Справа № 541/2788/22

Провадження № 4-с/541/7/2022

У Х В А Л А

16 листопада 2022 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В., за участі: секретаря        Непокупної Л. М., за участю представника боржника – адвоката        Акрітова П. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником заявника адвокатом Акрітовим Павлом Костянтиновичем, на дії державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича, стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича та просив суд визнати дії державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренко Івана Івановича про арешт коштів боржника неправомірними; постанову державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича про арешт майна боржника від 16.09.2022 р. скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., РНОКПП - НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , картка для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як заробітна плата.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Заявник) є боржником на підставі виконавчих листів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області:

№ 2/541/749/2019 від 23.01.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (далі - Стягувач) заборгованості у сумі 150 000 грн. 00 коп.;

№ 2/541/591/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 55 774 грн. 00 коп.;

№ 2/541/590/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 35 000 грн. 00 коп.

Стягнення боргу проводиться Миргородським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у провадженні якого знаходяться виконавчі провадження:

-        № 61423973 по виконанню виконавчого листа № 2/541/749/2019 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 23.01.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 150 000 грн. 00 коп.

-        № 63277592 по виконанню виконавчого листа № 2/541/591/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 55 774 грн. 00 коп.

-        № 63277790 по виконанню виконавчого листа № 2/541/590/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 35 000 грн. 00 коп.

Згодом, постановами державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби вищевказані виконавчі провадження були приєднанні до зведеного виконавчого провадження № 62954726. (Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 04.09.2020 р., від 28.10.2020 р., від 28.10.2020 р.).

Заявник стверджує, що в черговий раз, коли заявник не зміг отримати свою заробітну плату, він звернувся з даним питанням до адвоката, який 11.10.2022 р. в його інтересах звернувся до начальника відділу ДВС з адвокатським запитом про надання копій постанов про відкриття виконавчих проваджень. 31.10.2022 р. від Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби отримана відповідь про те, що 16.09.2022 року на підставі постанови державного виконавця Миргородського відділу ДВС був накладений арешт.

З відповіді на заяву відділу ДВС від 31.10.2022 року слідує, що 16.09.2022 року державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренком Іваном Івановичем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1 , а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, в результаті чого було арештовано рахунок заявника на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 , картка для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для зарахування йому заробітної плати.

Заявник стверджує, що до цього часу не знав про винесення даної постанови, оскільки є військовослужбовцем, який мобілізований починаючи з 09.03.2022 року та ніяку кореспонденцію не мав змоги отримати.

Заявник зазначає, що заробітну плату отримує на картковий рахунок, однак з жовтня 2022 року не має можливості розпоряджатися власними коштами, які є єдиним джерелом його існування, а також не має можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, який має намір відшкодувати в повному обсязі перед відповідачем.

На думку заявника, арешт який накладений на його рахунок у банку заборонений законом, оскільки є зарплатний і обмежує його у використанні гарантованих ст. 46 Конституції України періодичних платежів - а саме отримання заробітної плати, тим паче у період військового стану та економічної і соціальної кризи.

З 09.03.2022 року , ОСОБА_1 , призваний на військову службу на підставі указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 р. і на вищевказаний рахунок зараховується йому належна заробітна плата. Інших видів доходу заявник не має.

Заявник не заперечує проти стягнення боргу, але накладення арешту на спеціальні банківські рахунки вважає незаконним та перевищенням повноважень державного виконавця.

Заявник зазначає, що накладення арешту на рахунки боржника які призначені для виплати пенсії, заробітної плати грубо порушує конституційні права громадян. Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувана. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати пенсії, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату пенсії та заробітної плати, що призводить до порушення конституційних прав громадян. Вищевказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові ВГСУ, справа № 905/3472/15, 29.11.16.

Постанова державного виконавця Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року про арешт коштів боржника позбавила боржника права на розпорядження заробітною платою, а саме її залишком після звернення стягнення, тобто, державним виконавцем Бондаренком Іваном Івановичем фактично звернено стягнення на 100 відсотків його заробітної плати, що суперечить чинному законодавству.

Заявник зазначає, що статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з приписом ч 1 ст. 448, п. 1 ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений такий же строк й для оскарження рішень та дій виконавця.

Відтак оскільки, боржник отримав відповідь від державного виконавця 31.10.2022 року та власне саме з цього часу впевнився, що його права і свободи порушено, заявник вважає, що скарга подана в межах строку для оскарження.

