Справа № 404/8662/14-ц

Номер провадження 2/404/380/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря – Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального провадження, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 01.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний Банк», яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №78/2007/А. Відповідно до п. п. 1.1.-1.3. Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на придбання автотранспортного засобу в розмірі 21 207,00 доларів США, за плату в розмірі 14,0 відсотків річних, терміном до 01.06.2011 року.

Вказує, що згідно умов кредитного договору відповідач зобов`язується щомісячно погашати відповідну частину кредиту у розмірі та в строки, встановлені у графіку повернення кредиту (Додаток №1 до цього Договору), шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням (п. 2.5.1 Кредитного договору).

У відповідності до п. 4.5. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків, від суми неповерненого кредиту та/або несплачених відсотків.

Загальна сума заборгованості відповідача відповідно до розрахунку заборгованості станом на 14.10.2014 року становить 13 968,90 доларів США (еквівалент в гривнях станом на 11.09.2014 р. за курсом НБУ- 181 268,80 гривень) та 15 253,43 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 8 196,00 доларів США, що еквівалентно 106 356,20 гривень; заборгованість за відсотками - 5 772,90 доларів США, що еквівалентно 74 912,60 гривень; штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 15 253,43 гривень, а тому просить позов задовольнити повністю /т.с. 1, а.с. 2/.

Заочним рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 26.01.2015 року, ухваленому у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - 13 968,90 доларів США (еквівалент в гривнях станом на 11.09.2014 р. за курсом НБУ- 181 268,80 гривень) 15 253,43 грн. заборгованості за кредитним договором та 1965,22 грн. судового збору /т.с. 1, а.с. 34-35/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 26.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Скасовано заочне рішення від 26.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Справу передано до канцелярії суду для присвоєння нового номера провадження. Розгляд справи призначено у спрощеному провадженні. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті /т.с. 1, а.с. 113-114/.

11.03.2020 року відповідачем подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, яким вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Вказав, що дійсно, 01.06.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ним, ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 78/2007/А. термін дії договору -до 01.06.2011 року. Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк надає позичальнику грошові кошти на придбання автомобіля марки «DongFeng 1064» у сумі 14 160 грн.

Однак, в позовній заяві чомусь зазначено, що відповідачем було отримано кредит в сумі 21207,00 доларів США, що є не вірним з огляду на додаток до позовної заяви, а саме Кредитний договір № 78/2007/А від 01.06.2007 року те не підтверджується тими належними та допустимими доказами.

Станом на 14.10.2014 року (після спливу строку дії кредитного договору) у відповідача виникла заборгованість, але позивач не зазначив, що кредит був погашений ще в 2011 році.

Крім того, 24.09.2014 року, вже після спливу терміну дії договору (01.06.2011 року), на адресу відповідача була направлена лист-вимога про дострокове виконання кредитних зобов`язань.

Вважає, що направлення листа-вимоги після спливу строку дії кредитного договору та після погашення кредиту не має ні якого процесуального значення та не породжує жодних процесуальних наслідків /т.с. 1, а.с. 127-128/.

Розпорядженням керівника апарату Кіровського районного суду від 17.07.2020 року №523 призначений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду /т.с. 1, а.с. 153/.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу в суді від 17.07.2020 року, вказана цивільна справа розподілена судді Мохонько В.В. /т.с. 1, а.с. 154/.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.07.2020 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначено судове засідання /т.с. 1, а.с. 155-156/.

Згідно ухвали суду від 03.12.2020 року здійснено по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості процесуальне правонаступництво з позивача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» /т.с. 1, а.с. 191-192/.

24.03.2021 року від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності /т.с. 1, а.с. 209-211/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.08.2021 року здійснено по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості процесуальне правонаступництво з позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» /т.с. 2, а.с. 2-3/.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, в заяві від 17.07.2021 року просив розгляд справи проводити у їх відсутності /т.с. 1, а.с. 240/.

В судове засідання від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, вимоги не визнають, у їх задоволенні просив відмовити.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом з`ясовано, що 01.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний Банк», яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №78/2007/А.

Відповідно до п. п. 1.1.-1.3. Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на придбання автомобіля марки: «Dong Feng 1064» згідно з договором купівлі-продажу №3005/1 від 30.05.2007 року укладеного між позичальником та ВАТ «Кіровоград-Авто» у сумі 14 160,00 грн., строком по 01.06.2011 року, за плату в розмірі 14,0 % відсотків річних.

Згідно умов Кредитного договору, кредитор прийняв на себе зобов`язання надати кредитні кошти позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із заяви на видачу готівки від 01.06.2007 року кредитор отримав заяву на видачу готівки з поточного рахунку ОСОБА_1 в розмірі 14 160,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 71 508,00 грн.

01.06.2007 року видано готівкою з поточного рахунку ОСОБА_1 кошти в розмірі 71 508,00 грн., що підтверджується квитанцією №8066.

Позичальник зобов`язався щомісячно у розмірі та в строки встановлені у графіку повернення кредиту (Додаток №1 до цього договору) погашати відповідну частину кредиту шляхом внесення готівки в касу банк або безготівковим перерахуванням.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору сума кредиту становить 14 160,00, річна ставка - 14 %, термін кредиту — 01.06.2011 року, розрахунок у доларах США (USD) /т.с. 1, а.с.7/.

Відповідно до п. 2.5.2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту відбувається одночасно із сплатою нарахованих у порядку передбаченому цим договором процентів .

За умовами п. 2.10 кредитного договору усі платежі для повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором. Інші платежі, згідно з цим договором, розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених відсотків.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

При цьому, в ході судового розгляду також встановлено, що 25.04.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 42053.

Згідно ухвали суду від 03.12.2020 року здійснено по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості процесуальне правонаступництво з позивача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» /т.с. 1, а.с. 191-192/.

Крім того, 05.11.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав, згідно умов якого до ТОВ «ФК Форт» перейшли права кредитора за кредитним договором 78/2007/А від 01.06.2007 року, укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.08.2021 року здійснено по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Інвест Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості процесуальне правонаступництво з позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Інвест Хаус» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» /т.с. 2, а.с. 2-3/.

Тому, згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав від 05.11.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Форт» набуло статусу нового кредитора та, відповідно, всіх процесуальних прав та обов`язків нового кредитора у фінансових правовідносинах з відповідачем.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 14.10.2014 року становить 13 968,90 доларів США (еквівалент в гривнях станом на 11.09.2014 р. за курсом НБУ- 181 268,80 гривень) та 15 253,43 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 8 196,00 доларів США, що еквівалентно 106 356,20 гривень; заборгованість за відсотками - 5 772,90 доларів США, що еквівалентно 74 912,60 гривень; штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 15 253,43 гривень /т.с. 1, а.с. 3/.

Разом з цим, суд не погоджується із заявленим стороною позивача розміром заборгованості по відсоткам по кредиту та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту.

Із вказаного розрахунку вбачається, що банк продовжував нараховувати проценти за користування кредитними коштами та штраф за період з 02.06.2007 року по 14.10.2014 року, тобто вже після закінчення строку кредитування, що є недопустимим.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Крім того, оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення за вказаний період неустойки (штраф).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц, провадження № 61-12848св18 (ЄДРСРУ № 76596781), від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18 (ЄДРСРУ № 76502922), 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження № 61-24172св18 (ЄДРСРУ № 76502947), 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12 (ЄДРСРУ № 74838904) та ін.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

24.09.2014 року, вже після спливу терміну дії договору (01.06.2011 року), на адресу відповідача представником Банку направлено лист-вимогу про дострокове виконання кредитних зобов`язань.

Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що направлення листа-вимоги після спливу строку дії кредитного договору не має процесуального значення та не породжує процесуальних наслідків.

Відповідач заперечуючи проти позову у відзиві на позовну заяву вказав, що заборгованість погашено в повному обсязі із посиланням на довідку Територіального сервісного центру №3541 регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області.

Так, згідно відповіді Територіального сервісного центру №3541 регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області за вих. №31/11/3541-1-Б-аз від 23.01.2020 року на запит представника відповідача повідомлено, що відповідно до Єдиного реєстру транспортних засобів за в громадянином ОСОБА_1 , в період з 01.06.2007 року по 23.12.2011 року, був зареєстрований транспортний засіб марки DONG FENG, модель DFA1064, 2006 року випуску.

Крім того, зазначено, що на момент реєстрації транспортного засобу (01.06.2007 року), в особливих відмітках свідоцтва про реєстрацію ТЗ зазначено: «Кредит «Ві Ей Бі Банк», д/р ЄГП51 8143 від 29.05.2007 р.».

При знятті з обліку транспортного засобу (23.12.2011 року), в особливих відмітках зазначено наступне: «Кредит «Ві Ей Бі Банк»,- погашено д/р ЄТП518143 від 29.05.2007 p.». Інформовано, що документи, які стали підставою зняття з обліку вказаного транспортного засобу знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання (три роки).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги заперечення відповідача, так як вони є підставними та обґрунтованими належними доказами.

Таким чином, з урахуванням того, що валюта кредиту в графіку погашення заборгованості визначена в доларах США, розрахунок заборгованості за договором здійснено позивачем в доларах США з еквівалентом гривні суперечать валюті кредиту встановленої кредитним договором №78/2007/А від 01.06.2007 року в гривні, отримання відповідачем згідно квитанції №8066 від 01.06.2007 року кредитних коштів саме гривні, відсутності в матеріалах справи інших договорів про внесення змін до кредитного договору №78/2007/А від 01.06.2007 року, відсутності заборгованості, погашення кредиту відповідачем 22.12.2011 року, зняття 23.12.2011 року з обліку транспортного засобу марки: «Dong Feng 1064» на придбання якого було надано відповідачу кредит з відміткою «Кредит «Ві Ей Бі Банк»,- погашено д/р ЄТП518143 від 29.05.2007 p.», суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором є безпідставними та у їх задоволенні слід відмовити.

Крім того, вирішуючи спір між сторонами у частині застосування строку позовної давності, на яку посилався представник відповідача суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 1 ч. 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом було встановлено, що відповідно до розрахунку, який наданий позивачем до матеріалів справи, останній платіж відповідачем на погашення заборгованості здійснено 22.12.2011 року, а звернувся позивач до суду 14.10.2014 року, тобто строк позовної давності при зверненні до суду позивачем не порушений.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13,81,141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» (місцезнаходження: вул. Мечникова, буд.16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42725156,

відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 15.11.2022 року.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В. Мохонько