ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 року м. Київ № 640/36588/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №10584 від 24.09.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5 360, 00 грн; оклад за військовим званням - 1410, 00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 046, 50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6 380, 73 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 804, 00 грн.; премія 35% - 1 876,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №10584 від 24.09.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5 360, 00 грн; оклад за військовим званням -1410, 00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 046, 50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6 380, 73 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 804, 00 грн.; премія 35% - 1 876,00 грн. та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір 908, 00 грн та витрати на правничу допомогу 16 000,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач із посиланням на рішення суду в адміністративній справі №826/3858/18 вказує, що пенсійний органом протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що перерахунок пенсії позивачу здійснено на підставі норм чинного законодавства, яке діяло станом на час його проведення. Також у відзиві на позовну заяву пенсійний орган зазначає, що розмір пенсії за вислугу років обчислюється виходячи з 70% сум грошового забезпечення та обмежується максимальним розміром пенсії.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу з 01.04.1999, виходячи із 59% сум грошового забезпечення.

24.09.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено довідку про грошове забезпечення позивача №10584 станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704, станом на 05.03.20198 за посадою заступник начальника Служби, до якого включено наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 5360,00 грн.; оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн.; надбавку за вислугу років (45 %) - 3046,50 грн.; надбавку за особливості проходження служби (65 %) - 6380,73 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 804,00 грн.; премія (35 %) - 1876,00 грн. Всього для обчислення пенсії - 18877,23 грн.

З метою проведення перерахунку на підставі оновленої довідки представник позивача звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідком розгляду якої ГУ ПФУ в м. Києві листом від 30.11.2021 №2600-0202-8/189914 повідомило заявника про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії. Також у вказаному листі зазначено, що довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2021 №10584 долучена до матеріалів справи. Поряд з цим, у наведеному листі повідомлено, що з 01.07.2021 ОСОБА_1 було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.

Надаючи правову оцінку даним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 № 2262-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

При цьому колегія суддів Верховного Суду в рішенні від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.

Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №10584 від 24.09.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення є протиправними, а тому відповідача належить зобов`язати здійснити з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії позивача.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплачувати перераховану пенсію, адже такі вимоги спрямовані на майбутнє.

Також суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача здійснити виплати одним платежем мотивуючи це наступним.

В силу вимог частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому частиною перша статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.

Суд зауважує, що ні приписами статті 55 Закону № 2262-ХІІ, ні постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» за наявності вини пенсійного органу не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.

Таким чином, у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Отже, зважаючи на наведене позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то судовий збір, який підлягає присудженню на користь позивача становить 454,00 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи представником позивача заявлено вимоги щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України регламентовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 16000,00 грн. представником позивача до суду надано наступні документи: договір про надання правової (правничої) допомоги №058/21 від 08.09.2021 (далі - договір), додаток №1 до договору про надання правових (правничих) послуг №058/21 від 03.09.2021, ордер від 08.12.2021, серія АІ №11818115, прибутковий касовий ордер №121/21 від 03.09.2021, акт №1 прийому передачі правової (правничої допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро «Олександра Травянка» згідно до Договору №058/21 від 03.09.2021 про надання (правової) правничої допомоги від 18.11.2021 (далі - акт).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 договору гонорар виконавця (Адвокатського бюро «Олександра Травянка») оформляється додатком до даного договору.

Додатком №1 до договору про надання правових (правничих) послуг №058/21 від 03.09.2021 сума гонорару виконавця за надання правових (правничих) послуг в суді першої інстанції клієнту складає 16000,00 грн. та є фіксованим та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

У той же час згідно акту вартість витрат правничої допомоги адвоката по даній адміністративній справі складає 2000,00 грн. за 1 (годину). Всього відповідно до акту представником позивача (адвокатом) витрачено 8 год.

Надаючи оцінку розміру судових витрат суд зазначає, що пункт 1 наданих послуг, зокрема підпункту 1.3 щодо досудового врегулювання спору не може, на переконання суду, бути пов`язане із витратами пов`язаними із розглядом справи.

Також суд вказує, що послуги зазначені у підпункті 2.3 пункту 2 акту також не можуть бути враховані судом, оскільки фактично не були надані адвокатом.

Окрім цього, суд наголошує, що дана адміністративна справа є типовою, тобто такою, в межах спірних правовідносин якої наявне зразкове судове рішення, а відтак, на переконання суду не потребує значного часу для формулювання правової позиції по суті позовних вимог.

Резюмуючи наведене, з урахуванням того, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково суд вважає, що розмір судових витрат, понесених на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню мають становити 2000,00 грн., що відповідає як ціні позову так і характеру спірних правовідносин.

Керуючись статтями 6, 139, 143, 241-243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №10584 від 24.09.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5 360, 00 грн; оклад за військовим званням - 1410, 00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 046, 50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6 380, 73 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 804, 00 грн.; премія 35% - 1 876,00 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №10584 від 24.09.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5 360, 00 грн; оклад за військовим званням -1410, 00 грн; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 3 046, 50 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6 380, 73 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 804, 00 грн.; премія 35% - 1 876,00 грн., з врахуванням раніше виплачених сум.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, понесені ним на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева