Справа № 588/842/22

Номер провадження 1-кп/950/199/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 року                                Лебединський районний суд Сумської області

в складі:        головуючого судді - ОСОБА_1

               суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедин кримінальне провадження № 12022200540000217 про обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Дашів, Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, вдівця, що зареєстрований – АДРЕСА_1 , фактично проживає – АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихп.5, п.7, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України

з участю прокурора – ОСОБА_6 , захисника – ОСОБА_7 , обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Лебединським районним судом Сумської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 по по п.5, п.7, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, розгляд якого станом на 21 листопада 2022 не завершено.

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 листопада 2022 включно.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просить продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу не є можливим, у зв`язку із чим просить продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід.

Захисник – адвокат ОСОБА_7 щодо задоволення поданого клопотання заперечував, зазначив, що ризики, наведені у ньому не доведені прокурором, відсутні, ОСОБА_5 не має наміру переховуватись та не зможе здійснити тиск на свідка ОСОБА_8 оскільки останній знаходиться у місцях позбавлення волі, а тому з урахуванням положень кримінального процесуального законодавства клопотання прокурора не підлягає задоволенню. Також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу оскільки вважав за можливе застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді зобов`язання носити електронний засіб контролю.

Обвинувачений, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, підтримав свого захисника. Просив змінити запобіжний захід на захід не пов`язаний з позбавленням волі, повідомив, що має бажання захищати Державу та не збирається переховуватись.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Розглянувши доводи клопотання прокурора суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченим переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні. На даний час такі ризики є актуальними та не зменшились.

Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд враховує вагомість доказів вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, наявність судимостей у обвинуваченого та інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в контексті наявного ризику переховування, суд враховує те, що він, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за який зокрема передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Хоча суворість покарання і не може бути основним мотивом тримання особи під вартою, однак усвідомлюючи невідворотність та суворість покарання, існує висока імовірність того, що обвинувачений може вдатися до заходів, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності в тому числі переховуватися від суду.

Також погоджується із позицією прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, з огляду на наступне, оскільки, допит усіх свідків на стадії судового розгляду ще не відбувся, однак, на думку суду, існують підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на цих свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Водночас, суд наголошує, що належність чи неналежність показань цих свідків буде встановлена після їх безпосереднього допиту під час перебування суду в нарадчій кімнаті.

Таким чином, наведені прокурором обставини свідчать про існування ризику впливу обвинуваченого на свідків, який наразі не зменшився.

Окрім тяжкості покарання, суд також враховує інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме вік та стан здоров`я обвинуваченого; відсутність утриманців або осіб за якими він здійснює догляд; відсутність сталих соціальних зв`язків у місці проживання; його репутацію.

Таким чином, на думку суду, ризики зазначені у клопотанні та які передбачені пунктами 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не існують.

Щодо зауважень захисника про недоведеність ризиків суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також з огляду на стадію розгляду кримінального провадження, суд не знаходить підстав для визнання необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, оскільки оцінка наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень не надається, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 наразі перебуває у статусі обвинуваченого.

За таких обставин суд дійшов висновків про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений не має сталих соціальних зав`язків по місцю проживання, яке не є його постійним зареєстрованим місцем проживання, також суду не надано жодних даних про можливість постійного проживання ОСОБА_5 по певній адресі.

Також суду не надано даних про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, доказів наявності стійких соціальних зв`язків, сім`ї також не надано. Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Суд також враховує, що у обвинувачений є добровольцем територіальної оборони. Проте це, з урахуванням наведених вище обставин, не може об`єктивно вказувати на зменшення ризиків.

З урахуванням наявних ризиків та інших обставин встановлених судом, виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, наявність яких встановлено судом, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не можуть цього зробити.

На думку суду, застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

При цьому з огляду на положення п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не визначає розмір застави, а також не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 січня 2023 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, що зареєстрований – АДРЕСА_1 , фактично проживає – АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 20 січня 2023 року включно.

У задоволенні клопотання захисника, адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 відмовити.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Ухвала, в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

       Головуючий суддя:                                                        Роман БАКЛАНОВ

       Судді                                                                        

ОСОБА_10