Справа № 629/6323/21

Провадження (1-кп/199/558/22)

УХВАЛА

17.11.2022 року                                                                                 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю сторін:

прокурора - ОСОБА_3

захисників:                         - ОСОБА_4

-ОСОБА_5

-ОСОБА_6

обвинувачених: - ОСОБА_7 ,

-ОСОБА_8        

розглянув у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021221110000537, внесеного до ЄРДР 24.09.2021 року, відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , за ст. 186 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відкласти судове засідання для завершення дослідження доказів, проведення допиту обвинувачених, підтримав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на 60 діб., оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у разі визнання останніх винуватим у кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість злочинів, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , володіючи відомостями щодо потерпілого та свідка сторони обвинувачення, можуть вплинути на них. Також прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємого обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, є ризик перешкоджання останніми здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності.

Захисник ОСОБА_6 просила відмовити у задоволенні клопотанні прокурора, вважала його немотивованим та таким що не підлягає задоволенню, просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 на домашній арешт з забороною покидати житло у нічний час доби, або зменшення розміру застави, про що надала відповідне письмове клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не заперечував проти відкладання судового засідання, заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просили його скасувати, змінити на домашній арешт, зменшити заставу, інших клопотань не заявляли. Стосовно допуску захисника ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_7 залишив це питання на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 (була присутня в залі судового засідання – була залучена судом через центр безоплатної допомоги на участь у разовій дії стосовно запобіжного заходу, у зв`язку із поганим зв`язком із постійним захисником) підтримала клопотання підзахисного обвинуваченого ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_4 (в режимі аудіо-зв`язку за його згодою) просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт з забороною покидати житло у нічний час доби, та зменшення розміру застави.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вважає, що клопотання прокурора про відкладання судового засідання та продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає задоволенню, а клопотання захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та клопотання захисника ОСОБА_6 , підтримані обвинуваченими, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінити на домашній арешт або зменшити заставу – відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачується за ст.186 ч.3 КК України, де є покарання у виді позбавлення волі до 8 р.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинува-чення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у разі визнання останніх винуватими у кримінальному правопорушенні, останні, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжує обвинувачуватися у вчиненні тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілого та свідка, які допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченим.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

Дослідивши надані матеріали, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинувачених, відомості про його соціальні зв`язки, репутацію обвинувачених, їх майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинувачених в сукупності із обсягом пред`явленого їм обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України, визначався попередньою ухвалою судді про продовження строків тримання під вартою, від 01.03.2022 року, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 45400 грн., що суд вважає можливим залишити без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України, визначався попередньою ухвалою судді про продовження строків тримання під вартою, від 01.03.2022 року, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 90800 грн., що суд вважає можливим залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 314-316, 331,336, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Відкласти судове засідання обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021221110000537, внесеного до ЄРДР 24.09.2021 року, відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , за ст. 186 ч.3 КК України, на 28.11.2022 року о 09 год. 00 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:

прокурора Лозівської окружної прокуратури;_______________________________________

обвинувачених: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (Харківське СІЗО);___________________

захисника: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ;___________________________________________

потерпілого: ОСОБА_9 ._________________________________________________________

2. В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 та клопотання захисника ОСОБА_6 , підтримані обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміни на домашній арешт або зменшити заставу - відмовити.

3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 14 січня 2023 року; задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 14 січня 2023 року

4. Залишити обвинуваченому ОСОБА_7 раніше визначену заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 90800 грн., у разі внесення якої у відповідності до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 обов`язки: - не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу прокурора чи суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; - прибувати до суду за першою вимогою; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордом.

Залишити обвинуваченому ОСОБА_8 раніше визначену заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 45400 грн., у разі внесення якої у відповідності до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_8 обов`язки: - не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу прокурора чи суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; - прибувати до суду за першою вимогою; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордом.

5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

7. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга (в частині запобіжного заходу) безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:                                 ОСОБА_1