Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 01 листопада 2022 року                                                                                 № 520/2946/22  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.     

за участю секретаря судового засідання Логачовій К.А.

у присутності

представника позивача Андрійко О.В.

представник відповідача Коробкова Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства " Харківенергозбут" (м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ЄДРПОУ 42206328)   до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Харків, вул. Благовіщенська,30, ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом,у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення   від 31.01.2022 № 20/3500040136, складене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила вимоги задовольнити, пославшись на те, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства, стосовно своєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань, відбулось не з вини підприємства, що виключає протиправність діянь останнього, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Несвоєчасна сплата узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість викликана з об`єктивних обставин, які знаходились поза межами виливу підприємства, а відтак, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57, п. 203.2ст.203 Податкового кодексу України  (далі-ПКУ), а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій, зазначених у акті перевірки, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яким у відповідності до статті 124 ПК України визначено суму штрафу. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих контролюючим органам, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши  визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основними видами діяльності якого згідно КВЕД є 35.14 торгівля електроенергією  (основний).

Товариство є постачальником універсальної послуги (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268), тобто зобов`язане здійснювати постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам на умовах публічних договорів за тарифами встановленими НКРЕКП.

ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року № 9311028253 від 20.10.2021, у якій відображена сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету у сумі 40369265 грн., граничний термін сплати 01.11.2021р.

Фахівцями Північного МУ ДПС по роботі з ВПП проведено камеральну перевірку ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року №9311028253 від 20.10.2021, про що складено акт від 29.12.2021 № 480/35-00-04-01-12/42206328.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.11.2021 наявна переплата по податку на додану вартість у розмірі 2303866,49 грн. Станом на 01.11.2021 в ІКПП наявний податковий борг у зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у розмірі 38065398,51 грн.

Фактична сплата податкового зобов`язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року № 9311028253 від 20.10.2021 в повному обсязі відбулось на підставі: платіжного доручення № 310486891 від 09.11.2021 у сумі 8000000 грн., затримка  терміну сплати податкового зобов`язання 8 календарних днів; платіжного доручення № 312157412 від 12.11.2021 у сумі  3000000 грн, затримка терміну сплати податкового зобов`язання 11 календарних днів; платіжного доручення № 312092244 від 12.11.2021 у сумі 5000000 грн, затримка по терміну сплати податкового зобов`язання 11 календарних днів; платіжного доручення № 312430698 від 15.11.2021 у сумі 7000000 грн, затримка терміну сплати податкового зобов`язання 14 календарних  днів; платіжного доручення №313716691 від 16.11.2021 у сумі 4500000 грн, затримка терміну сплати податкового зобов`язання 15 календарних днів; зараховано від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ по податковій декларації податку на додану вартість за жовтень 2021 року від 22.11.2021 №9353168258 у сумі 10565398.51 гри., затримка терм іну сплати податкового зобов`язання 21 календарний день.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 31.01.2022 № 20/3500040136, яким підприємству  з урахуванням приписів ст.124 Податкового кодексу України  з урахування м несвоєчасної сплати грошового зобов`язання у розмірі 27500000,00 грн, нараховано штраф у розрахунку 25 відсотків від суми простроченої суми грошового зобов`язання.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Пунктом 36.1 статті 36 ПКУ визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПКУ  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов2язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт56.11 статті 56 ПКУ).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУплатник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПКУ передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.203.2 ст. 203 ПКУсума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, відповідно до п.124.1 ст. 124 ПК Україниу разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п.124.2 ст. 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Позивачем самостійно визначено суму податкового зобов`язання, тобто на етапі підготовки податкової звітності платник усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити  своєчасно дані зобов`язання.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"  (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також,  Законом №466  визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України  особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають  вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є: - встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; - доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини,  ПК України  покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктами  124.2,  статті 124 ПКУ  настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм  ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Податковим органом зафіксовано та позивач не заперечує, що ним допущено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість

В судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог (наявності умислу у діях позивача)  відповідач послав на те, що згідно податкового законодавства позивач проводить облік ПДВ від реалізації електроенергії та придбання за касовим методом. Відповідно даних Балансу «Звіт про фінансовий стан» станом на 30.09.2021  залишок коштів по рахункам складає 39,5 млн. грн. За даними декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року позивачем отримано від постачальників за товари (роботи, послуги) - 1251.5 млн грн. та сплачено постачальникам за товари (роботи, послуги) - 350,8 млн. грн.. в т.ч. за попередні періоди 245.9 млн. грн.

