Справа № 22ц-376/09 Головуючий в 1 інстанції - Панасюк С.П.
Категорія - 37 Доповідач - Здрилюк О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів: Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю прокурора - Тарасюк Н.Б.,
пр-ка позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
пр-ка відповідача: Іванчицівської сільради - Поліщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Іванчицівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою прокурора Рожищенського району на рішення Рожищенського районного суду від 29 травня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рожищенського районного суду від 29 травня 2008 року позов в даній справі задоволено.
Постановлено визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката НОМЕР_1 від 02.08.1996 року у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Тімірязєва с.Іванчиці Рожищенського району розміром 3.15 умовних кадастрових гектарів.
В апеляційній скарзі прокурор Рожищенського району просить скасувати це рішення і закрити провадження в справі.
Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.05.2001 року ОСОБА_4 заповіла позивачу належну їй на підставі сертифіката земельну частку (пай), на яку згодом було видано відповідний державний акт на право приватної власності на землю. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, спору щодо земельної ділянки між спадкоємцями немає, а тому позов визнано підставним.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Із нотаріально посвідченого виконкомом Іванчицівської сільради заповіту вбачається, що 25.05.2001 року ОСОБА_4 заповіла позивачу, належну їй на підставі сертифіката НОМЕР_1 земельну частку (пай) розміром 3,35 га (а.с.4, 15). Вказаний заповіт відповідає вимогам ст.534 ЦК України в редакції 1963 року та ст.1233 ЦК України в редакції 2003 року.
В грудні 2001 року вказану земельну ділянку передано ОСОБА_4 у приватну власність, що стверджується відповідним державним актом (а.с.6).
04 березня 2004 року ОСОБА_4 померла (а.с.5).
Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Довідкою Прилуцької сільської ради Ківецівського району від 11.03.2008 року № 299 стверджується, що з 1999 року і до дня смерті спадкодавець і спадкоємець проживали разом (а.с.13). Претензій щодо права на спірне спадкове майно у інших спадкоємців та у відповідної територіальної громади немає, відносно чого не заперечили обоє відповідачів, визнавши позов в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора на те, що суд виконав функції, які покладені на нотаріуса.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням не порушуються інтереси держави, оскільки спірна земельна ділянка на час смерті спадкодавця перебувала у приватній, а не у державній чи комунальній власності. А тому будь-які права відповідача - Іванчицівської сільської ради, в інтересах якої подав апеляційну скаргу прокурор, не порушені.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Рожищенського району відхилити, а рішення Рожищенського районного суду від 29 травня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді