ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2022 року                                                                         м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 522/15127/18

Апеляційне провадження № 22-ц/813/578/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів – Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,

при секретарі Кузьмук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2021 року, постановлену під головуванням судді Шенцевої О.П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви, рішення суду та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди (т.1 а.с.5-11).

В обґрунтування позову зазначав, що 03 квітня 2018 року засобами поштового зв`язку він подав заяву відповідачу про надання йому матеріальної допомоги, проте у відповіді від 21 червня 2018 року ОСОБА_2 повідомила йому про відмову у виплаті матеріальної допомоги, у зв`язку з тим, що за весь період роботи на підприємствах галузі, починаючи з 24 вересня 2015 року до часу надання відповіді, він не набував членства у профспілці. Посилаючись на те, що таке твердження ОСОБА_2 не відповідає дійсності, ОСОБА_1 просив визнати бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненаданні йому матеріальної допомоги за заявою від 03 квітня 2018 року, протиправною та зобов`язати ОСОБА_2 надати йому матеріальну допомогу.

Також ОСОБА_1 , посилаючись на те, що отримав відповідь на своє звернення від 03 квітня 2018 року із порушенням встановлених у ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» строків, просив визнати бездіяльність відповідача протиправною в частині порушення строків розгляду заяви від 03 квітня 2018 року про надання матеріальної допомоги.

Позивач також зазначав, що ним були понесені матеріальні витрати, пов`язані

з поданням і розглядом скарг у зв`язку із неправомірним рішенням Профспілки про відмову у наданні матеріальної допомоги, які є збитками і складаються з грошових сум, витрачених на відправку засобами поштового зв`язку відповідних скарг на неправомірні дії та рішення Профспілки, а саме: 78 грн.

Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року та постановою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.81-85,144-150).

Суди дійшли висновку про недоведеність позивачем факту його членства в первинній профспілковій організації Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, оскільки з нього не стягувались профспілкові внески, які б перераховувались до Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства України, а тому підстави для визнання бездіяльності відповідача – Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства України, протиправною в частині ненадання матеріальної допомоги та в частині зобов`язання відповідача надати позивачу таку допомогу відсутні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування збитків, завданих позивачу порушенням його права на одержання матеріальної допомоги, а також в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що наявність таких збитків позивачем не доведено, як не доведено й завдання йому відповідачем моральної шкоди.

14 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2018 року за нововиявленими обставинами з підстав, визначених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України (т.1 а.с.197-200).

В обґрунтування заяви посилався на те, що 08 грудня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи №420/1484/19, що розглядається Одеським окружним адміністративним судом за його позовом до Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, він дізнався про наявність для цієї справи (№522/15127/18) істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи. Такими обставинами він зазначив факт утримання з його заробітної плати профсоюзних внесків на користь профспілки, що підтверджується розрахунковими листами Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства за травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року. Вказані обставини йому стали відомі після отримання листа Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, до якого додані зазначені розрахункові листки, оскільки такі листки не видавались йому роботодавцем.

У відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Одеська обласна організація профспілки працівників рибного господарства України, посилаючись на відсутність підстав для перегляду судового рішення, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви та залишити відповідне судове рішення без змін (т.1 а.с.230-234).

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2018 року залишена без задоволення (т.2 а.с.7-10).

Ухвала мотивована тим, що лист Одеського окружного адміністративного суду виданий 08 грудня 2020 року, тобто після набрання рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2018 року законної сили, тому ця обставина не є нововиявленою у розумінні ст.423 ЦПК України, через що суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.17-20).

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилався на те, що суд помилково оцінив лист Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року як істотну для справи обставину, що є підставою для здійснення перегляду. Вказаний лист підтверджує лише дату отримання ним ( ОСОБА_1 ) розрахункових листів, тобто дату виявлення істотних для справи обставин. При цьому, зазначив, що істотними обставинами для справи, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи є саме юридичний факт утримання з його заробітної плати членських профспілкових внесків, підтверджений відповідними розрахунковими листками, які ніколи не надавались йому роботодавцем. Вказані розрахункові листки спростовують факти, покладені в основу рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2018 року, оскільки підтверджують виконання обов`язку сплати членських внесків та відповідно факт членства у профспілці.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Сторони, будучі повідомленими про слухання справи на 15 листопада 2022 року, не прийняли участі у судовому засіданні, що відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи у їх відсутність.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він, посилаючись на оголошення воєнного стану в Україні, небезпеку внаслідок здійснення ракетних та бомбових ударів по воєнних і цивільних об`єктах на всій території України, зокрема і в м.Одесі, що створює небезпеку для всіх громадян, та відсутність власних технічних засобів для участі в режимі відеоконференції, просив суд визнати причини його неявки у судове засідання поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату, після припинення або скасування (яка подія раніше настане) воєнного стану в Україні (т.2 а.с.59-61).

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим залишила без задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на таке.

За положеннями ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені серед іншого повноваження судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ст.12-2 Закону). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону).

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Введення в дію воєнного стану на території країни само по собі не може бути поважною причиною для відкладення розгляду справи та неможливості сторони прийняти участь у розгляді справи. За наявності відповідних обставин воєнний стан може бути поважною причиною для неможливості прийняти участь у судовому засіданні, але заявник не зазначив такої обставини. Судом враховано, що місце проживання ОСОБА_1 та місце знаходження Одеського апеляційного суду - м.Одеса, яке станом на 15 листопада 2022 року (дата судового засідання в суді апеляційної інстанції) не входить до зони активних бойових дій.

В умовах воєнного стану саме задля забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів у сторін є можливість скористатися визначеними процесуальним законом процедурами щодо подання заяв про розгляд справи без участі сторін за наявними матеріалами справи або участь в режимі відеоконференції.

ОСОБА_1 , будучі обізнаним про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, не виявив бажання скористатись правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку, передбаченому ст.212 ЦПК України, пославшись на відсутність технічних засобів,  не надавши жодного доказу на підтвердження цього. При цьому, судом враховано, що клопотання про відкладення розгляду справи сформовано ОСОБА_1  у ЄСІТС «Електронний суд», що свідчить про використання заявником девайсів з використанням електронного цифрового підпису.

Відтак, заявникпроявив пасивну процесуальну поведінку та не надав суду доказів неможливості явки у судове засідання 15 листопада 2022 року.

Колегією суддів враховано:

- перебування справи в провадженні апеляційного суду з приводу перегляду справи за нововиявленими обставинами з грудня 2021 року;

-не зазначення ОСОБА_1 у клопотанні про відкладення розгляду справи які додаткові обставини він має намір повідомити суду апеляційної інстанції, окрім зазначених в апеляційній скарзі;

-наявність в матеріалах справи письмових документів, на підтвердження позицій сторін,

-повторність відкладення розгляду справи: ухвалою суду від 17 січня 2022 року справа призначена до розгляду на 26 квітня 2022 року та згодом відкладена на 15 листопада 2022 року;

- положення ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України, якими передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;

- рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", в якому зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/1, від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Ураховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 15 листопада 2022 року у відсутності сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, що в розумінні вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи.

При цьому, відповідно до положень ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Враховуючи наведену норму процесуального закону та ту обставину, що сторони не прийняли участь у судовому засіданні 15 листопада 2022 року, датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення, а саме: 18 листопада 2022 року.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що лист суду виданий 08 грудня 2020 року, тобто після набрання судовим рішенням від 02 листопада 2018 року законної сили, тому ця обставина не є нововиявленою у розумінні ст.423 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, проте вважає, що мотивувальна частина рішення має бути викладена в редакції цієї постанови.

Встановлені обставини

Розглядаючи справу по суті, суди дійшли висновку, що позивачем не надано доказів того, що він був членом Одеської обласної організації профспілки працівників рибного господарства, яку визначив відповідачем за позовом про надання матеріальної допомоги, адже Законом № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, хто є членом профспілки та які докази можуть підтверджувати ці обставини. Верховний Суд крім іншого зазначив, що та обставина, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 отримав матеріальну допомогу від відповідача, сама по собі не свідчить про те, що він набув статусу члена цієї профспілки, адже відомості про те, що питання про прийняття його до членів профспілки вирішувалось належним чином у відповідності до статуту організації у справі відсутні.

