ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Справа № 160/13541/22

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо заниження розміру пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження максимальним розміром призначеної йому пенсії, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів установлених для осіб, яки втратили працездатність при здійснені з 01.04.2019 р. перерахунку його пенсії за вислугою років відповідно до рішення Дніпропетровською окружною адміністративного суду від 08.08.2021 р. у справі №160/9685/21, на підставі довідки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розмір грошовою забезпечення від 08.04.2021 р. №54/10/04-97-08-15;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.04.2019          р. за вислугу років без обмеження максимальнім розміром пенсії відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21 на підставі довідки щодо розміру грошового забезпечення від 08.04.2021 р. №54/10/04-97-08-15, виданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у розмірі пенсії 90 % сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Розмір призначеної позивачеві пенсії становив 89% сум грошового забезпечення. Однак, відповідач, в подальшому, здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 р. на підставі довідки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розмір грошовою забезпечення від 08.04.2021 р. №54/10/04-97-08-15 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21, яким пенсійний орган зобов`язано здійснити такий перерахунок, зменшив відсоткове значення розміру грошового забезпечення, яке враховується при перерахунку пенсії, з 89% до 70%, посилаючись на приписи частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. Водночас, на думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії, тому відповідач помилково розповсюдив на перерахунок пенсії позивача приписи частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду зобов`язано відповідача надати інформацію та докази на її підтвердження щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, який Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області застосовано при призначенні пенсії позивачу.

До суду 28.09.2022 р. від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі № 160/9685/21 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію позивачу виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії проведено відповідно до норм статті 13 Закону № 2262-ХП , якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення зазначили, що Згідно Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" (далі - Закон № 1166- VII), який набрав чинності 01.05.2014 р., було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХII, а саме: цифри "80" замінили на цифри “70”. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХII, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповіді до цієї статті не повинен перевищувати 70 %  відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, що не заперечується сторонами, а тому не потребує доказування і вважається встановленим.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 р. у справі №160/6872/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, а саме:

- визнано дії Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 89 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку ОСОБА_1 , протиправними;

- зобов`язано Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 89% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених виплат;

- вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 р. у справі №160/6872/20 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області з 01.01.2018 р. проведено перерахунок пенсії позивача в розмірі 89% від грошового забезпечення 16 170 грн. 00 коп., яке зазначено у довідці від 21.03.2018 за №12834/10/04-36-05-02-16, наданої Державною фіскальною службою України у Дніпропетровській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки № 54/10/04-97-08-15 від 08 квітня 2021 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 54/10/04-97-08-15 від 08.04.2021 року, виданої Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області, з урахуванням раніше виплачених сум;

- у задоволені іншої частини позовних вимог, відмовити.

- вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 р. в розмірі 70% від грошового забезпечення 30 622 грн. 50 коп., яке зазначено у довідці від 08.04.2021 р. за №54/10/04-97-08-15, наданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач 05.10.2022 р. звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 р. у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 08.04.2021 р. за №54/10/04-97-08-15, наданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області

Відповідна до листа Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 08.08.2022 р. №23692-19716/П-01/8-0400/22 повідомлено, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №160/9685/21 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію позивачу виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії проведено відповідно до норм статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Також, з вказаного листа вбачається, що розмір пенсійної виплати та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого ст.43 Закону №2262.

Крім того, в матеріалах справи міститься розрахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області за вислугу років по пенсійній справі 0405001847 (ДПА) від 01.02.2008 р. ОСОБА_1 , з якого вбачається, що пенсію позивачу призначена у розмірі 70% грошового забезпечення.

Незгода позивача зі здійсненням відповідачем перерахунку його пенсії з 01.04.2019 р., виходячи з 89% сум грошового забезпечення, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Щодо відсоткового розміру від суми грошового забезпечення, яку належить застосувати при перерахунку пенсії позивача.

Позивач просить провести йому перерахунок пенсії у розмірі 90%.

Проте, як встановлено судом, в матеріалах справи міститься розрахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області за вислугу років по пенсійній справі 0405001847 (ДПА) від 01.02.2008 р. ОСОБА_1 , з якого вбачається, що пенсію позивачу призначена у розмірі 89% грошового забезпечення.

Верховний Суд у своїй постанові від 04.02.2019р. № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18) зазначив, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) теж висловила свою позицію, з якої вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Отже, вимога позивача про призначення відсоткового розміру 90% грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, є необґрунтованою, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивачу у розмірі 89%.

Щодо зменшення відсоткового розміру з 89% до 70% від сум грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 р. відповідачем неправомірно вирішено питання про перерахунок пенсії із урахуванням чинного на дату такого перерахунку обмеження розміру пенсії 70% відповідного грошового забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію за вислугу років виходячи з 80% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.

Згідно вказаного правила закон зворотної сили не має, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

Суд дійшов висновку, що позивач зберігає право на обчислення пенсії за вислугу років із максимального розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, права позивача, що виникли з моменту призначення пенсії у розмірі 89% мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

Верховний Суд України в постановах від 28.10.2014 р. та від 31.03.2015 р. наголошував, що нові правові норми можуть поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з`явилося після набрання відповідними актами чинності.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

При перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2015 року у справі № 732/48/15, від 31.01.2018 року у справі № 523/4930/15, від 27.02.2018 року у справі № 642/3284/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 року у справі № 583/2264/17, від 02.04.2019 у справі № 727/6493/17.

Крім того, у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, зокрема:

- внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала;

- Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним;

- за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

З огляду на визнання судом протиправними дій відповідача щодо зменшення суми грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, з 89% до 70%, суд зобов`язує відповідача здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення.

Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, спірнім в цій справі є питання наявності правових підстав для застосування відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача обмеження її максимальним розміром, передбаченого ст.2 Закону України від 08.07.2011р. №3668-VII «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VII).

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію  Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед  Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України (92-15), законів України "Про державну службу" (3723-12), "Про прокуратуру" (1789-12), "Про статус народного депутата України" (2790-12), "Про Національний банк України" (679-14 ), "Про Кабінет Міністрів  України" (2591-17), "Про дипломатичну службу" (2728-14), "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14), "Про судову експертизу" (4038-12 ), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12 ), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (540/97-ВР), "Про наукову  і науково-технічну діяльність" (1977-12), "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17), Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (379/95-ВР), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас,  Законом №3668-VI  внесено зміни у  статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції  Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої  статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої  статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене  Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою  статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію  Законом №3668-VI, яким внесено зміни у  статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції  Закону №3668-VI.

Таким чином, положення частини сьомої  статті 43 Закону №2262-XII  та положення частини першої  статті 2 Закону №3668-VІ  (у частині поширення її дії на  Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до  Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає  статті 17 Конституції України  положення частини сьомої  статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому, положення  статті 2 Закону №3668-VI  (у частині поширення її дії на  Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої  статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

На  момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням  Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення  статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми  Закону №2262-XII  з урахуванням  Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми  Закону №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.01.2022 р. у справі №240/7087/20.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене  Законом №2262-ХІІ, при перерахунку його пенсії з 01.04.2019 р. на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21, є протиправними.

За наведених обставин, враховуючи встановлення судом протиправності дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача при її перерахунку з 01.04.2019 р. максимальним розміром, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 р. у справі №160/9685/21 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення та щодо обмеження максимальним розміром пенсії при здійсненні з 01.04.2019 р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.2021 р. №54/10/04-97-08-15.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 р. на підставі довідки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.2021 р. №54/10/04-97-08-15, виходячи з 89% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя                                                     А.В. Савченко