ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7311/22 Справа № 428/10102/21 Суддя у 1-й інстанції - Баронін Д.Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року                                                                м.Кривий Ріг

справа № 428/10102/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач Сєвєродонецька окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2022 року, яке ухвалено суддею Бароніним Д.Б. у м. Сєвєродонецьку Луганської області та повне судове рішення складено 11 січня 2022 року, -

УСТАНОВИВ:        

В жовтні 2021 року Сєвєродонецька окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 428/4444/16-к ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що, зокрема, після приватизації квартири в АДРЕСА_1 злочинним шляхом, вона продала вказану квартиру за 6500 доларів США. Згідно висновку додаткової судово будівельної-технічної експертизи № 236 від 29.02.2016, ринкова вартість квартири, розташованої в АДРЕСА_1 станом на 24 вересня 2010 року складає 110 062 гривень.

Враховуючи, що саме відповідач ОСОБА_1 клопотала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, не наполягала на її виправданні щодо вчинення шахрайства, ухвалу про закриття провадження не оскаржувала, то відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені в ході розгляду кримінального провадження, є доведеними, а, відповідно, потерпіла у кримінальному провадженні особа згідно положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України набула право на відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_1 .

З ухвали суду, яка набрала законної сили, та матеріалів кримінального провадження вбачається, що завдано матеріальних збитків саме Сєвєродонецькій міській раді внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 на загальну суму 110 062 гривень. Збитки, завдані Сєвєродонецькій міській раді, на даний час не відшкодовані.

На підставі наведеного вище позивач просив стягнути з відповідача на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 110 062 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2022 року позов задоволено частово.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 109 045 грн. 65 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 2 249 грн. 12 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що позивач не навів належних та допустимих доказів свого твердження щодо доведеності обставин кримінального провадження, а саме що з боку ОСОБА_1 мав місце обман потерпілого як спосіб шахрайського придбання права на майно. Рішення суду про визнання права користування квартирою не скасовано. В фабулі обвинувачення не зазначено про те, що між діями відповідача та завданням шкоди є причинно-наслідковий зв`язок.

Крім того, Сєвєродонецька міська рада є юридичною особою, яка не перебуває у стані припинення, а Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не є її правонаступником та не має обов`язку звертатися до суду задля відшкодування шкоди, завданої міській раді.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 липня 2021 року у справі № 428/4444/16-к задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України та про закриття кримінального провадження № 12014130000000276 від 24 листопада 2014 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито. Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Вказаною ухвалою установлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що маючи намір на придбання права на майно, об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вона подала до Сєвєродонецького міського суду позовну заяву про визнання права на житлове приміщення, а саме квартиру, розташовану за вищевказаною адресою.

При цьому ОСОБА_1 , для реалізації зазначеного злочинного наміру, в даній позовній заяві вказала відомості, які не відповідали дійсності, а саме те що вона раніше деякий час мешкала разом з ОСОБА_3 , власником вищезазначеної квартири, та у зв`язку зі смертю останнього просила суд визнати за нею право користування вказаною квартирою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на придбання права на майно шляхом обману, діючи умисно, протиправно з метою збагачення, підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та надала пояснення, які не відповідали дійсності, а саме те, що з 1995 року мешкала разом з ОСОБА_3 за вказаною адресою, вела з ним спільне господарство та займалася похованням останнього.

19 квітня 2010 року рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області за ОСОБА_1 визнано право користування жилим приміщенням — квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізовувати злочинний намір ОСОБА_1 на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області, впродовж липня 2010 року, підготувала необхідні документи щодо приватизації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які направила до управління житлово — комунального господарства Сєвєродонецької міської ради для подальшої приватизації зазначеної квартири.

24 вересня 2010 року, управлінням житлово - комунального господарства Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення про приватизацію квартири розташованою за адресую: АДРЕСА_1 та цього же дня ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на житло.

Після приватизації вищезазначеної квартири, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати злочинний намір, спрямований на придбання права на майно шляхом обману, знаходячись у місті Сєвєродонецьку Луганської області, 13 листопада 2010 року продала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 за 6500 доларів США.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, яке виразилося у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах.

Відомостей про оскарження вищевказаної ухвали до суду надано не було.

Відповідно до копії висновку судової додаткової будівельно-технічної експертизи № 236 за матеріалами кримінального провадження № 12014130000000276 від 24 листопада 2014 року, складеного 29 лютого 2016 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, ринкова вартість квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24 вересня 2010 року складала 110 062 грн.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 276134155, сформованою 22 вересня 2021 року,  ОСОБА_1 05 січня 2011 року продала, а ОСОБА_4 придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що саме внаслідок дій відповідача  ОСОБА_1 у вигляді позбавлення територіальної громади належного їй майна протиправним шляхом було завдано шкоди Сєвєродонецькій територіальній громаді, яку станом на час розгляду справи представляє та уособлює відповідна військово-цивільна адміністрація.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 44 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 49 вищевказаного Кодексу регламентує тривалість строків, зі спливом яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили вони минули.

Згідно із абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 49 КК України не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими (Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року № 398/571/15-ц).

