Справа № 755/9052/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                                             ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань                                          ОСОБА_2

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001567 від 30 червня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне Згурівського р-ну Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, учасника бойових дій, нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора                                                    ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                                                              ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2022 року близько 20 години ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийшли до квартири, де проживав ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . У цей же час у приміщенні квартири знаходилася його співмешканка ОСОБА_7 .

Близько 22 години у приміщенні кухні між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптового непорозуміння, розпочався словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 удар ногою в обличчя, остання почала плакати. ОСОБА_5 почав заступатися за ОСОБА_7 .

У цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпочалася словесна перепалка, під час якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи  свій злочинний умисел, направлений  на заподіяння  ОСОБА_5  тілесних ушкоджень,  ОСОБА_3 ,  перебуваючи у кімнаті   квартири,   обома руками  штовхнув  ОСОБА_5 ,  від поштовху  останній  впав на підлогу, а   ОСОБА_3  узяв в руку хрестову викрутку та наніс нею понад п`ять ударів в область голови, шиї та тулубу потерпілого.

Як вбачається з даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи №042-994-2022 від 25 серпня 2022 року: « у ОСОБА_5 , виявлені тілесні ушкодження: а) відкрита проникаюча черепно-мозкова травма – дірчастий уламковий перелом лівої скроневої кістки, забій-розчавлення речовини мозку скроневої долі зліва та лобної долі справа з формуванням раневого каналу, крововилив в лівий боковий шлуночок, субарахноідальний крововилив, набряк головного мозку б) множинні забійні рани голови, шиї, обох кистей.

Тілесне ушкодження у пункті а) цього підсумку відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; тілесні ушкодження вказані у пункті б) відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я.)»

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, показав, що він проживав за адресою: АДРЕСА_2 , зі співмешканкою ОСОБА_7 29 червня 2022 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 вживали алкогольні напої, горілку, після чого прийшли до квартири за його, ОСОБА_3 , місцем проживання. Вдома була ОСОБА_7 . Він з ОСОБА_5 сиділи на кухні, пили пиво, розмовляли. Коли зайшла ОСОБА_7 , він попросив її вийти, між ними розпочалася сварка, під час якої він її вдарив ногою в обличчя. ОСОБА_5 почав заступатися за ОСОБА_7 , а він, ОСОБА_3 , у свою чергу приревнував останню до ОСОБА_5 . Вже розпочалася перепалка між ним та ОСОБА_5 . Він штовхнув ОСОБА_5 на підлогу, наносив йому удари. У цей час, поряд з ними впала викрутка, яка лежала на столі. Будучи розлюченим та агресивно налаштованим, він, ОСОБА_3 , схопив цю викрутку та почав наносити нею удари по тілу ОСОБА_5 . Він припинив наносити удари мабуть тоді, коли побачив кров на потерпілому. Він надавав потерпілому першу допомогу, а ОСОБА_7 викликала швидку. Він залишив потерпілого зі співмешканкою, а сам побіг відчиняти двері лікарям, оскільки у них п`ятий поверх та відсутній у квартирі домофон. На вулиці він ходив між під`їздами, коли приїхали першими працівники поліції, вони спитали його прізвище та затримали. Особисто він під час бійки не отримав жодних тілесних ушкоджень. Крім того, він є учасником АТО у 2014 році, має нагороди, має вогнепальні поранення та контузію, тому о 2015 році за станом здоров`я він не зміг продовжувати військову службу. Він розуміє, що за станом здоров`я йому заборонено вживання алкогольних напоїв. Він щиро розкаюється у тому, що вчинив, просить вибачення у потерпілого. Його мати відшкодувала потерпілому кошти затрачені на лікування на сьогоднішній день, 32 тисячі гривень, та буде оплачувати наступну операцію. Він просить суворо його не карати.

Дані обвинуваченим ОСОБА_3 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого  ОСОБА_3   тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, та допитати потерпілого який з`явився у судове засідання.

Будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він декілька років знає ОСОБА_3 , тривалий час знайомий з ОСОБА_8 , у цьому будинку проживає його, ОСОБА_5 , дружина. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, він не пам`ятає подій того дня. Від родичів йому відомо, що коли він був у лікарні у комі та коли йому робили операцію і лікували, то гроші на це надавала мати ОСОБА_3 . Він вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_3 можливо не позбавляти його волі.

Як вбачається з даних, що містяться:

- у висновку судово-медичної експертизи №042-994-2022 від 25 серпня 2022 року: «Згідно медичної документації на ім`я ОСОБА_5 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 29 червня 2022 року о 22 годині 40 хвилин, у нього виявлені тілесні ушкодження: а) відкрита проникаюча черепно-мозкова травма – дірчастий уламковий перелом лівої скроневої кістки, забій-розчавлення речовини мозку скроневої долі зліва та лобної долі справа з формуванням раневого каналу, крововилив в лівий боковий шлуночок, субарахноідальний крововилив, набряк головного мозку б) множинні забійні рани голови, шиї, обох кистей.

Тілесне ушкодження у пункті а) цього підсумку відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; тілесні ушкодження вказані у пункті б) відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я.)

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися внаслідок травматичних дій (ударів) тупого (их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключається внаслідок дії викруткою. Часові дані, наведені в медичній документації, свідчать про те, що тілесні ушкодження були спричинені до 22 години 29.06.2022.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 30.06.2022, можна заключити, що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися при умовах та у спосіб на які вказує підозрюваний ОСОБА_3 »

- у постанові про визнання і приєднання до справи речових доказів від 04 липня 2022 року, кросівки, футболку білого кольору, джинсові шорти із плямою речовини бурого кольору, які упаковано до експертного пакету, які належать потерпілому, - визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві. Квитанція 018365 від 04 липня 2022 року;

- у постанові про визнання і приєднання до справи речових доказів від 02 липня 2022 року: DVD-R диск із записом відеореєстраторів працівників слідчо-оперативної групи за 29 червня 2022 року визнано речовим доказом;

- у постанові про визнання і приєднання до справи речових доказів від 07 липня 2022 року: DVD-R диск із записом відеореєстраторів працівників патрульної поліції, які здійснювали виїзд 29 червня 2022 року на місце події - визнано речовим доказом;

- у висновку судово-психіатричної експертизи за № 430 від 25 серпня 2022:

«1. У теперішній час ОСОБА_3 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

2. У період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , він виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація (неускладнена) (згідно МКХ-10: F 10.00). За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

4. ОСОБА_3 має наступні індивідуально-психологічні особливості: активність, вибіркова товариськість, достатня гнучкість та диференційованість у контактах, достатній самоконтроль, здатність дотримуватися своїх інтересів та проводити потрібну позицію, цілеспрямованість, самостійність, організованість, лідерські якості; трудова мотивація діяльності. У ОСОБА_3 не визначено будь-яких виражених психологічних особливостей, в тому числі таких, які могли істотно впливати на його поведінку в період правопорушення».

Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи вищенаведене суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, сприяв органу досудового розсування у розкритті кримінального правопорушення, є учасником бойових дій, має державні нагороди, позитивно характеризується командиром частини, у 2015 році за станом здоров`я визнаний непридатним до військові служби, не одружений, не працює, вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, його родичі добровільно відшкодували потерпілому кошти на лікування, характер та тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, те що потерпілий не має до нього претензій.

Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає  щире каяття обвинуваченого та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення,  добровільне відшкодування потерпілому шкоди.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , - органом досудового розслідування не встановлено.

Під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_3 пояснював, що до вчинення кримінального правопорушення вживав алкогольні напої. Однак, органом досудового розслідування ця обставина при формулюванні обвинувачення зазначена не була, також не було її визнано обставиною, яка обтяжує відповідальність обвинуваченого. З урахуванням наведеного та того, що ОСОБА_3 не захищався від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, суд не може погіршувати його становище, - тому дану ознаку суд враховує лише як ознаку, яка характеризує особу обвинуваченого.

Крім того, при призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у межах санкції статті 121 КК України у виді позбавлення волі, однак, у мінімальних її межах.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

З урахуванням наведеного, підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.

Оцінюючи доводи адвоката про можливість призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд приходить до наступних висновків. Так, положення ч. 1 ст. 69 КК України надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. (ВС/ККС у справі № 629/2739/18 від 03.02.2021)

Однак, встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.        

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без зміни.

Строк відбуття покарання рахувати з 29 червня 2022 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.ч.3 ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід  ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без зміни.

Строк відбуття покарання рахувати з 29 червня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-994-2022 від 25 серпня 2022 року у сумі 6013 (шість тисяч тринадцять) гривень.

Речові докази:  кросівки, футболку білого кольору, джинсові шорти із плямою речовини бурого кольору, які упаковано до експертного пакету, які належать потерпілому, та передано на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, - повернути власнику; DVD-R диск із записом відеореєстраторів працівників слідчо-оперативної групи за 29 червня 2022 року та DVD-R диск із записом відеореєстраторів працівників патрульної поліції, які здійснювали виїзд 29 червня 2022 року на місце події – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же термін з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому  та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя                                                                                       ОСОБА_1