Справа 11-31                                                                       Головуючий по 1 інстанції Міхненко С.Д.

Категорія ст, 289 ч.2 КК України                                      Доповідач        Захарчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 січня 2007 року

Колегія   суддів       судової   палати   у   кримінальних   справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого :                             Мельничук Н.М.

суддів:                                          Захарчука С.В., Ткача C.O.

засудженого                                ОСОБА_1

прокурора                                   Селюченко І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2006 року, щодо

Цим вироком:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 22 квітня 2002 року за ст. 213 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн,

Засуджено: -За ст. 289 ч.2 КК України - 5(п'ять) років позбавлення волі;

2

Відповідно до ст. 71 КК України визначено остаточне покарання шляхом приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком -1700 грн. штрафу і визначено остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна та штрафу в розмірі 1700 грн.

Запобіжний захід залишено попередній - взяття під варту.

Згідно вироку, ОСОБА_1 16 травня 2005 року, близько 19 години, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3 , справа відносно яких виділена в окреме провадження, шляхом зриву навісного замку на вхідних дверях комори сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу ( СОК ) " Корбут " с. Морозівка Малинського району , проникли в середину приміщення , звідки таємно викрали автомобіль УАЗ - 469 реєстраційний номер 25-77 ЖИН вартістю 5520 грн. , який належить СОК " Корбут " с Морозівка.

Викрадений автомобіль ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою автомобіля ГАЗ-5204 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 на підставі доручення , відбуксували в с Термахівка Іванківського району Київської області, де розібрали на запчастини , які продали .

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку і направлення справи на дослідування.

Посилається на те, що досудове слідство проведено однобічно, суд при розгляді справи не зазначив, чому одні докази взяв до уваги, а інші відхилив. Не надано йому можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи після закінчення слідства. Його позбавили права на захист.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого, судова колегія вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані сукупністю добутих на досудовому слідстві та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи.

Доводи засудженого про те, що досудове слідство проведено однобоко і що не дано оцінки усім доказам, безпідставні.

Досудове слідство проведено, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, всебічно, повно і об'єктивно дослідженні обставини справи.

Судом дана оцінка доказам, в тому числі показанням свідка ОСОБА_4

Сам засуджений на досудовому слідстві винним себе визнав у вчиненні інкримінованих дій, детально розповів про обставини вчинення злочину.

При відтворенні обстановки і обставин вчинення злочину засуджений розповів і показав про обставини заволодіння транспортним засобом.

Твердження апелянта про те, що його не ознайомлено з матеріалами справи і не забезпечено право на захист, надумані і спростовуються матеріалами справи.

З протоколу від 26.08. 2005 року вбачається, що засудженому було роз'яснено право на захист і він не заявив клопотання про бажання мати захисника, (а.с. 155 т.1)

Засуджений ознайомлений з матеріалами справи (а.с.212 т.1)

Посилання засудженого, що до нього застосовувались незаконні методи слідства, судом перевірялися і не знайшли свого підтвердження.

Надуманими є показання ОСОБА_1 про те, що він не знав про незаконне заволодіння транспортним засобом.

Допитані на досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що вони, спільно з ОСОБА_1, за пропозицією першого домовились незаконно заволодіти автомобілем УАЗ.Аналіз приведених даних взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок щодо винності    ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб та вірно кваліфікувати його дії за ч.2 ст. 289 КК України.

При призначенні покарання суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який раніше судимій його позитивні характеристики і обрав мінімальне покарання, передбачене санкцією інкримінованої статті.

Засудженому призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Будь - яких порушень кримінально - процесуального закону у справі не виявлено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 12жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити - без зміни.