Крім того підприємство листом від 04.01.2022 №01-09/61 надало інформацію щодо перерахування коштів протягом жовтня 2021 року: поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ -2279 тис. грн.; сплата податків з доходів власників приватних домогосподарств, нарахованих за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та з доходів фізичних осіб за орендовані приміщення - 2169 тис грн.; сплата внеску на регулювання у IV кв. 2021, які сплачують суб`єкти господарювання від діяльності з постачання електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 - 2020 тис. грн.; оплата за куповану електричну енергію - 1030083 тис. грн.; оплата послуг з розподілу та передачі електричної енергії - 102197 тис. грн.; оплата інших товарів та послуг згідно з умовами договорів - 9 542 тис. грн.; оплата послуг банків за переказ платежів та інші банківські послуги, судові витрати - 2 984 тис. грн.; виплата заробітної плати та податків, пов`язаних з цією виплатою - 10821 тис. грн.

Отже, залишок грошових коштів у позивача станом на 31.10.2021 становив 128,9  млн. грн., тоді як в рахунок сплати ПДВ в сумі 38 065 398,51 гри, по декларації за вересень 2021 року сплата склала 0,00 грн, при граничному строку сплати - 01.11.2021.

  Згідно п. 109.1-109.4 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що приріст заборгованості по категорії постачальник універсальних послуг перед підприємством у жовтні 2021 р. склав 57828417.00 грн., з них приріст заборгованості населення склав 43921574.00 грн.

Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177 затверджено Порядок формування цін на універсальні послуги та у жовтні прогнозована ціна ПУП (без ПДВ) склала 1 755.78 грн. Мвт/год., а фактична вартість купівлі склала 2 716.00 грн. МВт/год. (без ПДВ).

Різниця в цінах, яка зафіксована в жовтні 2021 року між прогнозованою та фактичною ціною склала 182500000.00 грн. (з ПДВ), тоді як  за приписами постанови НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177 відхилення величини сплати за куповану електричну енергію буде враховано в розрахунку програмованої ціни на універсальну послуг у січні 2022 року та отримано Товариством у лютому 2022 року після здійснення оплати споживачами універсальної послуги.

Таким чином, касовий розрив за жовтень 2021 року склав 152 083 260,00 грн,  що підтверджується довідкою про дефіцит обігових коштів підприємства.

З 01.10.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 859 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 1 жовтня 2021 року набрали чинності зміни до Положення про покладання спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Обсяг закупівлі електричної енергії для побутових споживачів складається з обсягів закупівлі електричної енергії у ДП «ПАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (ПСО - база) та із закупівлі на ринку двосторонніх договорів (для населення).

Закупівля електричної енергії у ДП «ПАЕК «ЕНЕРГОАТОМ обумовлено постановою КМУ від 11 серпня 2021 № 859 зі змінами, що вносяться до постанови КМУ від 5 червня 2019р. № 483 та укладеного договору з ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», відповідно до якого придбання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE М для постачання побутовим споживачам таких постачальників (ПУП).

У разі наявності заборгованості ПУП перед ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» має право призупинити/зменшити продаж (відпуск) електричної енергії та звільняється від виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг для населення.

Отже, введення змін призвело до обов`язкових розрахунків з ДП«НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та додаткових грошових зобов`язань з жовтня 2021 р.

Відповідно до підпункту 1.7.1. пункту 1.7. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" у разі, якщо учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату. Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" якщо тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох робочих днів (пп. 1.7.4. п. 1.7. Правил ринку). Якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку.

Отже, позивач, як суб`єкт ринку електричної енергії, на якого покладено виконання спеціальних обов`язків, вчиняв всі залежні від нього дії з метою здійснення своєчасних розрахунків з суб`єктами ринку електричної енергії, задля уникнення набуття статусу "Переддефолтний/Дефолтний" та переведення 1.2 млн. особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 1600 об`єктів бюджетної та соціальної сфери в м. Харкові та Харківської області на постачальника "останньої надії", що призведе до збільшення оплати за спожиту електричну енергію з боку населення та користувачів універсальної послуги.

В порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України оператор системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» не зареєструвало своєчасно до 15.10.2021 р. податкові накладні, складені у вересні 2021 р., на суму 38 089 916,67 гривень в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило можливості Товариств) віднести на податковий кредит та включити в податкову декларацію у вересні 2021 р., а не в податковій декларації в жовтні 2021 р.

Отже, позивачем допущено порушення термінів сплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, однак не з своєї власної вини, оскільки підприємство не могло своєчасно виконати такий обов`язок, тоді відповідач не врахував відсутність вини у позивача, наявність всіх обставин, а тому, протиправно винесло податкове повідомлення-рішення про накладання штрафу.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам сторін та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини.  

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 246,     250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення     від 31.01.2022 № 20/3500040136.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства " Харківенергозбут" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.293, 295-297 КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 11.11.2022 року

Суддя                                                    Зоркіна Ю.В.