У Х В А Л А
і м е н е м у к р а ї н и
18 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Касьяна О.П.,
суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,
Карпенко С.О., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області, поданою її представником Постольник Оксаною Сергіївною, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2013 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області звернулась з указаним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 лютого 2013 року його визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 2, 367 ч. 2 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді умисного ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, та призначено відповідне покарання.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь держави заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 8 620 849 грн.
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 8 620 849 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не піддягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 2, 367 ч. 2 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
Цим же вироком цивільний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_3 збитків в розмірі 3 777 275 грн. залишено без розгляду.
Зокрема, вироком встановлено, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора та головного бухгалтера ТОВ «Єва-Дніпро» та ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро», будучи обізнаним про фінансово-господарську діяльність підприємства, вчинив умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків та зборів, тобто вносив до декларацій на додану вартість за 2010-2011 роки такі неправдиві дані, які призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 777 275 грн.
Звернувшись до суду з цивільним позовом, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області зазначала, що збитки державі завдані безпосередньо винними діями ОСОБА_3 Обґрунтовуючи збитки у сумі 8 620 849 грн, позивач посилався на висновки судово-економічної експертизи, за результатами якої проведено донарахування податків.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав доведеним, що збитки державі завдані ОСОБА_3 як фізичною особою, що засуджена за вчинення відповідних злочинів, та при вирішенні справи керувався ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що під час вчинення злочину, і це встановлено вироком суду, ОСОБА_3 був посадовою особою підприємства, податкові зобов'язання якого не були сплачені, і тому підстав для стягнення збитків з ОСОБА_5 у сумі, визначеній позивачем, немає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
За змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вироки або постанови у кримінальній справі, що набрали законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Апеляційний суд дійшов вірного висновку, що збитки заподіяні державі ОСОБА_3 як посадовою особою підприємств - платників податків - під час виконання ним службових обов'язків, а не як фізичною особою, яка ухилилася від сплати податків, тому кошти, які надійшли до бюджету, мають сплатити платники податків, а саме має бути ТОВ «Єва-Дніпро» та ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро».
Висновок апеляційного суду є обґрунтованим та правильним.
Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим кодексом.
Так як платниками відповідних податків є ТОВ «Єва-Дніпро» і ДП «ЦАС» ТОВ «Єва-Дніпро», апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2116/ed_2011_03_09/pravo1/T041618.html?pravo=1> підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2127/ed_2011_03_09/pravo1/T041618.html?pravo=1> суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, оскільки висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Проте, в силу ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом апеляційної інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Дніпропетровській області, подану її представником Постольник Оксаною Сергіївни, відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П.Касьян
Судді: В.І.Амелін В.П.Гончар С.О.Карпенко В.О.Савченко