ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. | № 15-23/345-05-11026 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя | Першиков Є.В. |
судді | Савенко Г.В. |
Ходаківська І.П. |
розглянувши |
касаційне подання | Заступника прокурора Одеської області |
на | постанову від 17.10.2006р. Одеського апеляційного господарського суду |
у справі | № 15-23/345-05-11026 Господарського суду Одеської області |
за позовом | Компанії “Ліндселл Ентерпрайзис Лімітед” |
до | 1) Одеської міської ради 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради 3) Управління фінансів Одеської міської ради |
про | стягнення 4985523,10грн. |
З участю представників :
позивача – Васько В.В., за довіреністю
Шульга Н.В., за довіреністю
відповідачів –1, 2: Дягілєв О.В., за довіреністю
від Генеральної прокуратури України –Громадський С.О., прокурор відділу
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.06.2006р. у справі № 15-23/345-05-11026, яке залишене без змін постановою від 17.10.2006р. Одеського апеляційного господарського суду, позов Компанії „Ліндселл Ентерпрайзис Лімітед" до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління фінансів Одеської міської ради про стягнення 4 985 523, 10 грн. процентів річних та інфляційних витрат задоволено.
Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 17.10.2006р. Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Одеської області від 01.06.2006р. у справі № 15-23/345-05-11026 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу по справі в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням арбітражного суду Одеської області від 14 грудня 2000 р. у справі № 17-4-11/5/4160 задоволено позов Компанії "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед", стягнуто солідарно з Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради заборгованість за облігаціями Одеської міської позики 1997 року у сумі 2 850 000,00 грн., з яких 1 900 000,00 грн. номінальної вартості облігацій, 950 000,00 грн. процентів, передбачених умовами випуску, та 142 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита.
23.04.01р. на виконання зазначеного рішення було видано наказ.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17 грудня 2001 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 позов Компанії "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" задоволено частково, а саме -з Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради солідарно стягнуто 35 815 544,00 грн. заборгованості за облігаціями Одеської міської позики 1997 року, 1 700,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 69,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2003р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2001 р. доповнено, у зв'язку з чим з Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Компанії "Ліндселл Ентернрайзіс Лімітед" було солідарно стягнуто 16 900 000, 00 грн. основного боргу; 8 450 000, 00 процентів; 10 086 044. 00 грн. інфляції; 379 500,00 грн. річних; 1 700, 00 грн. державного мита та 69, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеної постанови 23.01.03р. господарським судом Одеської області було видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2003 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2003 р. та рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2001 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 в частині застосування вимог ст. 214 Цивільного кодексу УРСР - скасовано, а справу передано на новий розгляд в зазначеній частині.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2004 р. Одеській міській раді та Виконавчому комітету Одеської міської ради надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2003 р. у справі № 17-4-14-11/01-3243 до 01 січня 2005 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01 липня 2004 р. Одеській міській раді та Виконавчому комітету Одеської міської ради надано відстрочку виконання рішення арбітражного суду від 14.12.2000 р. та додаткового рішення арбітражного суду Одеської області від 23.04.2001 р. у справі № 17-4-11/5/4160 до 01 січня 2005 р.
За наслідками нового розгляду рішенням господарського суду Одеської області від 11 лютого 2004 р. у справі № 17-4-22-19-14-11/01-3243 позов Компанії "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" задоволено частково, а саме з Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління фінансів виконавчого комітету Одеської міської ради стягнуто індекс інфляції у сумі 13 824 240,54 грн. та три відсотки річних у сумі 4 393 600, 80 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 травня 2004 р. апеляційну скаргу Компанії "Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" на рішення господарського суду від 11.02.04р. було задоволено частково та додатково стягнуто 3 738 196грн. індексу інфляції, нарахованої на основну суму боргу по облігаціям та 4 393 600грн. трьох відсотків річних від основної суми боргу.
22 лютого 2005 р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2004 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2004 р. видано наказ.
Матеріали справи свідчать про те, що виплата відповідачами боргу по облігаціям, відповідно до наказів від 23.04.01р. та 23.01.03р. здійснювалась частками, що підтверджується наявними платіжними дорученнями, та станом на 22 лютого 2005 року була повністю погашена.
Останні позовні вимоги у справі №17-6-19-14-11/01-3243 подавались Компанією „Ліндселл Ентерпрайзіс Лімітед" 20.01.04р. щодо нарахування індексу інфляції на суму основного боргу та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, були задоволені господарським судом, однак погашення основного боргу по наказам від 23.04.01р. та 23.01.03р., як вже зазначалось, було здійснене лише 22.02.05р.
За період з 20.01.04р. по 22.02.05р. з вирахуванням здійснених відповідачами виплат на погашення цього боргу, позивач нарахував індекс інфляції у розмірі 4 094 413,57 грн. та три проценти річних у розмірі 891109,53грн. у зв'язку з простроченням відповідачами виконання грошового зобов'язання .
Попередні судові інстанції прийшли до висновку про обґрунтованість вимог Компанії "Ліндселл Ентерпрайзис Лімітед" до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління фінансів Одеської міської ради про стягнення 4 985 523, 10 грн. процентів річних та інфляційних витрат.
Приймаючи оскаржені рішення суди обох інстанцій виходили з того, що ст.625 ЦК Країни в частині стягнення процентів річних та інфляційних витрат підлягає застосуванню незалежно від наявності ухвал суду про надання відстрочки виконання судових рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Зазначений обов’язок покладається на боржника тоді, коли має місце прострочення грошового зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами господарського суду Одеської області від 10.06.04р. по справі №17-4-14-11/01-3243 та від 01.07.04р. по справі №17-4-11/5/4160 було надано відповідачам відстрочку виконання рішень суду по цих справах, які не скасовані у встановленому порядку та набрали законної сили.
В ст. 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 121 ГПК України передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити виконання рішень, які набрали законної сили.
В період часу, який визнаний судами простроченням виконання грошового зобов'язання, відповідачі були тимчасово звільнені від його виконання на підставі ухвал господарського суду Одеської області про надання ним відстрочки виконання судових рішень.
Ухвали суду, які набрали законної сили, відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.
В розрізі вищенаведеного суду необхідно було дослідити передумови для застосування ст. 625 ЦК України —зокрема наявність чи відсутність факту прострочення зобов’язання боржниками саме за спірний проміжок часу з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, що має значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин прийняті у справі судові рішення про стягнення з відповідачів 4 985 523, 10 грн. процентів річних та індексу інфляції за період з 20.01.04р. по 22.02.05р. є передчасними та безпідставними.
Враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови .
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційне подання Заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.
Постанову від 17.10.2006р. Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Одеської області від 01.06.2006р. у справі №15-23/345-05-11026 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
І. Ходаківська