Справа № 752/11822/15

№ апеляційного провадження: № 22-ц/824/9302/2022

Головуючий у суді першої інстанції: Мазур Ю.Ю.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Желепи О.В., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року у цивільній справі № 752/11822/15 (номер провадження у суді першої інстанції 4-с/752/80/20) за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив визнати протиправною вимогу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик A.C. від 16 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 56737458 та скасувати її.

В обґрунтування вимог скарги посилався на те, що 12 вересня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 752/11822/15-ц, яким зобов`язано його, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, розташованою на АДРЕСА_1 , виділеної їй у користування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року відповідно до варіанта № 1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 серпня 2008 року, зокрема: не чинити перешкоди у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку, виділену ОСОБА_4 від свого майна та сміття, а також відновити знищені ними межові знаки з винесення земельної ділянки в натурі на місцевості.

На підставі вказаного судового рішення Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 752/11822/15-ц від 17 травня 2017 року.

09 липня 2018 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Бортніком В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56737458.

16 квітня 2019 року державним виконавцем Вавдійчик А.С. у зазначеному виконавчому провадженні було постановлено вимогу, якою зобов`язано скаржника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, розташованою на АДРЕСА_1 , виділеною їй у користування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року, відповідно до варіанта №1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 серпня 2008 року, а саме: не чинити їй перешкоди у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку, виділену ОСОБА_4 на підставі рішення суду від свого майна та сміття.

Разом тим, посилаючись на протиправність постановленої державним виконавцем вимоги, оскільки державним виконавцем порушено порядок направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, а також на невідповідність вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року за № 512/5, оскільки у ній не наведено мотиви, з яких виходив державний виконавець при вчиненні виконавчих дій, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, адвокат Лук`янов В.Ю., подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції розглянув скаргу без належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, чим позбавив його права на участь у судовому засіданні, призначене на 01 грудня 2020 року. При цьому, зазначає, що в порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 265 ЦПК України та п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, в описовій та мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначена позиція та фактичні обставини, що не відповідають обставинами справи, оскільки в ухвалі зазначені обставини щодо оскарження вимоги державного виконавця Вавдійчик A.C. від 16 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 56737458, а фактичними обставинами скарги ОСОБА_1 є оскарження протиправних дій щодо складання державним виконавцем Вавдійчик A.C. акту від 04 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №56737332 з примусового виконання виконавчого листа № 752/11822/15-ц про зобов`язання відновити знищені межові знаки по винесенню земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі на місцевості.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року залишено без змін (т. 14, а.с. 90-94).

Постановою Верховного Суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених у ній підстав.

ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, державний виконавець направив клопотання про розгляд справи без участі представника Голосіївського ВДВС м. Києва ЦМУМЮ у м. Києві, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилався, серед іншого, на те, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме без належного повідомлення учасника справи, зокрема заявника за скаргою, про день, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги та приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду, з огляду на таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання, призначене на 01 грудня 2020 року на 11-30 год. сторони виконавчого провадження, а саме: боржники ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_4 та державний виконавець Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві, дії якого оскаржуються, не з`явилися.

Згідно з довідкою від 19 жовтня 2020 року, складеною секретарем судового засідання Воробйовим І.C., відправлення судових повісток та інших судових документів у справі не здійснювалося у зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення відправлень поштової кореспонденції.

Водночас, доказів на підтвердження вжиття судом інших заходів з метою виклику в судове засідання заявника (боржника) ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 01 грудня 2020 року.

У свою чергу, за приписами ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються. Неявка стягувача, боржника і державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарги.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

При цьому, обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку судом призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Зазначений правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі №522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

Також, як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, враховуючи те, що розгляд справи відбувся за відсутністю скаржника, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що він зазначає в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду та постановлення нового судового рішення.

Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 752/11822/15-ц, яким зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, розташованою на АДРЕСА_1 , виділеною їй у користування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року відповідно до варіанта № 1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 серпня 2008 року, зокрема: не чинити перешкоди у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку, виділену ОСОБА_4 від свого майна та сміття, а також відновити знищені ними межові знаки з винесення земельної ділянки в натурі на місцевості.

На підставі вказаного судового рішення Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 752/11822/15-ц від 17 травня 2017 року.

09 липня 2018 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Бортніком В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56737458.

16 квітня 2019 року державним виконавцем Вавдійчик А.С. у зазначеному виконавчому провадженні було постановлено вимогу, якою вона зобов`язує ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, розташованою на АДРЕСА_1 , виділеної їй у користування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року, відповідно до варіанта №1 судової будівельно-технічної експертизи Київського НДІСЕ від 22 серпня 2008 року, а саме: не чинити їй перешкоди у встановленні паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку, виділену ОСОБА_4 на підставі рішення суду від свого майна та сміття.

07 травня 2019 року скаржником від державного виконавця отримано примірник вимоги від 16 квітня 2019 року.

Так, відповідно до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 , як на підставу для її задоволення, посилався на порушення державним виконавцем порядку направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, а також на невідповідність вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року за № 512/5, оскільки у ній не наведено мотиви, з яких виходив державний виконавець при вчиненні виконавчих дій.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана вимога державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик A.C. від 16 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 56737458, у відповідності до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 № 512/5, містить необхідні та вичерпні дані щодо мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення та інші відомості, визначені Інструкцією.

Також, як встановлено судом, державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження супровідними листами направлено як копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 56737458 від 09 липня 2018 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/11822/15-ц, виданого 17 травня 2017 року Голосіївським районним судом, так і вимогу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик А.С. від 16 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 56737458.

Отже, судом не встановлено порушень державним виконавцем при постановленні вимоги від 16 квітня 2019 року вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, а також прав та законних інтересів скаржника.

Більш того, слід зазначити, що доводи скарги на дії державного виконавця про неповідомлення боржника про початок примусового виконання рішення суду та не направлення постанови про відкриття провадження, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки скаржник, посилаючись на такі обставини, не заявляв вимог про визнання протиправною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та її скасування.

Посилання апелянта на те, що в оскаржуваній ухвалі зазначені обставини у виконавчому провадження провадженні № 56737458, а фактичними обставинами його скарги є оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні № 56737332, колегія суддів відхиляє, оскільки оскаржувана ухвала постановлена саме за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на вимогу державного виконавця від 16 квітня 2019 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 56737458. Для провадження за скаргою ОСОБА_1 в суді першої інстанції було присвоєно номер провадження № 4-с/752/80/20, по якому і було постановлено оскаржувану ухвалу.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і права заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_1 в задоволенні його скарги на дії державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді