Справа № 680/1009/16-ц

№2/680/1/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року                                                        смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретарів судового засідання Стандрійчук М.П., Максимчука С.М., Скоробогатої Р.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Янцеловського М.Ф.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представниці відповідача – адвоката Керницької О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що йому належить домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які розташовані за цією ж адресою із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 є відповідач, який частково здійснив самовільне будівництво сінника та паркану на його земельній ділянці.

У зв`язку з наведеним він не може в повній мірі використати свої права, як власника земельної ділянки.

Просить суд зобов`язати останнього усунути перешкоди в користуванні позивачем своєю земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно збудованих відповідачем сінника і огорожі, які займають земельну ділянку.

26 грудня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 29 грудня 2016 року.

03 лютого 2017 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

03 липня 2017 року ухвалою Новоушицького районного суду відновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 12 липня 2017 року.

19 липня 2017 року позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, а саме просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою кадастровий номер №6823389000:01:001:0001 за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення частини сінника площею 1 кв.м, та фундаменту і паркану площею 5 кв.м. з розмірами по периметру встановленому у висновку експерта.

19 липня 2017 року ухвалою Новоушицького районного суду у задоволені заяви представника відповідача про зупинення розгляду справи відмовлено.

14 вересня 2017 року справу на підставі розпорядження керівника апарату суду №13 від 14 вересня 2017 року розподілено судді Польовій В.Є.

15 вересня 2017 року ухвалою Новоушицького районного суду справу прийнято до свого провадження суддею Польовою В.Є. та призначено до розгляду на 06 жовтня 2017 року.

31 січня 2018 року у зв`язку із набранням чинності нової редакції ЦПК України, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02 березня 2018 року.

23 лютого 2018 року представник відповідача подав до суду відзив у якому просив в задоволені позову відмовити та поставити позивачу ряд питань.

02 березня 2018 року ухвалою Новоушицького районного суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №680/578/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

30 жовтня 2019 року справу на підставі розпорядження керівника апарату суду №9 від 30 жовтня 2019 року розподілено судді Яцині О.І.

31 жовтня 2019 року ухвалою Новоушицького районного суду справу прийнято до свого провадження суддею Яциною О.І. та призначено підготовче засідання на 17 січня 2020 року.

26 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 травня 2020 року.

06 липня 2020 року провадження у справі зупинено до закінчення шестимісячного строку, необхідного для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09 березня 2021 року поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_1 , розгляд справи призначено на 01 квітня 2021 року.

06 липня 2021 року клопотання представника відповідача задоволено та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №680/578/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

19 квітня 2022 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 на підставі державних актів серії ЯЖ №954350, ЯЖ №954348 від 17 лютого 2009 року належали земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , яким було здійснено самовільне будівництво сінника та паркану на відстані від 10 до 30 см. по всій довжині його земельної ділянки з кадастровим номером 682338900:01:001:0001, також споруджено огорожу на належній позивачці землі по всій довжині земельної ділянки, а тому просили зобов`язати відповідача усунити перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 6823389000:01:001:0001) шляхом знесення частини сінника площею 1 кв. м. та фундаменту з парканом площею 5 кв.м.

Відповідач та його представниця у судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що у передбаченому законом порядку відповідач отримав земельну ділянку. Жодних дій стосовно захоплення земельної ділянки позивачки він не вчиняв, земельну ділянку використовує в межах, що історично склалися.

Позивачка будучи обізнаною про фактичні межі користування земельними ділянками, наявність межових знаків встановлених задовго до оформлення Державного акта серія ЯЖ 954348 від 17 лютого 2009 року, а також про спорудження ОСОБА_2 сінника та паркану, оформила за собою право власності на земельну ділянку кадастровий номер 682338900:01:001:0001 визначивши межі на власний розсуд. Згідно з висновком земельно-технічної експертизи фактичні межі земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають правовстановлюючим документам.

Позивачка не довела свого порушеного права, а фактично самостійно вчинила дії для виникнення спірних правовідносин, а також не доведено факт самочинності будівництва, порушення її прав як власника суміжної земельної ділянки та обґрунтованості захисту її прав лише у такий спосіб як знесення.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі ст.391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. «г» ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

В силу вимог ч.1, 2, 3 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Частиною 3 статті 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належали домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2008 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 травня 2008 року №18958537 (т.1 а.с.10,11).

ОСОБА_3 також був власником земельних ділянок площею 0,1387 га - для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованих за зазначеною вище адресою, що підтверджується державними актами серії ЯЖ №954350 від 17 лютого 2009 року та серії ЯЖ №954348 від 17 лютого 2009 року (т.1 а.с.12,13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т.1, а.с.247).

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину на земельну ділянку та житловий будинок та витягами з Державних реєстрів (т.2 а.с.6-9).

Відповідач є власником суміжної земельної ділянки, площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6823389000:01:001:0185 та земельної ділянки площею 0,1590 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6823389000:01:001:0186, що встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами.

Вказані вище земельні ділянки, належні позивачу, в натурі являються однією загальною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Земельні ділянки, належні відповідачу, теж являються однією земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_3 .

Відповідачем споруджено сінник та паркан, що визнається сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що спірна споруда (сінник) є спорудою функціонального призначення для зберігання сіна для годування худоби, яка виготовлена з полегшених конструкцій (деревини, листів заліза та шиферу) і встановлена без улаштування заглибленого фундаменту. Паркан виготовлений з дерев`яних штахет та фундаменту.

З акту обстеження земельної ділянки №33 від 23 листопада 2016 року видно, що начальником та спеціалістом ІІ категорії Відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, зовнішньої реклами, охорони навколишнього природного середовища, інфраструктури та земельних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в селі Ставчани Новоушицького району та встановлено, що споруда (сінник) збудований ОСОБА_2 розташований частково на земельній ділянці ОСОБА_3 , а саме: 30 см. з одного боку та 10 см. з другого. Також на земельній ділянці ОСОБА_3 знаходиться огорожа, яка складається із мурованого фундаменту із бетонованими металевими стовпчиками на яких прикручені дерев`яні перила із штахетами (т.1 а.с.7-9).

Даними виписок з погосподарських книг Новоушицької селищної ради за ОСОБА_3 рахується наступна площа землі: за 1950-1952 роки – 0,39 га; за 1953-1955 роки – 0,39 га; за 1958-1960 роки по господарська книга відсутня; за 1958-1960 роки – 0,30 га; за 1961-1963 роки по господарська книга відсутня; за 1964-1966 роки – 0,30 га; за 1967-1970 роки – 0,37 га; за 1971-1973 рік - 0,37 га; за 1974-1976 роки – 0,37 га;        за 1977-1979 роки – 0,37 га; за 1980-1982 роки – 0,37 га; за 1983-1985 роки - 0,37 га; за 1986-1990 роки по господарська книга відсутня;        за 1990-1991 роки – 0,37 га;        за 1992 рік – 0,39 га; за 1993-1995 роки – 0,62 га;        за 1996-2000 роки – 0,62 га;        за 2001-2005 роки – 0,62 га; за 2006-2010 роки – 0,62 га;        за 2011-2015 роки – 0,62 га;        за 2016-2020 роки – 0,62 га. (т.1 а.с.28-31).

Відповідно до висновку проведеної судової земельно-технічної експертизи №005/17 від 16 травня 2017 року встановлено, що фактичні межі земельних ділянок, що належать сторонам по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не відповідають правовстановлюючим документам. Має місце порушення землекористування зі сторони відповідача ОСОБА_2 , зокрема, порушення меж та зайняття ним частини земельної ділянки ОСОБА_3 частиною споруди (сінник) та парканом з дерев`яних штахет та його фундаментом. Площа зайняття частиною сінника ОСОБА_2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6823389000:01:001:0001, ОСОБА_3 становить 1 кв.м. з розмірами по периметру. Площа зайняття парканом та фундаментом паркану ОСОБА_2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6823389000:01:001:0001, ОСОБА_3 становить 5 кв.м. з розмірами по периметру (т.1 а.с.72-104).

       Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

При цьому, дана норма закону передбачає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.103,152, 153 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. Власник та користувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом способів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Так, статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що доводи відповідача про те, що приміщення сінника та паркан знаходяться на його земельній ділянці, і що саме позивач при приватизації своєї земельної ділянки захопив частину його земельної ділянки, є недоведеними. На час розгляду справи державний акт позивача ОСОБА_3 є чинним, а право власності останнього на земельну ділянку є непорушним.

В той же час відповідачем порушено вимоги п.3.25 «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» ДБН 360-92, оскільки відстань від будівель та споруд суміжного землеволодіння повинна бути не менше 1 м., чого в даному випадку ОСОБА_2 при будівництві сінника дотримано не було.

При вирішенні спору суд враховує також, що сінник є тимчасовою спорудою і його переміщення можливе без його знецінення та зміни цільового призначення.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив, що має місце порушення спірної межі земельної ділянки позивачки відповідачем внаслідок чого право першого підлягає захисту, тому позов підлягає до задоволення.

       Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

       Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до останніх належать, зокрема, витрати пов`язані з проведенням експертизи.

       Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

       Враховуючи задоволення позову в повному обсязі з відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 551,20 гривень, та 10429,38 грн витрат за проведення експертизи.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 5, 76-83, 89, 141, 258, 259 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6823389000:01:001:0001, шляхом знесення частини сінника площею 1 квадратний метр та фундаменту з огорожею площею 5 квадратних метрів відповідно до розмірів по периметру, що відображені на план-схемі в додатку 11 до висновку судової земельно-технічної експертизи № 005/17 від 16 травня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок та 10429 (десять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 38 копійок витрат за проведення судової експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя                О. І. Яцина