ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 р. | № 97/12/20-03/12-03 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Зоря” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2005 року за скаргою сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Зоря” на дії відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції у справі № 97/12-03 за позовом спільного українсько-сербського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Санагро” до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Зоря” про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2003 року спільне українсько-сербське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Санагро” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Зоря” про стягнення, з урахуванням уточнених позовних вимог, боргу в сумі 191310,93 грн. майном –сільськогосподарською продукцією.
Рішенням господарського суду Київської області від 25 червня 2003 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 191310,93 грн. боргу та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 2 листопада 2004 року, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року, заяву позивача на дії відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції щодо виконання рішення від 25 червня 2003 року задоволено. Визнано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 серпня 2004 року, яка затверджена начальником відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції, недійсною. Зобов’язано відділ державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції здійснити примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 8 липня 2003 року у відповідності з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”.
У березні 2005 року боржник подав до суду скаргу на постанову відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції від 24 лютого 2005 року про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на те, що вона порушує його права.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20 жовтня 2005 року, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2005 року, у задоволенні вказаної скарги відмовлено.
У касаційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу місцевого суду від 20 жовтня 2005 року та постанову апеляційного господарського суду від 5 грудня 2005 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями порушені норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника стягувача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги на постанову відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції від 24 лютого 2005 року та, залишаючи ухвалу місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з вимог Закону України “Про виконавче провадження” та того, що можливість виконати судове рішення від 25 червня 2003 року у добровільному порядку виникла у боржника з моменту набрання вказаним рішенням законної сили, тобто з 8 липня 2003 року. Оскаржуваною постановою від 24 лютого 2005 року ніяким чином не порушене право боржника на виконання рішення суду у добровільному порядку. Відділ державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції правомірно здійснював виконавчі дії по примусовому виконанню наказу № 97/12-03.
Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення скарги боржника на постанову відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення у справі зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Зоря” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 20 жовтня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 5 грудня 2005 року у справі № 97/12-03 –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.