УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
16 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.,
суддів: Ткача С.О. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Селюченко І.І.,
представників потерпілого ОСОБА_1, - ОСОБА_2 та адвоката
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Малинського району Яричевської Н.М., яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Малинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2006 року, -
встановив:
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. ст. 296 ч. З, 122 ч. 1 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України, зі стадії попереднього розгляду, повернуто прокурору Малинського району для проведення додаткового розслідування.
В апеляції прокурор просить скасувати вказану постанову та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на безпідставність висновку суду про неповноту досудового слідства.
У письмових запереченнях на апеляцію представники потерпілого ОСОБА_1 просять залишити апеляцію без задоволення, а постанову судді, - без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення представників потерпілого ОСОБА_1 в заперечення апеляції, міркування прокурора, яка підтримала доводи апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію обґрунтованою з таких підстав.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів за таких обставин.
В ніч з 19 на 20 червня 2004 року у лісопосадці поблизу пляжу по вул. Г. Бондарик у м. Малині вони разом зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вживали алкогольні напої.
Близько 4 год. у ту ж лісопосадку підійшла інша група молоді в
Справа №11-3 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ярмоленко В.Г.
Категорія ст.122ч.1 ККУ країни Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.
2
складі: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_1 та ОСОБА_15, які розташувалися на лавці міського пляжу приблизно за 80 метрів від компанії обвинувачених та розпивали пиво.
В цей час ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли додому, прямуючи повз лавочку, на якій розташувалася вказана компанія молоді. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що йшли першими, підійшли до компанії молоді щоб зустріти знайомих та позичити гроші для перевезення сп'янілого ОСОБА_5 на таксі додому. ОСОБА_6 попросив у знайомого ОСОБА_15 та у інших присутніх позичити їм гроші на таксі для відправки сп'янілого товариша додому.
Через 2-3 хвилини до лавки з метою порушення громадського порядку підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4. В цей час ОСОБА_15 сказав, що ніхто більше не допоможе грошима та на прохання ОСОБА_4 відійшов з ним у сторону міського водосховища для розмови. Під час цієї розмови ОСОБА_15 з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень раптово вдарив скляною пляшкою з-під пива по голові ОСОБА_4, заподіявши йому легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді поверхневої рани розміром 1x0,3см. на задній поверхні шиї на межі з волосяною частиною голови.
На дану дію ОСОБА_4 двічі вдарив кулаком ОСОБА_15 по голові. Тоді ОСОБА_5 безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, вдарив кулаком по обличчю ОСОБА_15, який нахилився від ударів ОСОБА_4, спричинивши йому фізичного болю.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переслідували ОСОБА_15, що втікав від них, однак не наздогнали його та повернулися до лавочки. ОСОБА_4 став висловлюватися нецензурною лайкою до хлопців, що мовчки сиділи на лавочці, та вдарив кулаком по обличчю ОСОБА_9, завдавши йому фізичного болю. Коли ОСОБА_4 замахнувся щоб вдруге вдарити ОСОБА_9, його взяв за руку ОСОБА_1 та відтягнув його в сторону водосховища.
Там ОСОБА_4 3-5 раз вдарив ОСОБА_1 кулаками по обличчю та тулубу, від чого той впав та втратив свідомість. Тоді ОСОБА_1 наніс ще 10-15 ударів ногами та кулаками по голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_1, що не чинив опору, спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (забійної рани волосяної частини голови, синців і саден на обличчі, крововиливу під кон'юнктиву лівого ока, забою головного мозку) та легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на тулубі та кінцівках.
Як видно з матеріалів справи, постановою прокурора Малинського району від 15.07.2004р. було скасовано постанову органу дізнання від 29.06.2004р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту хуліганства та вимагання внаслідок перевірки телефонного повідомлення про хуліганські дії молоді, що мали місце на території пляжу м. Малина вночі 20.06.2004р., та направлено матеріали начальнику Малинського МРВ УМВС для додаткової перевірки (а.с. 2, 5, 37-38 т. 1).
07.08.2004р. слідчий СВ Малинського РВ УМВС України в Житомирській області відмовив в порушенні кримінальної справи щодо всіх учасників конфлікту, в тому числі щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 189, 296 КК України (а.с. 152, 157 т. 1).
09.08.2004р. тим же слідчим було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 122 КК України по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с. 1 т. 1), а 06.09.2004р. по тих же матеріалах було порушено кримінальну справу про той же злочин щодо ОСОБА_4, якому в той же день було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України (а.с. 168,175, 176 т. 1).
Дана кримінальна справа (щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України) вперше надійшла в суд для розгляду 23.09.2004р. (а.с. 194 т. 1).
Постановою судді від 08.12.2004р. дану кримінальну справу, зі стадії судового слідства, було повернуто прокурору Малинського району для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового слідства для встановлення дійсних обставин справи в динаміці розвитку подій, а саме: всебічного і повного дослідження об'єктивної сторони злочину, вини та мотивів вчинення злочину; визначення ролі кожного з учасників конфлікту з урахуванням динаміки його розвитку; дослідження питання про характер спричинених ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень; з'ясування причин та суті розбіжностей у показаннях кожної із сторін конфлікту; проведення відтворення обстановки та обставин події за участю основних її учасників з фіксуванням етапів розвитку конфлікту та участі у ньому кожного з них та складанням відповідних схем; проведення очних ставок; з'ясування обставин, що мають значення для порушення кримінальної справи по факту хуліганства з боку підсудного та інших осіб (а.с. 248-249 т. 1).
Разом з тим, у вказаній постанові суддя передчасно та упереджено зробив висновок про те, що з матеріалів справи вбачається, що група осіб з компанії підсудного ОСОБА_4 впродовж тривалого часу настійно та зухвало вимагали гроші на таксі у групи молоді, що відпочивала на пляжі, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою; саме на ґрунті вимагання грошей виник конфлікт, що переріс у бійку; мало місце порушення громадського порядку в частині забезпечення спокійних умов відпочинку громадян; дії осіб, що вимагали гроші, супроводжувалися насильством з побиттям декількох осіб.
Після проведення додаткового розслідування, в ході якого неповно було виконано постанову судді від 08.12.2004р., постановами слідчого від
4
28.04.2005р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину: за ст. 296 КК України щодо всіх учасників конфлікту (а.с. 302-303 т. 1), за ст. 122 КК України щодо ОСОБА_5 (а.с. 305 т. 1), за ст. 189 КК України щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с. 308-309 т. 1).
Постановою прокурора від 16.05.2005р. дану кримінальну справу було повторно направлено для проведення додаткового розслідування до Малинського МРВ УМВС України в Житомирській області для повним виконанням вищевказаної постанови судді від 08.12.2004р. (а.с. 327 т. 1).
23.07.2005р. внаслідок додаткового розслідування слідчим було повторно відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу щодо всіх учасників конфлікту за ст. 296 КК України та щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ст. ст. 186, 189 КК України (а.с. 373-374 т. 1).
24.07.2005р. ОСОБА_4 було перепред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України (а.с. 381-382 т. 1).
Постановою судді Малинського райсуду від 23.08.2005р. кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України зі стадії попереднього розгляду повторно повернуто прокурору Малинського району для проведення додаткового розслідування з підстав невиконання вказівок вищевказаної постанови судді від 08.12.2004р. (а.с. 398-399 т. 1).
Після додаткового розслідування, слідчим: 13.01.2006р. порушено кримінальну справу проти ОСОБА_4 за ч. З ст. 296 КК України (а.с. 85 т. 2); 14.01.2006р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину щодо решти учасників конфлікту за ст. 296 КК України; щодо ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - за ст. ст. 186, 189 КК України (а.с. 93-94 т. 2); 14.01.2006р. ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. З КК України (а.с. 109-110 т. 2).
Постановою того ж судді від 10.03.2006р., зі стадії попереднього розгляду, дану кримінальну справу щодо ОСОБА_4 за ст. ст. 296 ч. З, 122 ч. 1 КК України повторно повернуто прокурору Малинського району для проведення додаткового розслідування з тих же підстав (а.с. 132-133 т. 2).
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 06.06.2006р. вказану постанову суду першої інстанції залишено без зміни, а апеляцію прокурора, - без задоволення (а.с. 141 т. 2).
