Справа № 308/13775/19

У Х В А Л А

       10 листопада 2022 року м. Ужгород

      Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Бисаги Т. Ю., Кондора Р. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження «останню заяву про недовіру та відвід головуючій судді Готрі Т. Ю. та судді Собослою Г. Г.» позивача (апелянта) ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бирковича Олександра Івановича у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу «Мукачівський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середньомісячної заробітної плати, індексації, компенсації, трьох відсотків річних, матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Биркович Олександр Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року, постановлене суддею Деметрадзем Т.Р.,

у с т а н о в и в :

У Закарпатському апеляційному суді на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу «Мукачівський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середньомісячної заробітної плати, індексації, компенсації, трьох відсотків річних, матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Биркович Олександр Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року.

Чергове судове засідання у цій справі призначено на 16 листопада 2022 року на 13 годину 30 хвилин.

09 листопада 2022 року на електронну пошту Закарпатського апеляційного суду від позивача (апелянта)  ОСОБА_1  та його представника - адвоката Бирковича О.І. надійшла «остання заява про недовіру та відвід головуючій судді Готрі Т. Ю. та судді Собослою Г. Г.»  (отримана суддею-доповідачкою Готра Т.Ю. 10.11.2022).

Ознайомившись із поданою позивачем та його представником заявою колегія суддів уважає, що така стосовно судді Собослоя Г. Г. є безпідставною, оскільки згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 суддя Собослой Г. Г. вилучений (замінений) та визначено склад колегії суддів : суддя-доповідачка Готра Т. Ю., судді Кондор Р. Ю., Бисага Т. Ю.

          Стосовно доводів заяви щодо судді – доповідачки Готри Т. Ю., то така містить образливі та провокативні висловлювання, некоректні твердження, які не відповідають стилю спілкування, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо),  по своїй суті виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо при оформленні заяви. Такий виклад заяви є виявом неповаги до суду, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, а тому колегія суддів уважає, що подання такої заяви є зловживанням заявниками їх процесуальними правами, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Крім того, заява містить численні доводи, які не стосуються підстав для відводу судді Готри Т. Ю., та зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №274/4944/20 (провадження №61-393св22).

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі  № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».

Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00  та    № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява      № 46549/06).

          Встановивши, що подана позивачем та його представником заява про відвід суддів  містить  образливі та провокативні висловлювання, некоректні твердження щодо судді-доповідачки ОСОБА_2 , які не відповідають стилю спілкування, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо),  по своїй суті виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо при оформленні заяви.  Подання такої заяви є виявом неповаги до суду, та як наслідок – зловживання процесуальними правами. Тому колегія суддів уважає, що в силу вимог частини третьої статті 44 ЦПК України ці обставини є підставою для повернення заяви позивачу та його представнику.

Керуючись ст.44 ЦПК України, апеляційний суд, 

у х в а л и в :

Повернути позивачу ОСОБА_1  та його представнику – адвокату Бирковичу Олександру Івановичу подану ними  «останню заяву про недовіру та відвід головуючій судді Готрі Т. Ю. та судді Собослою Г. Г.».

        Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2022 року.

Суддя-доповідачка

Судді