16.11.2022 від державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича до суду надійшов відзив на скаргу ОСОБА_3 . Відповідно до вказаного відзиву - скарга ОСОБА_1 не підлягає розгляду у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області через порушення строків подачі скарги до суду. Згідно довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.10.2022 рахунок боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 не є рахунком зі спеціальним режимом використання та/або звернення на такі кошті заборонено законом, оскільки на цей рахунок може бути зарахована будь-яка виплата окрім заробітної плати. Станом на 15.11.2022 підстави для зняття арешту з рахунків боржника відсутні. Станом на 15.11.2022 документи, які підтверджують, що на вказані кошти встановлена заборона накладення арешту та/або є спеціальний режим використання цих коштів до відділу не надходили. Станом на 15.11.2022 рішення суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 добровільно не виконується. На підставі викладеного державний виконавець Бондаренко І. І. просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07.11.2022 у повному обсязі.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, а з`явився адвокат Акрітов П. К. який представляє його інтереси , скаргу підтримав, просив задовольнити її з підстав наведених у скарзі.

Державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренко Іван Іванович в судове засідання не з`явився надав до суду відзив на скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 та розглянути справу без участі представника Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Cтягувач Винаходов Дмитро Володимирович та його представник – адвокат Павлюк І. О. належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання в судове засідання не з`явилися, в телефонному режимі повідомили про розгляд скарги у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, враховуючи що учасники судового процесу які не з`явились - належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, прийшов до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності учасників судового процесу які не з`явились до суду. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Суд зазначає, що враховуючи, що заявник ОСОБА_1 отримав відповідь від Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відмову заявнику у знятті арешту з рахунку боржника 31.10.2022, а до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області він звернувся 07.11.2022 року, то десятиденний строк на подання скарги передбачений ч. 1 ст. 449 ЦПК України не пропущений.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника скаржника, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено , що у провадженні Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на виконанні перебувають виконавчі листи Миргородського міськрайонного суду Полтавської області:

№ 2/541/749/2019 від 23.01.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 150 000 грн. 00 коп.

№ 2/541/591/2020 від 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 55 774 грн. 00 коп.

№ 2/541/590/2020 від 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 35 000 грн. 00 коп.

З виконання вказаних виконавчих листів відкрито виконавчі провадження:

-        № 61423973 по виконанню виконавчого листа № 2/541/749/2019, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 23.01.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 150 000 грн. 00 коп.

-        № 63277592 по виконанню виконавчого листа № 2/541/591/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 55 774 грн. 00 коп.

-        № 63277790 по виконанню виконавчого листа № 2/541/590/2020 виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 20.08.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 35 000 грн. 00 коп. (а. с. 12, 13, 14).

Постановами державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначені виконавчі провадження були об`єднані/приєднані в зведене виконавче провадження № 62954726. (Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 04.09.2020 р., постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 28.10.2020 р.) (а. с. 15, 16, 17).

Постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику (а. с. 19). Заявник стверджує, що в результаті винесення зазначеної постанови державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року, зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на рахунку заявника, на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 , картка для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та використовується для виплати йому заробітної плати.

Відповідно до довідки виданої Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» від 06 жовтня 2022 року № KD1HD9PPFLIOV45C ОСОБА_1 станом на 06 жовтня 2022 року має в АТ КБ "ПриватБанк" картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) на яку отримує зарплатні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а. с. 20).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, N 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону N 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону N 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону N 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону N 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону N 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону N 1404-VIII).

Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі N 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

З установлених судом обставин вбачається, що постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, в результаті чого було зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на рахунку заявника, на ім`я ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 , картка для виплат НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та використовується для виплати йому заробітної плати. Із змісту постанови державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

АТ КБ "ПриватБанк", на яке нормами статті 52 Закону N 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_2 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Також у довідці яку надав адвокат в матеріали справи ( а.с. 20) вказано , що ….також на вказану картку ( рахунок) може бути зараховано будь які виплати ( переказ) . За таких обставин, суд приходе до висновку , що рахунок № НОМЕР_2 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

На підставі викладеного, суд вважає, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 стали його власністю та набули статусу вкладу, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича від 16.09.2022 року про накладення арешту на кошти боржника.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону N 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі N 905/361/19 (провадження N 12-28гс20).

Статтею 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому твердження заявника про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.

За таких обставин, у задоволенні скарги ОСОБА_1  на дії державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , яка подана представником заявника адвокатом Акрітовим Павлом Костянтиновичем, на дії державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бондаренка Івана Івановича – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2022 року.

Суддя: О. В. Ситник