Постановою в. о. прокурора Малинського району від 07.08.2006р. скасовано постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальних справ за ст. ст. 186, 189, 296 КК України щодо всіх учасників конфлікту від 07.09.2004р., 28.04.2005р., 23.07.2005р. та від 14.01.2006р. (а.с. 174-176 т. 2).
5
Внаслідок додаткового розслідування: 08.09.2004р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 122 КК України щодо ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_1 по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочину (а.с. 138, 148 т. 1); 15.09.2006р. порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України, що була об'єднана в одне провадження із справою щодо ОСОБА_4 (а.с. 221, 222 т. 2); 15.09.2006р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України щодо решти учасників конфлікту, за ст. ст. 186, 189 КК України щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - за відсутністю в їх діях складу злочинів (а.с. 226-227 т. 2); в той же день ОСОБА_4 перепред'явлено детальне обвинувачення за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. З КК України (а.с. 239-240 т. 2); 16.09.2006р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 122, 296 КК України щодо ОСОБА_5 по факту бійки з ОСОБА_11 за відсутністю складу злочину; (а.с. 231-232 т. 1); в той же день ОСОБА_6 пред'явлено детальне обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України (а.с. 249-250 т. 2).
В ході неодноразового додаткового розслідування по даній справі достатньо повно були виконані вказівки місцевого та апеляційного суду по усуненню неповноти досудового слідства.
Зокрема, було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_11 (а.с. 147 т. 2); були неодноразово детально допитані всі учасники конфлікту із складанням детальних схем розташування та переміщення учасників конфлікту. Судом першої інстанції не досліджувалися в судовому засідання ці схеми та показання всіх учасників конфлікту на досудовому слідстві, хоча вони містять суперечності з їх показаннями в судовому засіданні та більш детальну інформацію про обставини конфлікту.
При відтворенні обстановки та обставин події: 01.09.2004р. ОСОБА_6 показав як ОСОБА_4 наносив удари кулаками ОСОБА_1; 06.01.2006р. він же показав про всі обставини події, що пам'ятає (а.с. 111-112 т. 1, 56-60 т. 2); ОСОБА_7 01.09.2004р. показав як ОСОБА_4 наносив удари незнайомому хлопцю (а.с. 116-117 т. 1); ОСОБА_4 01.09.2004р. показав як він наносив удари кулаками ОСОБА_1 (а.с. 118-120 т. 1); ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_13 21-22.07.2005р. показали про всі обставини конфлікту (а.с. 352-359, 362-367, 368-371 т. 1); ОСОБА_11 11.01.2006р. показав про всі обставини події, що пам'ятає (а.с. 78-82 т. 2); ОСОБА_9 та ОСОБА_11 03.01.2006р. показали про обставини конфлікту із складанням схеми розташування осіб (а.с. 22-23, 27-28, т. 2);22.08.2006р. ОСОБА_15 показав про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень (а.с. 209-210 т. 2). Решта учасників конфлікту ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відмовилися від участі в проведенні відтворення обстановки та обставин події з тих підстав, що вони не пам'ятають всіх подробиць подій, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та
6
ОСОБА_6 - від повторного проведення такої слідчої дії з тих же підстав (а.с. 361 т. 1, 32, 36, 52, 64, 187, 207, 208, 218, 220 т. 2).
Проведено очні ставки майже між всіма учасниками події (а.с. 360 т. 1; 72-73, 74-75, 76, 77, 194-195, 196-197, 202, 203-204,205-206 т. 2).
З потерпілим ОСОБА_1 не вдалося провести додаткових слідчих дій з причини його хвороби (а.с. 211-215 т. 2).
Слідчим приймалися міри для встановлення можливих інших свідків події злочину (а.с. 274, 275-278 т. 1).
Тобто, органом досудового слідства достатньо повно встановлено певні обставини, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 64 КПК України. Зокрема, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. А суд першої інстанції, допустивши неповноту судового слідства, прийшов до упередженого висновку в постанові про наявність більш тяжкого злочину та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності більшої кількості осіб.
Тому висновки суду першої інстанції про однобічність та неповноту досудового слідства, зокрема про невиконання органом досудового слідства вимог ст. 64 КПК України та невідповідність ст. 132 КПК України постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_5, є необгрунтованими.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію помічника прокурора Малинського району задовольнити.
Постанову Малинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на додаткове розслідування скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.