АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/189/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про Стародуб О.В.
відшкодування шкоди Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31 " січня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпко В.Д.
суддів Бородійчука В.Г., Трюхан Г.М.
при секретарі Петренко СП.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 24.03.2004 р. її малолітній син ОСОБА_3 грався на вул. Піонерській, м. Умані, неподалік домоволодіння НОМЕР_1 , разом з іншими дітьми. Під час гри виникла суперечка між її сином та сином відповідача, ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_4 штовхнув її сина, в результаті чого останній впав, отримавши тяжкі тілесні ушкодження. Таким чином, в діях малолітнього ОСОБА_4 вбачається склад злочину, передбачений ст. 128 КК України, але так як на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 не досяг віку , з якого для нього мала наступити Кримінальна відповідальність, відповідно до ст. 1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками. Батьком малолітнього ОСОБА_4 , є ОСОБА_1 - відповідач по справі, який в добровільному порядку не бажає відшкодовувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 13 грудня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3550 грн. 87 коп., витрати на правову допомогу - 300 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 36 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Черкаського обласного бюро СМЕ витрати по проведенню судово-медичної експертизи в сумі 19 грн. 70 коп.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду від 13 грудня 2006 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 також просить його скасувати і постановити нове судове рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до відхилення.
Судом встановлено , що 24.03.2004 р. малолітній ОСОБА_3 грався з іншими дітьми на вулиці, серед яких був і син відповідачки ОСОБА_5. Під час гри між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 виникли бійка, в ході якої ОСОБА_5 виліз на купу дерев'яних колод, які були поруч. ОСОБА_3 намагався стягнути його з колод, але ОСОБА_5 з метою, щоб його не стягнули з колод, ударив ногою ОСОБА_3 по голові.
В результаті удару ОСОБА_3 покотився з колод і ударився головою об камінь, отримавши тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.
Дані обставини підтверджуються даними постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також висновком судово-медичної експертизи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 1/2 частину матеріальних збитків, оскільки відповідно до ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою відшкодовується її батьками або опікуном чи іншою фізичною особою , яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Судом І інстанції встановлено, що діти як позивача так і відповідача знаходились на вулиці без нагляду батьків. Батьки як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1 були відсутні в момент виникнення бійки між дітьми, в зв'язку з чим і настали такі тяжкі наслідки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що вина як відповідача так і позивача є обопільною, а тому матеріальна шкода підлягає частковому задоволенню.
Обґрунтовано у відповідності до вимог ст. 1167 ЦК України суд першої інстанції відмовив у стягнення моральних збитків, оскільки є обопільною вина обох сторін у спричиненні матеріальної шкоди.
Колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на наявних по справи доказах і відповідає вимогам діючого законодавства. Доводи апелянтів не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду від 13 грудня 2006 року без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2 місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий
ВІРНО: суддя апеляційного суду Черкаської області
В.Г.Бородійчук