Справа №463/2325/22

Провадження №2/463/1049/22

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року                                Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Леньо С. І.

з участю секретаря - Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 05.03.2020 в розмірі 15 000 доларів США та три проценти річних у розмірі 973,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між сторонами укладено договір безвідсоткової позики від 05 березня 2020 року згідно якого він передав відповідачу у борг 15000 доларів США, борг відповідач зобов`язався повернути до 08 березня 2022 року, однак відповідач ухиляється від повернення отриманих у борг грошей. У зв`язку з цим в судовому порядку просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 15 000 доларів США, три проценти річних за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 973,38 грн.

Позовна заява надійшла до суду 04.04.2022.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначивши таку до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 14.07.2022, однак підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Львівській області.

Одночасно з відкриттям провадження у справі суд направив сторонам інформаційне повідомлення про права та обов`язки сторін, в тому числі про обов`язок подати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, а також неможливість приховування доказів. Цим же повідомленням сторонам роз`яснено порядок та строки подання доказів (а.с.11).

Справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, і перед тим як розпочати розгляд справи по суті суд провів підготовче засідання, в межах якого були виконані завдання підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 10.08.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено на 11.10.2022, однак дане судове засідання відкладено на 11.11.2022 у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подала заяву згідно якої просить проводити судовий розгляд справи в її відсутності, позов підтримує, просить такий задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву.

Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в ній докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 березня 2020 між позивачем та відповідачем укладено договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу у борг 15 000 доларів США, з кінцевою датою повернення боргу – 08 березня 2022 року (а.с.7).

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Договір позики є одним з його видів. За змістом ст. 1046 ЦК України – за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, і одночасно він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для його виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України регламентовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, за правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими.

Згідно розрахунку позивача наведеному у позовній заяві, який перевірений та прийнятий судом як такий, що зроблений фахового у відповідності до вимог чинного законодавства. За період з 09.03.2022 по 04.04.2022 розмір трьох процентів від простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України) становить 973,83 грн.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання вказані вище суми підлягають стягненню в примусовому порядку.

Також слід звернути увагу на те, що під час розгляду справи № 464/3790/16-ц (постанова від 16.01.2019) Велика Палата Верховного Суду вказала, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Щодо судових витрат суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 4388,23 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.3).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,279,280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 524, 526, 533, 549, 550, 551, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, 3 проценти річних в розмірі 973,83 (дев`ятсот сімдесят три гривні, вісімдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  4388,23 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

                       Суддя:                                        Леньо С. І.