Справа № 308/8837/22

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2022 року                                                                        місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                                Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань                                Боті О.І.,

за участі представника позивачки                           ОСОБА_1 ,

представника відповідача                                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,

встановив:

12.07.2022 позивачка ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Блохіна В.Ю. звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_4 , в якому просила збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020, та стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 5000 грн., починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявленого позивачка зазначила, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020 присуджено до стягнення з відповідача аліменти на утримання дітей в загальній сумі 3000 грн. Станом на день подачі позову до суду у відповідача сукупний місячний дохід сягає близько 23 000,00 грн. тобто у порівняні з 2020 роком, коли було визначено рішенням суду стягувати аліменти в розмірі 3000,00 грн. дохід відповідача збільшився більше ніж у 3 рази.

Також зазначає, що відповідач є працездатною особою, інших осіб на утриманні немає, а фізичний розвиток їхньої спільної дитини постійно змінюється, що потерпає матеріальних затрат при придбанні відповідного одягу та взуття, а також продуктів харчування, шкільного приладдя тощо.

Визначена рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020 року сума аліментів нижча від половини щомісячних витрат позивача на дитину, є недостатньою для забезпечення достатнього життєвого рівня, зокрема, повноцінного харчування, нормального розвитку, витрат на одяг, лікарів, ліків.

Так, неповнолітня ОСОБА_5 навчається у школі, відвідує додаткові уроки англійської мови, займається музикою та хореографією, що вимагає посиленого харчування у зв`язку з розумовим та фізичним навантаженням. На харчування дитини позивач витрачає понад 800 грн. в тиждень, що складає понад 3200 грн. щомісячно. Вартість харчування у школі - 300,00 грн. у місяць.

В середньому на одяг та взуття дитини ОСОБА_3 витрачає понад 1000,00 грн. на місяць, а на засоби гігієни - 1000,00 грн.

Донька займається хореографією та відвідує заняття скрипкою, що коштує 600,00 грн. на місяць.

Крім цього позивачка вказує, що щодо інших витрат, таких як відпочинок, відвідини басейну, зоопарку, кінотеатру, концертів, екскурсій на місяць становлять понад 800 грн., а відмовляти дитині в таких вона не планує, оскільки активний та культурний відпочинок є частиною гармонійного розвитку дитини.

У доньки є хобі - малювання та бісер, що вимагає систематичного придбання фарб, олівців, альбомів та наборів для бісеру (приблизно 500,00 грн. на місяць).

Дитині 10 років, вона знаходиться у підлітковому віці та кожного дня отримує кишенькові кошти 30-50 грн. (це одна пляшка простої води та найдешевша булочка), тобто, 1200 грн. в місяць.

Також вказує на те, що неповнолітній ОСОБА_5 було зроблено операцію з видалення аденоїдів, за проведення якої, в т.ч. аналізи, позивачем одноособово було сплачено майже 10000,00 грн. Відповідач участі у цих витратах не взяв.

04.08.2022 року позивач подала до суду заяв про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просила суд збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020, та стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 7000 грн., починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

02.09.2022 представником відповідача адвокатом Німець О.М. подано до суду відзив, в якому просить у задоволенні позовної заяви про збільшення розміру аліментів відмовити, з огляду на те, що він проживаючи разом з дитиною також витрачає кошти на її відпочинок, дозвілля, басейни, прогулянки, поповнення телефону, кишенькові гроші, купівлі речей гардеробу та інші витрати, які не включаються в суму аліментів, але які добровільно ним сплачуються на дитину. Також вказує на те, що відповідач є єдиною дитиною батьків-інвалідів, а саме батько: ОСОБА_6 , має онкологічне захворювання (рак сечового міхура та простати) та є інвалідом третьої групи, та мати ОСОБА_5 , яка має психіатричне захворювання, через що потребує постійного дорого вартісного лікування та контролю з боку родичів, а також являється інвалідом другої групи. Окрім цього зазначила, що витрати на які вказує позивач, жодним и доказами, квитанціями не підтверджується.

14.09.2022 року представник позивачка надала суду відповідь на відзив відповідно до якого зазначає, що обставина щодо зміни матеріального стану платника аліментів у сторону покращення є доведеною, така визнається самим відповідачем, а отже він взмозі сплачувати збільшений розмір аліментів. Відповідач з дитиною не спілкується, спільний час не проводить на прогулянки разом не ходить, про її бажання чи потреби не цікавиться, продуктами харчування не забезпечує, ніяких коштів їй не дає, одягу чи іншого приладдя не придбає, мобільний телефон жодного разу не поповнив. Також зазначила, що надані відповідачем докази не доводять, що він дійсно допомагає або утримує своїх батьків, яке є інвалідами 2 та 3 груп інвалідності.

27.09.2022 року представником відповідача адвокатом Німець О.М. подано заперечення на відповідь на відзив відповідно до якого зазначає, що позивач повинна довести, що у відповідача не тільки змінився матеріальний стан для збільшення стягнення розміру аліментів, але й є така необхідність.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, вказуючи на те що, сума аліментів, присуджених за рішенням суду, не вистачає для належного утримання спільної з відповідачем дитини.

В судовому засідання представник відповідача проти задоволення позову заперечили, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020 у справі №308/918/20 встановлено факт перебування сторін у шлюбу, народження від шлюбу доньки, розірвання шлюбу.

Окрім цього, Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.05.2020 у справі №308/918/20, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , аліменти на доньку ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з 29.01.2020 року і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Позивачка в позовній заяві зазначає, що розмір аліментів, який визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2020 та який відповідач сплачує є недостатнім для утримання та виховання дитини, забезпечення їх розвитку та потреб, а також є меншим за гарантований державою мінімальний розмір, тому є підстави для збільшення такого. Також вказує, що на утриманні відповідача інших дітей немає, його заробіток, як і рівень життя, є достатнім.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Під час судового розгляду встановлено, що донька проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні, в силу віку потребує більших матеріальних витрат для забезпечення розвитку та освіти, при сукупний дохід відповідача у порівняні з 2020 роком, коли було визначено рішенням суду стягувати аліменти в розмірі 3000,00 грн. збільшився більше ніж у 3 рази.

Однак суд враховує, те, що у відповідача є на утримання батько: ОСОБА_6 , який має онкологічне захворювання (рак сечового міхура та простати) та є інвалідом третьої групи, та мати ОСОБА_5 , яка має психіатричне захворювання, через що потребує постійного дорого вартісного лікування та контролю з боку родичів, яка являється інвалідом другої групи.

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. При цьому 50% від вказаних сум є гарантованим розміром.

Враховуючи наведене, суд вважає, що після ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2020 матеріальний стан відповідача змінився, а визначена рішенням суду року сума аліментів нижча від половини щомісячних витрат позивача на дитину, є недостатньою для забезпечення достатнього життєвого рівня, зокрема, повноцінного харчування, нормального розвитку, витрат на одяг, лікарів, ліків, а відтак позивач не може забезпечити гармонійний розвиток та потреби дитини в силу її віку.

Аналізуючи зібрані та дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, враховуючи доводи та заперечення сторін, вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягувати на утримання неповнолітніх дітей, суд виходить з принципу добросовісності, справедливості та розумності, крім того, враховує обов`язок щодо участі в утриманні дітей обох батьків, матеріальне становище сторін та вимоги ст. 182 СК України, й зважаючи на законодавчо встановлений мінімальний рекомендований розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, доходить висновку, про часткового задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошові сумі в розмірі 4500,00грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.ст.7,8,12,13,141,258-259 ЦПКУкраїни, ст.ст.180,181,182,184,192 СК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів стягнутих на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.05.2020 року у справі № 308/918/20.

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 4500 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                                                     А.П. Іванов