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 82 ЦПК України  ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 36 постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 6/17-49449-2011 вказано, що у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв`язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати ухвалу суду про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за спливом строків давності притягнення її до відповідальності на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, за умов набрання такою ухвалю законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як убачається із матеріалів справи, кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, було закрито ухвалою суду внаслідок звільнення відповідача від кримінальної відповідальності та спливу строків притягнення до відповідальності. При цьому, суд в ухвалі про закриття провадження детально виклав обставини вчинення правопорушення, а відповідач, як видно зі змісту ухвали, не заперечувала проти закриття провадження з нереабілітуючої підстави. Ухвалу суду про закриття кримінального провадження відповідач не оскаржувала.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27 липня 2021 року у справі № 428/4444/16-к про закриття кримінального провадження встановлено що саме внаслідок дій  ОСОБА_1 . Сєвєродонецькій територіальній громаді було завдано шкоди шляхом набуття з боку відповідача належного територіальній громаді майна протиправним шляхом, тому ОСОБА_1 має відшкодувати шкоду, завданої кримінальним правопорушенням.

Будь-яких доказів на користь протилежного в порядку ч. 2 ст. 1166 ЦК України до суду надано не було.

Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивач не навів належних та допустимих доказів свого твердження щодо доведеності обставин кримінального провадження, а саме що з боку ОСОБА_1 мав місце обман потерпілого як спосіб шахрайського придбання права на майно. Рішення суду про визнання права користування квартирою не скасовано. В фабулі обвинувачення не зазначено про те, що між діями відповідача та завданням шкоди є причинно-наслідковий зв`язок.

Визначаючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з мотивувальної частини висновку убачається, що розрахунок вартості квартири проведений експертом шляхом визначення загальної вартості трьох інших квартир (13500 доларів, 14000 доларів, 14500 доларів) та наступного обчислення середньої вартості досліджуваної квартири виходячи з курсу долара США до гривні станом на березень 2010 року в розмірі 7,99. На думку суду, вказані обчислення проведені експертом невірно, оскільки станом на 24.09.2010 офіційний курс долара США до гривні складав 7,9162.

Отже, досліджувана квартира вартістю 13500 доларів США станом на 24.09.2010 коштувала 106868,70 грн. (101525,26 грн. з урахуванням поправочного коефіцієнту 0,95 в розділі 5 таблиці № 1 висновку), квартира вартістю 14000 доларів США станом на 24.09.2010 коштувала 110826,80 грн., а квартира вартістю 14500 доларів США станом на 24.09.2010 коштувала 114784,90 грн. Таким чином, усереднена вартість досліджуваної квартири мала скласти 109045,65 грн. (327136,96 / 3), тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме таку суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, було закрито ухвалою суду внаслідок звільнення відповідача від кримінальної відповідальності та спливу строків притягнення до відповідальності. При цьому, суд першої інстанції в ухвалі про закриття провадження детально виклав обставини вчинення правопорушення, а відповідач, як видно зі змісту ухвали, не заперечувала проти закриття провадження з нереабілітуючої підстави. Ухвалу суду про закриття кримінального провадження відповідач не оскаржувала.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що Сєвєродонецька міська рада є юридичною особою, яка не перебуває у стані припинення, а Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не є її правонаступником та не має обов`язку звертатися до суду задля відшкодування шкоди, завданої міській раді, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 28 липня 2020 року № 297/2020 було утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області.

Цей Указ набирав чинності з дня його опублікування 29 липня 2020 року в Урядовому кур`єрі.

Указом Президента України від 19 лютого 2021 року № 62/2021 було утворено Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області. Військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області було реорганізовано шляхом приєднання до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Цей Указ набирав чинності з дня його опублікування 23 лютого 2021 року в Урядовому кур`єрі.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону, військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Згідно підпункту 11 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, у разі утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на територіях територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - новоутворені військово-цивільні адміністрації), де за рішенням Центральної виборчої комісії перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів не проводилися, набуття повноважень зазначеними військово-цивільними адміністраціями та припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, території яких увійшли до складу територій відповідних сформованих територіальних громад (далі - розформовані територіальні громади), їхніх виконавчих органів, реорганізація таких сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб, а також припинення повноважень військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, території яких увійшли до складу територій відповідних сформованих територіальних громад (далі - військово-цивільні адміністрації, що припиняються), реорганізація таких військово-цивільних адміністрацій як юридичних осіб здійснюються з урахуванням таких положень: юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Постановою Центральної виборчої комісії від 08 серпня 2020 року № 161 було визнано неможливим провести перші вибори депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року у Сєвєродонецькій міській територіальній громаді.

На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про те, що військово-цивільні адміністрації утворюються для виконання повноважень органів місцевого самоврядування та, зокрема, здійснюють управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади. Згідно підпункту 11 пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», новоутворена військово-цивільна адміністрація в місті Сєвєродонецьку є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків Сєвєродонецької міської ради.

Отже, після утворення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код 44083662) було припинено повноваження Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, у зв`язку із чим її повноваження, а також відповідні повноваження Сєвєродонецької міської ради перейшли до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Тобто, саме Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є належним позивачем у цій справі, оскільки лише вказаний суб`єкт станом на час подання позову та станом на час розгляду справи може ефективно представляти інтереси та уособлювати Сєвєродонецьку територіальну громаду. При цьому, відсутність запису про припинення Сєвєродонецької міської ради як юридичної особи не впливає на те, що її правонаступником у спірних правовідносинах є саме відповідна військово-цивільна адміністрація - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до відповідного державного реєстру.

Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Свистун Геннадій Валерійович, залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: