Україна

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 11 - 49                                                                   Головуючий у 1 інстанції суддя - Охрімчук І.Г.

Категорія -125 ч. 1 КК України                                       Доповідач у 2 інстанції суддя - -  Ткач CO.

УХВАЛА

Іменем  України

23 січня 2007 року.    м. Житомир

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого -   судді  Романова О.В.

суддів................................. Ткача С.О.

Гузовського О.Г. з участю: засуджених ОСОБА_1

ОСОБА_2

виправданої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Олевського районного суду від 28 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судиму,

засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 510 гривень.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судиму,

засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 510 гривень.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму,

за ст. 125 ч. 1 КК України виправдано.

2

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 300 гривень моральної шкоди.

Суд визнав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винними у тому, що 4 червня 2006 року о 9 годині на ІНФОРМАЦІЯ_4, під час сварки, умисне заподіяли потерпілій ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження у вигляді множинних подряпин обличчя, шиї, місцями з підшкірними крововиливами і припухлістю м'яких тканин та забою м'яких тканин лівої тім'яної області голови.

В апеляції засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять вирок суду скасувати, провадження у справі закрити, відмовивши у задоволенні позову. Стверджують, що потерпілу не били, лише оборонялися від її нападу у межах необхідної оборони. Після конфлікту ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не мала. ОСОБА_1 вважає, що суд мав врахувати її похилий вік, інвалідність 2 групи та причину виникнення сварки, ініціатором якої була потерпіла.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засуджених, виправданої, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів подані апеляції залишає без задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

На обґрунтування свого висновку суд послався на показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які визнали факт конфлікту, що відбувся між ними та ОСОБА_4 4 червня 2006 року о 9 годині на ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суд послався на покази потерпілої ОСОБА_4 про те, що її на грунті особистих неприязних стосунків побили у зазначений час ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заподіяли тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_5. пояснила суду, що була присутня при сварці між сторонами. Бійки особисто не бачила, однак після сутички на обличчі ОСОБА_4 були подряпини.

Згідно акту судово-медичного обстеження № 145/383 від 5 червня 2006 року ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, у вигляді множинних подряпин, садин на обличчі, шиї, місцями з припухлістю м'яких тканин і підшкірними крововиливами.

По даному факту за заявою ОСОБА_4 проводилась перевірка Олевським РВ УМВС, якою встановлено, що їй заподіяні легкі тілесні ушкодження. Постановою від 7 червня 2006 року у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України ( хуліганства ). Рекомендовано ОСОБА_4 звернутись до суду для притягнення винних до кримінальної відповідальності в порядку ст. 27

3

КПК України. Постанова органу дізнання не оспорювалась / матеріали про відмову № 466- 2006 року Олевського РВ УМВС/.

Матеріалами справи спростовується твердження засуджених про те, що діяли вони захищаючись від суспільно - небезпечних посягань ОСОБА_4.

Тому, колегія суддів кваліфікацію дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України вважає правильною.

Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд врахував їх особу, позитивні характеристики, вік, відсутність судимості.

Апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм кримінально - процесуального закону під час розгляду кримінальної справи та вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання і вирішенні цивільного позову, які могли б бути підставою для скасування вироку суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляції засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду від 28 листопада 2006 року щодо них - без зміни.