Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60

Справа № 2-2072/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Князік І.Д., Задорожному А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання недійсним договору про надання кредиту № 66/2007 від 28 вересня 2007 року з урахуванням додаткових угод до нього, стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 54000 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення з вирахуванням сплачених процентів в сумі 9539, 44 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення та 6686 грн. 91 коп. сплаченої комісії,

в с т а н о в и в :

ПАТ «АКБ «Київ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 76959, 60 доларів США, що станом на 1 грудня 2010 року за курсом НБУ становить 610289 грн 62 коп. та 60399 грн 86 коп. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що 28 вересня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 66/2007, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 59000 доларів США з кінцевим терміном повернення 25 вересня 2010 року. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість по сплаті кредиту та нарахованих відсотків за його користування в розмірі 76959, 60 дол. США, з яких 54000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 428220 грн - заборгованість по кредиту, 22959, 60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 182069 грн 62 коп. - заборгованість по сплаті відсотків. Крім того позивачем нараховано відповідно до умов договору пеню за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих відсотків в розмірі 37605 грн 40 коп., а також комісійну винагороду за супроводження кредитної справи в розмірі 22794 грн 46 коп.

В судовому засіданні представник Банку позовні вимоги підтримав, просив стягнути вказані суми заборгованості.

Представник відповідача проти позову заперечував, та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним кредитний договір № 66/2007, укладений між ОСОБА_1 та Банком 28 вересня 2007 року. Позовні вимоги обгрунтовував невідповідністю спірного договору вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема посилався на те, що текст договору не містить інформацію щодо сукупної вартості кредиту, ефективної процентної ставки, не наведений перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням. Крім того зазначив, що передбачена договором комісія за супроводження кредиту встановлена в договорі п.4.3.7 на рівні 0,02%, тоді як Банком вказана комісія обраховувалась, виходячи з розміру 0,2% від суми кредиту. Також посилався на те, що п.3.3 кредитного договору, який містить положення про можливість перегляду Банком розміру відсоткової ставки за Договором суперечить вимогам ст.1056-1 ЦК України, якою банкам та іншим фінансовим установам заборонено в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку за кредитними договорами. Також посилався на те, що при укладенні договору Банком не було попереджено ОСОБА_1 про можливі ризики, пов'язані з коливаннями курсу гривні по відношенню до долара США. На підставі вказаного просив визнати кредитний договір недійсним та стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку кредитні кошти в розмірі 54000 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення з вирахуванням сплачених відсотків в сумі 9539,44 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення та 6686 грн 91 коп. сплаченої комісії.

Банк проти зустрічного позову заперечував, посилався на відповідність спірного договору вимогам законодавства, досягнення між Банком та позичальником згоди щодо всіх істотних умов, про що свідчить підписання договору сторонами. Також Банком правомірно встановлено та нараховано комісію за супроводження кредиту в розмірі 0,2% від суми кредиту, оскільки саме такий розмір комісії вказано в Кредитному договорі, крім того Позичальник сплачував комісію саме в розмірі 0,2 % від суми кредиту, таким чином погоджуючись з вказаним розміром. Розмір комісії "дві сотих відсотка", зазначено в договорі помилково, внаслідок допущеної описки при складанні та виготовленні тексту договору. Також Банк вказував на відповідність вимогам закону п. 3.3 Кредитного договору, оскільки заборона на зміну відсоткової ставки була встановлена після підписання кредитного договору. Разом з тим зазначив, що Банком не було використано право в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку за кредитним договором, а підвищення відсоткової ставки з 13,5 до 20 відсотків було здійснено за домовленістю сторін, шляхом укладання додаткової угоди до кредитного договору 15 вересня 2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у зустрічному.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28 вересня 2007 року між АКБ "Київ", правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання кредиту №66/2007, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти в розмірі 59000 доларів США на поточні потреби на строк до 27 вересня 2008 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитними коштами. 15 вересня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою встановили розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 20% річних. 25 вересня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою подовжили строк дії кредитного договору до 25 вересня 2009 року. В подальшому сторони продовжили строк дії кредитного договору до 25 вересня 2010 року, підписавши Додаткову угоду №3 від 25 вересня 2009 року.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши Позичальнику кредит в розмірі 59000 доларів США, що підтверджується випискою по особовому рахунку Позичальника від 12 жовтня 2010 року.

Разом з тим відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування виконав лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Банком, яка складається з 54000 доларів заборгованості по кредиту, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 428220 грн та 22959, 60 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 182069 грн 62 коп., а всього 76959 доларів 60 центів США що за курсом НБУ станом на 01 грудня 2010 року становить 610289 грн. 62 коп.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору у випадку недотримання Позичальником строків погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору Банком відповідачу нараховано пеню за порушення строків погашення кредиту в розмірі 3348 доларів США, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 26549 грн 64 коп. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в розмірі 1394,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 1 грудня 2010 року становить 11055 грн 76 коп.

Крім того, Банком відповідно до п.4.3.7 Кредитного договору нараховано комісійну винагороду за супроводження кредитної справи в розмірі 0,2% від суми кредиту в розмірі 22794 грн.46 коп.

На підставі викладеного, враховуючи невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Банку вказаної заборгованості, нарахованих штрафних санкцій та комісійних нарахувань.

Що стосується зустрічних позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору, то суд вважає, що підстави для їх задоволення відсутні виходячи з наступного.

Як встановлено судом 28 вересня 2007 року сторони уклали кредитний договір № 66/2007, дійшовши при цьому згоди по всіх істотних умовах договору, таких як предмет договору, забезпечення кредиту, порядок погашення кредиту, нарахування та сплати відсотків, тощо.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про невідповідність договору вимогам ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема про ненадання Банком розгорнутої інформації про кредит, а саме про форми забезпечення кредиту, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість кредиту, податковий режим сплати відсотків, державні субсидії, на які споживач має право, тощо, оскільки, як вбачається з пояснень представника Банку, при укладенні кредитного договору, Позичальника було ознайомлено з проектом кредитного договору, правилами кредитування, погоджено всі суттєві умови, в тому числі і про валюту кредитування та можливі ризики, пов'язані з коливанням курсу валюти кредитування. Спірний кредитний договір містить інформацію про кредит, його цільове використання, порядок його погашення, нарахування та сплати відсотків та комісій. Вказані умови договору Позичальник усвідомлював і розумів, про що свідчить його підпис у кредитному договорі. Крім того, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, тобто позивач не був позбавлений права, при відсутності згоди або сумніву щодо певних умов кредитного договору, звернутись за наданням кредиту до іншої кредитної установи (іншого банку).

Також, з матеріалів справи та пояснень представника Банку вбачається що позивач погоджувався з умовами кредитного договору, отримав суму кредиту, визначену договором, та виконував свої зобов'язання, шляхом внесення щомісячних платежів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

З цих же підстав суд не приймає доводи позивача щодо невідповідності вимогам закону п.4.3.7 Кредитного договору, яким передбачена сплата щомісячної комісії за супроводження кредитної справи в розмірі 0,2% від суми кредиту, оскільки позивач, підписуючи договір погоджувався з нарахуванням вказаної комісії. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Банк нараховував, а позичальник сплачував вказану комісію у розмірі 0,2 % від суми кредиту, чим фактично погоджувався з таким розміром.

Відповідно п.3.3 Кредитного договору при зміні ринкової кон'юнктури Кредитодавець має право запропонувати Позичальнику переглянути розмір відсоткової ставки за кредитом.

Вказана зміна розміру відсоткової ставки здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до Кредитного договору.

Як встановлено судом сторони погодили зміну відсоткової ставки за кредитом в сторону її збільшення з 13,5% до 20 % річних шляхом підписання Додаткової угоди №1 до кредитного договору від 15 вересня 2008 року, чим спростовуються доводи Позивача щодо підвищення Банком відсоткової ставки за кредитом в односторонньому порядку.

Безпідставні також посилання позичальника на невідповідність п.3.3 кредитного договору ст.1056-1 ЦК України, якою фінансовим установам в односторонньому порядку заборонено збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором, оскільки вказана стаття ЦК України набула чинності у лютому 2010 року, а на момент укладення договору в 2007 році законодавство не містило заборони такої зміни.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відповідність кредитного договору нормам Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно надання позивачу всієї необхідної інформації про споживчий кредит, умови кредитування, з якими він погодився, визнавши їх справедливими.

Як встановлено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підстав, передбачених ЦК України для визнання недійсним кредитного договору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним, відсутні також підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Банку кредитних коштів в розмірі 54000 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення з вирахуванням сплачених відсотків в сумі 9539,44 доларів США та 6686 грн 91 коп. сплаченої комісії.

Також підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Банку сплачені судові витрати у розмірі 1820 грн., а саме 1700 грн державного мита та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 525, 526, 627, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованість за договором про надання кредиту № 66/2007 від 28 вересня 2007 року, а саме: заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків у розмірі 76959 доларів 60 центів США що за курсом НБУ станом на 01 грудня 2010 року становить 610289 (шістсот десять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 62 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 37605 (тридцять сім тисяч шістсот п'ять) грн. 40 коп.; комісійну винагороду за супроводження кредитної справи у розмірі 22794 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» сплачені судові витрати у розмірі 1820 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання недійсним договору про надання кредиту № 66/2007 від 28 вересня 2007 року з урахуванням додаткових угод до нього, стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 54000 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення з вирахуванням сплачених процентів в сумі 9539,44 доларів США в гривнях за курсом НБУ на момент прийняття рішення та 6686 грн. 91 коп. сплаченої комісії, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко