Справа № 369/6232/15-ц

2/369/2760/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 серпня 2008 року між Позичальником ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позичальника НОМЕР_2 у Банку і терміном погашення до 12 серпня 2033 року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі 205 128 доларів США 00 центів (двісті п'ять тисяч сто двадцять вісім доларів США 00 центів). Відповідно до п.1.3.1 Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитом у розмірі 14,99 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. Згідно п.1 кредитного договору, кредит надавався для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1237 від 14.08.2008 року для придбання у власність нерухоме майно (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року між Позивачем та Банком був укладений іпотечний договір ВКО № 208712. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, Позивач передав Банку в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе за договором зобов'язань, Банк направив ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання зобов'язань.

24 вересня 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку боргу у сумі 251 406,19 дол. США, що становить 1 993651,06 грн. та судові витрати у сумі 1820,00 грн., а всього 1 995 471 грн. 06 коп.

Банк одночасно із зверненням до Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та після ухвалення вищезазначеного судового рішення звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни із заявою про невиконання умов кредитного договору про накладення стягнення на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вчинення виконавчого напису.

08.08.2014 року приватним нотаріусом Верповською Оленю Володимирівною було вчинено вищезазначений виконавчий напис за № 6241.

17.12.2014 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до начальника відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом нотаріуса і звернення стягнення на земельну ділянку 0,2000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «КБ «Надра» в сумі - 4 483 901 (чотири мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот одна) грн. 18 коп. та накладення арешту на все майно та кошти, що належать боржнику.

Позивач зазначив, що вищезазначений напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки він не отримував, передбаченої п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, письмової вимоги від нотаріуса та/або кредитора (банка) та нотаріус вчинив виконавчий напис до закінчення строку основного зобов'язання (12 серпня 2033 року). У позовній заяві також були проаналізовані правові нори щодо зобов'язання нотаріуса перевірити безспірність вимог Банку.

Позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 08.08.2014 року, зареєстрований в реєстрі за номером 6241 - таким, що не підлягає виконання та покласти судові витрати на Відповідача.

07 серпня 2015 року Верповська Олена Володимирівна подала до канцелярії суду письмові пояснення по справі за вх. № 21753, відповідно до яких зазначила, що приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безопірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29.06.2012 року № 296/5. Надана нотаріусу виписка по особовому рахунку боржника в розумінні норм чинного законодавства України є документом первинного бухгалтерського обліку та підтверджує заборгованість за кредитним договором. Приватний нотаріус зазначила, що їй в підтвердження наявності заборгованості Позивача було подано всі передбачені чинним законодавством України документи, зокрема виписки по рахунку, меморіальні ордери, розрахунок заборгованості, докази направлення та отримання Позивачем вимоги банку, у зв'язку із чим просила відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна просила розглядати цивільну справу без її участі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи.

Зі згоди представника Позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Як встановлено в судовому засіданні, 14 серпня 2008 року між Позичальником ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позичальника НОМЕР_2 у Банку і терміном погашення до 12 серпня 2033 року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі 205 128 доларів США 00 центів (двісті п'ять тисяч сто двадцять вісім доларів США 00 центів). Відповідно до п.1.3.1 Позичальник зобов'язується сплатити за користування кредитом у розмірі 14,99 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. Згідно п.1 кредитного договору, кредит надавався для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1237 від 14.08.2008 року для придбання у власність нерухоме майно (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року між Позивачем та Банком був укладений іпотечний договір ВКО № 208712. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, Позивач передав Банку в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Пунктом 5.1. іпотечного договору від 14.08.2008 року іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини, у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або якщо гарантії та запевнення, надані іпотеко держателю, не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного іпотечного договору зазначено, що у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотеко держателю за цим договором, іпотеко держатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором.

Умовами іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У зв'язку з простроченням позичальником ОСОБА_1 термінів сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів за кредитним договором 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року, ПАТ «КБ «Надра» (на момент укладення договорів з Позивачем - ВАТ «КБ «Надра», яке в подальшом змінило найменування) звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, яка 08.08.2014 року вчинила виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.

Главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до вищезазначеного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріусами вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

П.1 цього Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

02.07.2014 року Банк надіслав позичальнику ОСОБА_1 досудовому вимогу, у якому повідомляв про те, що позичальник неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 203 247 доларів США 33 центи, еквівалент в гривні становить 2 405 088 гривень 05 копійок, заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 154 366 доларів США 86 центів, еквівалент в гривні становить 1 826 670 гривень 45 копійок, пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 19 370 доларів США 80 центів, еквівалент в гривні становить 229 220 гривень 62 копійки, штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 1 937 доларів США 08 центів, еквівалент в гривні становить 22 922 гривні 06 копійок, та запропоновано Позивачу сплатити цю суму заборгованості, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Вищезазначене спростовує твердження Позивача про ненаправлення останньому письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року № 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, ПАТ КБ «Надра» разом із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни направило наступні документи для підтвердження безспірності заявлених вимог: копію кредитного договору № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року; оригінал договору іпотеки від 14.08.2008 року за реєстровим № 1241; досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором 02.07.2008 року разом з описом вкладення в цінний лист; розрахунок заборгованості позичальника станом на 03.06.2014 року; копію ідентифікаційного коду та паспорту позичальника; копію статуту ПАТ КБ «Надра»; копію довідки з ЄДРПОУ щодо ПАТ КБ «Надра».

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

З метою деталізації вказаних положень закону в Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України зазначається, що до первинних документів відносяться рахунки бухгалтерського обліку банків, а також виписки з рахунків бухгалтерського обліку банків, на які боржником на виконання основного зобов'язання (кредитного договору) перераховуються грошові кошти.

З викладеного вбачається, що надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису виписка по особовому рахунку боржника в розумінні вказаних норм чинного законодавства України є документом первинного бухгалтерського обліку та підтверджує заборгованість за кредитним договором.

Суд не приймає до уваги твердження Позивача про незаконність дій нотаріусу, у зв'язку із не закінченням строку основного зобов'язання за кредитним договором та іпотечним договором, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи положення ст. 4 іпотечного договору, залежить від невиконання або неналежного виконання зобов'язань іпотекодавцем і не містить прив'язку до закінчення строку основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Норми ст.ст. 57, 59 ЦПК України передбачають, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що вчинений приватним нотаріусом Киїського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною виконавчий напис відповідають нормам чинного законодавства і підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року та керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 60, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: А. Я. Волчко