СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5224/21

пр. № 2/759/1026/22

01 листопада 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Петренко Н.О.

за участі секретаря судових засідань Донець Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021р. генеральний директор ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковський О.В. звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 3.07051258 від 25.05.2007р. у розмірі 75 975,98 дол. США; понесені судові витрати у розмірі 1 139,64 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.02.2021р. становить 31 830, 25 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» 25.05.2007р. був укладений договір про іпотечний кредит № 3.07051258, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 84 000,00 дол. США строком користування на 180 місяців зі сплатою 12,0 % річних. Відповідно до нових вимог ЗУ у березні 2009р. відбулася реєстрація ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» в Platinum Bank в єдиному реєстрі підприємств та установ України. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 84 000,00 дол.США.

04.09.2020р. між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Сліпченко Н.В. 04.09.2020р., за реєстровим № 2172, відповідно до якого ПАТ «Платинум Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту № 3.07051258 від 25.05.2007р. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідачів, а ПАТ «Платинум Банк» втратив такі права.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 03.02.2021р. відповідно до розрахунку заборгованості , становить 75 975,98 дол.США включаючи: нарахування трьох відсотків річних проведено на суму 69 697,48 дол.США (тіло кредиту) і складає 6 278,50 дол.США Просить позов задовольнити.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.03.2021р. відкрито провадження у вказаній справі.

Відповідно до розпорядження № 42 від 02.05.2022р., цивільну справу №759/5224/21 в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями передано судді Петренко Н.О. у зв`язку з перебуванням судді Войтенко Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2022р. вказаний позов прийнято до провадження судді Петренко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2022р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просив розглядати справу без його участі, позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідачі з січня 2015р. через складну економічну ситуацію були позбавлені можливості належного виконання умов договору про іпотечний кредит. Відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк для звернення з позовом. Зазначає, що заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, а загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Первісним кредитором у відповідності до вимог договору та Закону направлялися вимоги та повторні вимоги 11.02.2015р. та 16.08.2016р., а тому право на пред`явлення позову за договором про іпотечний кредит виникло з 11.03.2015р. та 16.09.2016р. відповідно. Як наслідок строк на пред`явлення закінчився 11.03.2018р. та 16.09.2019р., що є підставою для відмови у позові.

Також представником подано заяву про застосування позовної давності в якій вказав, що основну та/або додаткову вимогу було заявлено після спливу позовної давності ; вимоги про стягнення окремих платежів кредитної розстрочки, заявленно після спливу позовної давності по кожному окремому платежу. Через зміну сторони у зобов`язані, правонаступником (новим кредитором) вимогу було заявлено після спливу позовної давності. Позивач скористався правом, наданим йому ст. 1050 ЦК України, заявивши вимогу про дострокове погашення кредиту (вимогою до боржників), встановивши таким чином новий строк повного погашення боргу, після якого вже відбувся сплив позовної давності.

Представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності в якій зазначив, що сплив позовної давності як підстави для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають. Вважає, що перебіг позовної давності із врахуванням положень ЦПК України, повинен починати свій перебіг саме із дати закінчення терміну дії договору - 21.05.2027р., та як зобов`язання відповідача у відповідності до умов кредитного договору встановлюється до 21.05.2027р. у відповідності до графіку погашення заборгованості, а тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності, зміст кредитного договору відповідає вимогам діючого на момент його укладення законодавства. У відповідності до договору про іпотечний кредит та додаткових договорів до нього відповідач мав виконувати зобов`язання щомісячними платежами до 21.05.2027р. А тому із врахуванням обумовленої остаточної дати повернення кредиту 21.05.2027р. строк позовної давності позивачем не було порушено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2007 року між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07051258 /а.с.10-15/.

Відповідно до п.1.1, 1.2 вказаного договору кредитор на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 84 000,00 доларів США на строк користування 180 місяців, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування у розмірі 12,0 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році та 30 днів у місці, здійснитити всі платежі за кредитом у встановлених даним договром розмірах і строках і виконати свої зобов`язання за даним договором у повному обсязі. Кредит надається позичальнику на власні потреби.

Пунктами 4.4; 4.4.2 договору передбачено, що кредитор набуває право вимагати від позичальника погашення кредиту, а позичальник зобов`язується на вимогу кредитора достроково погасити кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим договором (при їх наявності), що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора, у випадках: зокрема у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту та (або) прострочення сплати процентів за його користування, та (або) сплати неустойки, впродовж більш ніж 5 (п`яти) календарних днів, або у разі невиконання чи неналежного виконанна позичальником зобов`язань, передбачених цим договором та/або іпотечним договором, іншими договорами забезпечення..

