Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Маляренка А.В.,
Парінової І.К., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу
за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі із 08 лютого 2003 року по 09 квітня 2010 року. У шлюбі за договором купівлі-продажу від 28 лютого 2005 року ними придбано квартиру АДРЕСА_1 за рахунок кредиту, кошти на погашення якого надавалися ними відповідачам за розписками.
Посилаючись на те, що за рішенням суду про поділ майна подружжя ОСОБА_5 належить ѕ частки квартири, а ОСОБА_6 - ј частка, розмір отриманих у позику та неповернутих коштів становить 130 800 грн, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили стягнути вказану суму із відповідачів у солідарному порядку.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 борг у розмірі 130 800 грн, у задоволенні вимог до ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Під майном ч. 1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах № 6-55цс13 від 19 червня 2013 року, № 6-163цс12 від 20 лютого 2013 року, № 6-88цс12 від 12 вересня 2012 року).
Встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі із 08 лютого 2003 року по 09 квітня 2010 року.
Із договору від 25 лютого 2005 року вбачається, що між ОСОБА_5 (одна сторона) та ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (друга сторона) було укладено договір про надання щомісячної допомоги по погашенню кредиту за квартиру, за умовами якого ОСОБА_7,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 (батьки та брат) зобов'язалися надавати ОСОБА_5 грошову допомогу по щомісячній сплаті отриманого споживчого кредиту у банку АКБ «Правекс-Банк» на купівлю квартири АДРЕСА_1 з умовою повернення наданих грошових коштів за першою вимогою позичальників. За змістом п. 4.1. цього договору надання грошових сум оформляється письмовими розписками про отримання грошей власноручно ОСОБА_5, які передаються та зберігаються у ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4
За змістом наданих відповідачем ОСОБА_5 боргових розписок в період із лютого 2005 року по вересень 2008 року ОСОБА_5 отримав грошові кошти у загальному розмірі 16 350 доларів США.
За договором купівлі-продажу від 28 лютого 2005 року на ім'я ОСОБА_5 придбано квартиру АДРЕСА_1, у п. 2.1. якого вказано, що продаж вчинено за 100 681 грн, із яких 5 299 грн - кошти покупця, а 95 382 грн, що еквівалентно 18 000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення договору - кредитні кошти, надані покупцеві АКБ «Правекс-Банк» за кредитним договором № 12206-030/05Р від 25 лютого 2005 року.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2013 року проведено поділ квартири АДРЕСА_1 між колишнім подружжям: за ОСОБА_6 визнано право власності на ј частку цієї квартири та ухвалено вважати належними ОСОБА_5 ѕ частки квартири із врахуванням того, що ОСОБА_5 частину кредитного боргу погасив після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_6
Вілповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути письмовою.
Правильно визначивши предмет доказування у справі, перевіривши обставини справи зібраними доказами, які оцінено у відповідності до ст. 212 ЦПК України, суди попередніх інстанцій встановивши, що чоловіком (ОСОБА_5.) не надано доказів про те, що наданий позивачами договір про надання йому щомісячної допомоги по погашенню кредиту за квартиру та видані на його підставі розписки про отримання ОСОБА_5 коштів вчинено за згодою дружини (ОСОБА_6), нею вказані документи не підписані і заперечується обізнаність про наявність їх та використання на погашення кредиту, а доказів що саме ці 16 350 доларів США виплачено банку для розрахунку за кредитним договором, також не надано, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір та розписки не створюють для ОСОБА_6 обов»язку, та стягнення боргу за розписками лише із відповідача ОСОБА_5
Норми ст. 65 СК України застосовано судами правильно, порушень процесуального закону не вбачається. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2128/ed_2012_09_22/pravo1/T041618.html?pravo=1>, 337 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2134/ed_2012_09_22/pravo1/T041618.html?pravo=1>, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: Т.П. Дербенцева
А.В. Маляренко
І.К. Парінова
В.О. Савченко