26 вересня 2022 року ВП №69939556 вбачається, що стягувачем є Компанія «РЕ INVESTMENTS LIMITED», адреса стягувача - м. Київ, пл.Бессарабська, 9/1, оф.4 (а.с.18-24).

Київський апеляційний суд доходить висновку, що вказане питання стосується подальшого виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №153056, №153057, №153058 (консолідовано під №153056) від 28 вересня 2020 року та не може слугувати підставою для задоволення поданої скарги на даній стадії.

З матеріалів справи вбачається, що місцем проживання боржника у справі - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що чинним Законом України «Про виконавче провадження» місцем відкриття виконавчого провадження є саме місце проживання/реєстрації боржника у справі, а не стягувача, тому доводи заявника у справі у вказаній частині є необґрунтованими та не тягнуть за собою скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у справі.

Щодо доводів скаржника про те, що постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року по справі №824/191/21 було визнано та надано дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, проте не було обумовлено стягнення грошових коштів.

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Так, відповідно до виконавчого листа, що виданий Київським апеляційним судом від 19 вересня 2022 року у справі №824/191/21 зазначено: «Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №153056, №153057, №153058 (консолідовано під №153056) від 28 вересня 2020 року про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000,00 доларів США (п`ятнадцять мільйонів двісті двадцять п`ять тисяч доларів США 00 центів), яка є солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Компанії «РЕ INVESTMENTS LIMITED» (а.с.16).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І. від 26 вересня 2022 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику - ОСОБА_1 (а.с.22-24).

Так, суд доходить висновку, що вказана постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника не є по суті виконанням виконавчого листа, а є формою забезпечення виконання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним судом від 19 вересня 2022 року у справі №824/191/21.

Крім того, суд також звертає увагу, що у виконавчому листі чітко вказано резолютивна частина рішення, на примусове виконання якого він виданий, зокрема, виконавчий лист виданий на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №153056, №153057, №153058 (консолідовано під №153056) від 28 вересня 2020 року, яке й передбачає стягнення грошових коштів.

Таким чином, доводи скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів поданої скарги в частині того, що приватний виконавець всупереч вимогам закону змінив валюту платежу.

Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. (ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу.

У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов`язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої цієї статті.

У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України.

Витрати у зв`язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що той факт, що у постанові приватного виконавця про арешт коштів боржника зазначено гривневий еквівалент суми коштів, не змінює спосіб виконання рішення суду у вигляді стягнення коштів, а обумовлюється лише досягненням реального виконання рішення шляхом арешту, в тому числі гривневих активів боржника. Оскаржувана постанова не порушує права боржника й не змінює обсяг заборгованості перед стягувачем.

Крім того, скаржником не було надано доказів того, що станом на день подачі скарги були здійснені які небудь стягнення та платежі за виконавчим провадженням.

Також аналіз норм права дає підстави для висновку, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов`язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Отже, виконавець, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом в національній валюті може брати до уваги офіційний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі №697/307/15, постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №30/5005/9937/2012, від 09 жовтня 2018 року у справі №910/25711/13, від 10 жовтня 2019 року у справі №921/346/18.

Враховуючи зазначене, доводи скарги в цій частині також є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також перевіривши доводи скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевської Т.І., судом встановлено, що приватний виконавець Ярушевська Т.І. діяла в межах своїх повноважень та відповідно до вимог закону, а тому й права скаржника ОСОБА_1 порушено не було. Таким чином, суд доходить висвноку про відмову у задоволенні поданої скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 .

Відповідно до положень статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні поданої скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , то й судові витрати покладаються на заявника.

Керуючись ст.259, 268, 450, 451 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярушевська Тетяна Ігорівна, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.А.Яворський