Відповідно до додаткового договору від 20.05.2009р. до договору про іпотечний кредит № 3.07051258 внесено зміни в пункт 1.1 кредитного договору в якому строк користування становить240 місяців /а.с.16/.

15.10.2013р.між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачами було укладено додатковий договір до договору про іпотечний кредит № 3.07051258 відповідно до п. 1 якого сторони погодились, що за заборгованості порушення, яке визначене в п. 1 цього договору, пеня, яка передбачена умовами кредитного договору, не нараховується та не сплачується/а.с.20-21/.

Крім того, 25.05.2007р. між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 3.07051258/а.с.29-30/.

Відповідно до п.1.1 договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 , складається з однієї жилої кімнати, має загальну площу 42,90 кв.м та жилу площу 17,00 кв.м та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Явдюк 30.06.2005р. за реєстровим № 1330 з метою забезпечення повного виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 3.07051258.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 69 697,48 дол. США; загальний залишок заборгованості за процентами становить 50 501,17 дол. США/а.с. 39-63/.

З даного розрахунку вбачається (графа сплачено кредиту) останній платіж відповідачами здійснено 19.12.2014р у розмірі 230,00 дол. США, після цієї дати погашення кредиту не здійснювалося.

11.02.2015р. на адресу відповідачів ПАТ «Платинум банк» направив вимоги в якій вимагав у тридцятиденний термін з моменту отримання даної вимоги погасити суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 69 697,48 дол. США та штрафні санкції, які становм на 11.02.20215р. становлять суму - 11 502,18 грн. Попереджав, що у разі незадоволення вимоги банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки і достроково стягнути загальну суму заборгованості за кредитним договором з покладенням всіх витрат , пов`язаних із реалізацією іпотечного майна/а.с.128,129/.

Також, 16.08.2016р. повторно ПАТ «Платинум банк» направив вимогу про погашення у тридцятиденний термін з моменту отримання вимоги загальну суму заборгованості в сумі 86 230,42 дол.США, а також нараховані штрафні санкції, які станом на 15.08.2016р. становлять суму - 1 151 760,07 грн./а.с.130/.

04.09.2020р. між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Сліпченко Н.В. /а.с.68-74/.

З реєстру боржників вбачається, що право вимоги за договором № 3.07051258 від 25.05.2007р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал»/а.с. 75/.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору № 3.07051258 від 25.05.2007р. платежі з погашення суми та процентів кредиту здійстюються у вигляді щомісячного ануітетного (рівномірного) платежу. Сума щомісячного ануітетного платежу за цим договром, що включає в себе частину суми кредиту та нарахованих за місцяь процентів становить 1 008,00 дол. США.

Судом також встановлено, що відповідачі належним чином ознайомлені зі змістом кредитного договору, що засвідчується їх особистими підписами; його умови ними не спростовуються.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Положеннями ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини щодо виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт (аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідачі порушили свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов`язань за кредитним договором відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.02.2021 р. борг становить 75 975,98 дол. США, що складається з: заборгованості за кредитом (за тілом кредиту) - 69 697,48 дол.США та 3 % річних за період з 03.02.2018о. по 03.02.2021р. складає 6 278,50 дол. США.

Враховуючи викладене судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором, що свідчить про неналежне виконання останньої умов цього договору, а тому суд приходить до висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, та підлягають повному задоволенню.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 не заперечує отримання відповідачем коштів у кредит , однак через складну економічну ситуацію були позбавлені можливості належного виконання умов договору про іпотечний кредит з січня 2015р. Просив застосувати строк позовної давності з підстав викладених у його заяві.

Згідно з положеннями статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК Украни за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт)встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.Таким чином, графік платежів є складовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів, що визначено місяцями.

Верховний суд України прийшов до висновку, що у разі якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що якщо відповідач впродовж трьох років хоч і не здійснюють платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою строки позовної давності. Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який клієнт не здійснив.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, оскільки строк дії договору не закінчився( до 2027 року).

Що стосується витрат пов`язаних із правовою допомогою слід зазначити наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

На підтвердження судових витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір № 21-12/2019 про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, платіжне доручення № 177920003 від 26.01.2021р., заявка на надання юридичної допомоги № 101 від 04.01.2021р., витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 04.01.2021р., а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. задовольнити.

Крім того, з відповідачів у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладене та керуючись ст.ст. 11,256, 257, 261, 526, 626, 627,628, 638, 1048, 1054 ЦК України ст. ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) заборгованість за кредитним договором № 3.07051258 від 25.05.2007р. у розмірі 75 975,98 доларів США (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять доларів США 98 центів).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн. (двадцять тисяч грн.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) судовий збір у розмірі 15 915,12 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять грн. 12 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б) судовий збір у розмірі 15 915,12 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять грн. 12 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко