УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а/138                             Головуючий в суді 1-ї інстанції Дармограй І.І.

Категорія 69                                      Доповідач Балашкевич С.В.

ПОСТАНОВА

Іменем  України

25 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В. суддів: Зарицької Г.В., Худякова A.M. при секретарі Сухоребрій Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадмшістрації про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні тимчасової державної допомоги на дитину та зобов'язання прийняти документи для призначення названої допомоги за апеляційною скаргою відповідача на постанову Ємільчинського районного суду від 21 листопада 2006 року, -

встановила:

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом на обгрунтування якого зазначала, що згідно рішення Ємільчинського районного суду від 15 травня 2006 року на її користь стягуються аліменти на утримання сина, ОСОБА_2, в розмірі 70 грн. щомісячно. У зв'язку з тим, що розмір сплачуваних аліментів менший від мінімального їх розміру, встановленого ч. 2 ст. 182 СК України, вона, позивачка, подала відповідачу документи про призначення тимчасової державної допомоги, передбаченої пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, однак у прийнятті документів їй було відмовлено. Вважаючи такі дії неправомірними, позивачка просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадмшістрації прийняти від неї всі необхідні покументи для призначення названої допомоги.

Постановою Ємільчинського районного суду від 21 листопада 2006 року позов задоволено. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадмшістрації щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги неправомірними та зобов'язано відповідача прийняти від позивачки документи для призначення їй названої допомоги.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської  райдержадмшістрації  просить  постанову  суду  скасувати  й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 неправомірно відмовлено у прийнятті документів для призначення тимчасової державної допомоги на дитину, оскільки розмір стягуваних аліментів та кошти на повне державне утримання, що надаються дитині позивачки згідно пункту 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не повній мірі компенсують розмір прожиткового мінімуму, встановлений частиною 2 статті 182 СК України.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно частин 5, 6 статті 181 СК України ( в редакції Закону України від 8.09.2005 року № 2853-1 У) якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 визначено, що тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклувднням або на повному державному утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, дитина позивачки відвідує державний дошкільний заклад освіти і відповідно до ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй надається повне державне забезпечення.

Посилання суду першої інстанції на постанову КМУ від 5.04.1994 року №226 є некоректним, оскільки названа постанова на спірні правовідносини не поширюється.

Крім того, судом не встановлені умови для надання тимчасової державної допомоги на дитину, що визначені пунктом 2 названого Порядку.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1   неправомірно   відмовлено   в   прийнятті   документів   для призначення тимчасової державної допомоги на дитину є необгрунтованим.

З огляду на наведене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Ємільчинського районного суду від 21 листопада 2006 року скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.