1Справа № 335/7356/22 1-кс/335/2718/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2022 року                                                        м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12022082060001442 від 11.11.2022, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, м. Красноперекопськ, громадянина України, не одруженого, який дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, який має неповну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2022 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 , про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060001442 від 11.11.2022, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають підстави підозрювати, що 11 листопада 2022 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовжений згідно Указу Президента №573/2022 від 12.08.2022, перебуваючи на ділянці місцевості, яка розташована на відстані приблизно 300 метрів від готелю «Reikartz» по пр. Маяковського, 19 в м. Запоріжжя, відкрито викрали мобільний телефон марки «LG» в корпусі чорного кольору вартістю 700 гривень, музичну колонку «JBL» з наліпкою «Монобанк» вартістю 1000 гривень та грошові кошти в сумі 300 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, 11.11.2022 року, приблизно о 12:05 хвилин, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , перебуваючи на ділянці місцевості, яка розташована на відстані приблизно 300 метрів від готелю «Reikartz» по пр. Маяковського, 19 в м. Запоріжжя, зустріли потерпілого ОСОБА_11 , після чого, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_9 , наніс декілька ударів руками в обличчя потерпілому, від яких він втратив рівновагу та впав на землю. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_9 почав наносити удари руками в область голови потерпілого, який лежав на землі та закривався руками, після чого з нагрудної кишені куртки потерпілого відкрито викрав грошові кошти в сумі 300 гривень. В цей час ОСОБА_4 присів біля сумки потерпілого, яка знаходилась на землі та почав висипати з неї всі речі. Після цього ОСОБА_9 підняв з землі музичну колонку «JBL», яка випала з сумки потерпілого та поклав до своєї кишені. Далі ОСОБА_10 наказав потерпілому дістати з кишень штанів мобільний телефон, після чого потерпілий дістав з правої кишені штанів мобільний телефон марки «LG» в корпусі чорного кольору, який ОСОБА_4 відкрито викрав, шляхом ривку, з правої руки потерпілого та поклав до своєї кишені.

Після цього ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 2 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на свою абсолютну непричетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , підтримав думку свого підзахисного, зауваживши, що, на його думку, стороною обвинувачення не доведено наявність вказаних у клопотанні ризиків такого ступеня, що надав би підстави для взяття підозрюваного під варту.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий – що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий та прокурор надали в копіях відповідні докази:

-протокол огляду місця події від 11.11.2022;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2022 року, за участю потерпілого;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.11.2022.

Із змісту вказаних документів випливає, що потерпілий ОСОБА_11 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, впізнав ОСОБА_4 як чоловіка, який 11.11.2022 був присутній на місці події, коли ОСОБА_9 наніс йому не менше 4-5 ударів в область голови та рук, а потім заліз до кишені куртки потерпілого, звідки взяв 300,00 грн., а також заволодів музичною колонкою JBL, яка випала із сумки потерпілого, та поклав до карману у своєму одязі. ОСОБА_4 в цей час присів біля суми потерпілого та почав вивертати з неї всі речі потерпілого. Крім того, потерпілий вказав на ОСОБА_4 як на особу, яка вирвала з рук потерпілого телефон та поклала до своєї кишені.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на потерпілого;

- ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином – підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що вказані у клопотанні ризики мають настільки високий ступінь, що можуть бути підставою для застосування до підозрюваного такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду.

Так, діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

ОСОБА_4 раніше судимий, а спосіб його життя, майнове та соціальне становище вказують на існування факторів, що можуть полегшити йому ухилитись від судового розслідування та суду у разі невжиття запобіжного заходу. Так, ОСОБА_4 не має у власності або у належним чином оформленому користуванні жодного житла, проживає у випадкових знайомих та в будь-який час може змінювати місце проживання без попередження органу досудового розслідування, сімейних або інших соціальних зав`язків не має, жодної особи на утриманні не має, існує за рахунок випадкових неофіційних заробітків та пенсії по інвалідності.

Крім того, слідчий суддя враховує, що, за відомостями, які повідомив сам підозрюваний, і які підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, - ОСОБА_4 останній раз судимий 24.12.2021 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, та з покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України.

Водночас ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2022 вказане звільнення від відбування покарання з випробуванням було скасоване через порушення ОСОБА_4 умов такого випробування, а саме через його систематичну, не менше восьми разів, неявку на реєстрацію до органу пробації без поважних причин. І хоча ця ухвала суду станом на час розгляду клопотання не набрала законної сили через подання ОСОБА_4 апеляційної скарги, ці факти мають бути враховані при оцінці ризиків в межах цього кримінального провадження.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні

Оскільки стороною обвинувачення обґрунтовується існування цього ризику лише щодо потерпілого, слідчий суддя оцінює наявність цього ризику лише в частині впливу на зазначених осіб.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосуються клопотання про обрання запобіжного заходу, а отже і з протоколами допиту потерпілого та протоколами впізнання за фотознімками за участю потерпілого, підозрюваний знатиме як його персональні данні, так і зміст наданих ним свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на потерпілого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що доведеним наявність вказаного ризику.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком, що в сукупності з наведеними вище обставинами вказує на наявність ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя погоджується з викладеними у клопотанні доводами щодо неможливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування іншого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.

Так, про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання або домашній арешт, свідчить відсутність у нього власного життя та проживання без відповідних документів у випадкових знайомих, через що забезпечити ефективний контроль за дотриманням умов домашнього арешту є неможливим.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, які б заслуговували довіру, та поручились за виконання ним покладених на нього обов`язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило. Також слід зазначити, що підозрюваний не має постійного джерела доходу та заробляє на життя злочинним шляхом, тому кошти отримані таким чином не можуть бути внесені в якості застави.

Доводи підозрюваного та його захисника слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Також слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, тому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вбачає підстави для взяття підозрюваного пі варту без визначення застави.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 175-177, 182, 183, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», без визначення застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з 15 год. 30 хв. 11.11.2022 і по 15 год. 30 хв. 09.01.2023 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошений о 13 год. 00 хв. 14.11.2022.

Слідчий суддя

Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя                                 ОСОБА_1