В матеріалах справи наявна копія листа Західно-Чорноморського басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства від 14 червня 2018 року за №61, з якого вбачається, що з заробітної плати ОСОБА_1 відрахувань на профспілкові внески за період його працевлаштування не проводились, на підтвердження чого надано відповідні документи (т.1 а.с.60). Серед наданих документів, зокрема: табелі обліку використання робочого часу з лютого по травень 2018 року, картки розрахунків за 2016 -2017 роки, розрахункові листки за 2016 -2017 року (т.1 а.с.61-70).

Оцінюючи надані суду докази в сукупності у відповідності до вимог процесуального закону, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому постанова Верховного Суду від 04 вересня 2020 року у цій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Як на підставу перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення ОСОБА_1 вказував на розрахункові листки за червень-вересень 2017 року, які він отримав 08 грудня 2020 року від Одеського окружного адміністративного суду в рамках справи №420/1484/19 за його позовом до Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії (т.1 а.с.199-200).

За інформацією ЄДРСР провадження у справі №420/1484/19 Одеським окружним адміністративним судом відкрито 08 квітня 2019 року, а 18 липня 2019 року ухвалене рішення у справі, яке постановою П`ятого адміністративного апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишено без змін.

Матеріали справи містять рохрахункові листки за один і той же період червень-вересень 2017 року, які різняться. Так, зокрема у розрахункових листках, що знаходяться у т.1 а.с.67-68 у графі утримання не зазначено відрахування на профсоюзні внески, а у розрахункових листках у т.1 на а.с.200, які за позицією ОСОБА_1 є нововиявленою обставиною, - в графі утримання зазначені профсоюзні внески.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Однією з підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України).

Перелік підстав, визначених у ч.2 ст.423 ЦПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20, постанова Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17).

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів дійшла висновку, що розрахункові листки за червень-вересень 2017 року містяться в матеріалах справи та були досліджені і оцінені судом в сукупності з іншими доказами під час розгляду справи та винесення судового рішення (т.1 а.с.67) . Надані ж ОСОБА_1 суду розрахункові листки за вказаний період не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні вимог ч.4 ст.423 ЦПК України (т.1 а.с.200).

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Надані розрахункові листки не мають визначального значення для вирішення справи та не є належним доказом членства ОСОБА_1 в Одеській обласній організації профспілки працівників рибного господарства з огляду на положення Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо порядку вступу до профспілки. Матеріали справи не містять відомості про те, що питання про прийняття ОСОБА_1 до членів профспілки вирішувалось належним чином у відповідності до статуту організації.

Крім того, за позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 липня 2021 року у справі №345/1362/20, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними. Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

ОСОБА_1 не доведено суду, що в нього не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними. При цьому враховано, що в сенсі положень ст. 110 КЗпП України та ст. 30 Закону України "Про оплату праці" під час кожної зарплатної виплати працівник має отримати від роботодавця повідомлення про розмір оплати праці. Розрахунковий лист надається під час кожної виплати зарплати без додаткових заяв від працівника. Тому наданий суду документ міг бути отриманий заявником самостійно під час розгляду справи в разі виконання останнім вимог процесуального закону.

Крім того, враховуючи перебування справи в провадженні Одеського окружного адміністративного суду справи №420/1484/19 (за позовом ОСОБА_1 ) в період з квітня 2019 року по 18 липня 2019 рік (дата постановлення рішення по справі), ОСОБА_1 не довів суду, що він не міг ознайомитись зі справою та відповідно дізнатись про наявність у справі наданих суду розрахункових листків раніше ніж 08 грудня 2020 року.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкової оцінки суду листа Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року як істотної для справи обставини, на яку послався ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що є підставою для часткового задоволення скарги.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржене судове рішення - зміні в його мотивувальній частині та залишенню без змін в резолютивній частині.

Датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень ч.5 ст.268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 серпня 2021 року змінити в його мотивувальній частині, залишивши без змін – в резолютивній частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: