ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року м. Київ № 640/15984/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 90 % до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром згідно ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою починаючи з 01.01.2018р.;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу у 2018 року лише 50 % суми підвищеної пенсії, у 2019 року лише 75 % суми підвищеної пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу 100 % суми підвищеної пенсії, перерахованої згідно ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового та начального складу та деяких інших осіб» та Постанови від 21.02.2018 N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведення раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно, однією сумою;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФА151239 від 28.02.2019 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 90% суми грошового забезпечення, визначеного довідкою №ФА151239 від 28.02.2019 виданою ІНФОРМАЦІЯ_1, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.01.2018р. з врахуванням проведених раніше виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2020 р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 р. адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року адміністративну справу №640/15984/20 прийнято до свого провадження суддею Добрянською Я.І.

Ухвала від 11 серпня 2021 року направлялася на офіційну електронну адресу відповідача, що підтверджується довідкою про направлення документів засобами електронної пошти від 11 серпня 2021 року.

Також ухвала від 11 серпня 2021 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 12 листопада 2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Пунктом 1 частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності в особи офіційної електронної адреси судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Відповідачем у встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017 пенсія позивача складається із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1 190,00 грн; оклад за військове звання - 135,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% - 530,00 грн; робота з таємн.виробами, носіями док. 15% - 178,50 грн; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 927,50 грн; премія 10% - 119,00 грн; всього - 3 080,00 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 2 772,00 грн.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 2012 р. №355 (35% від 2 772,00= 970,20, макс.розмір = 453,60) (з 01 по 31) підвищення пенсії становить 453,60 грн. Доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації (з 01.10.2012) становить 186,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 3 411,60 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2018 пенсія позивача складається із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 920,00 грн; оклад за військове звання - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3 700,00 грн; всього 11 100,00 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 7 770,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 7 770,00 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 3 411,60 грн та підвищення 2 179,20 (50% від 4 358,40 грн) становить 5 590,80 грн. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 4 358,40, з них виплачується:

з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 2 179,20 грн;

з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 3 268,80 грн;

з 01.01.2020 р. щомісячно 100% від підвищення: 4 358,40 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2019 пенсія позивача складається із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 920,00 грн; оклад за військове звання - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3 700,00 грн; всього 11 100,00 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 7 770,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 6 680,40 грн. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 4 358,40 грн, з них виплачується з 01.01.2019 по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 3 268,80 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.05.2020 пенсія позивача складається з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 720,00 грн; оклад за військове звання - 1 480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% - 880,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці (робота з таємн. виробами, носіями, док. 15%; надбавка за особливо важливі завдання 50%; премія 10%) - 504,00 грн; всього - 3 584,00 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 36) у розмірі 3 225,60 грн.

В матеріалах справи наявна довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2018 №ФА151239 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою заст. нач. упр. метрологич. центру становить: посадовий оклад - 5 920,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3 700,00 грн; усього - 11 100,00 грн.

В матеріалах справи наявна довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2019 №ФА151239 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103: посадовий оклад - 8 320,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 4 900,00 грн; усього - 14 700,00 грн.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 22.05.2020 №2600-0213-8/65045 відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Позивач вважає, що під час проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м Києві перерахунку пенсії останній безпідставно зменшив основний розмір пенсії позивача з 90% на 70% та встановив обмеження її максимальним розміром, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є уповноваженим органом щодо здійснення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Щодо зменшення максимального основного розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Відповідно до п. «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії позивачу, - 30.01.2010) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії позивачу, - 30.01.2010) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, з 01.10.2011 положення частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», замінивши такий граничний розмір на 80 процентів.

В подальшому, відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими граничний розмір пенсії змінено із 80 процентів на 70 процентів.

Отже, оскільки Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» набрав чинності 01.04.2014, то всі обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70 процентів застосовуються до пенсій, які призначаються після набрання цими змінами чинності. До пенсій, призначених до набрання чинності цими змінами, застосовуються приписи щодо розмірів, які були чинні на момент призначення таких пенсій.

Зміна ж розміру пенсії позивача з 90 відсотків до 70 відсотків відбулась вже після призначення пенсії позивачу.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції на момент перерахунку пенсії позивача) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Беручи до уваги вищезазначене, суд зазначає, що статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується при призначенні пенсій, натомість перерахунок пенсій врегульовано ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що вони стосуються людини і громадянина (фізичної особи). Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Таким чином, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Внесення змін до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідно грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верхового Суду від 09.04.2020 у справі № 640/19928/18 (адміністративне провадження № К/9901/25429/19), від 02.07.2020 у справі № 280/1931/19 (адміністративне провадження № К/9901/31195/19), від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17 (провадження № К/9901/9550/18), від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17, від 02.04.2019 у справі № 727/6493/17 та у постанові Верховного Суду України від 08.07.2015 у справі № 732/48/15, від 04.02.2019 № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18).

Верховний Суд у своїй постанові від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18) зазначив, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) теж висловила свою позицію, з якої вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як і під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд наголошує, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років із застосуванням норми права у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії за вислугою років, а внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Саме тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення підлягають задоволенню.

Позовна вимога зобов`язального характеру щодо перерахунку та виплати пенсії позивача у розмірі 90% грошового забезпечення є похідною, а тому також підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати лише 50% суми підвищеної пенсії з 01.01.2018 року, 75% суми підвищеної пенсії з 01.01.2019 року від розміру пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, суд виходить з такого.

Частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки, виданої уповноваженим структурним підрозділом, проте, підвищення до пенсії виплачується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року (надалі - Постанова КМУ №103), тобто, не у 100% розмірі, а поетапно.

Суд зауважує, що 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року (далі по тексту - Постанова КМУ №103 від 21 лютого 2018 року), якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам, звільненим з військової служби.

Так, частиною 3 статті 52 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачено постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року та нормами постанови КМУ №804 від 14 серпня 2019 року №804 , а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж вказані постанови КМУ.

Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на день проведення перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, якою було встановлено порядок перерахування та виплати пенсій відповідній категорії пенсіонерів.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 5 постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що фактично постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою КМУ №103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Пункт 1 постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; - з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Більш того, суд зазначає, що 04 вересня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14 серпня 2019 року, відповідно до якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Постановою КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), а постановою КМУ №804 від 14 серпня 2019 року визначено, що виплата сум підвищення перехованої пенсії у 2019 році виплачується у розмірі 75 відсотків сум підвищення пенсії, станом на 01 березня 2018 року, що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393".

При цьому, суд зауважує, що постановою КМУ №103 від 21 лютого 2018 року прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14 серпня 2019 року взагалі не містить посилань на виконання якої норми Закону України вона прийнята.

В той же час, частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно "перерахунку" усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Але, як вже неодноразово зазначалось судом, частина 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок "виплати" перерахованих пенсій, як це зазначено в постанові КМУ №103 від 21 лютого 2018 року.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як вже було зазначено судом, норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не могли бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, а не з 01.01.2018 року як просить позивач.

У зв`язку з чим, на момент ухвалення рішення у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

Щодо перерахунку пенсії з позивачу з 01.01.2018р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФА151239 від 28.02.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.

Вказаний перерахунок було зроблено, виходячи з наступних сум грошового забезпечення:

посадовий оклад - 5 920,00 грн.;

оклад за військове звання - 1 480,00 грн.;

процентна надбавка за вислугу років (50 %) -3 700,00 грн.

Усього - 11 100,00 грн.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано позивачеві нову довідку від 28.02.2019 №ФА151239 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, відповідно до якої, грошове забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 за відповідною посадою, становить:

посадовий оклад - 8 320,00 грн.;

оклад за військове звання - 1 480,00 грн.;

процентна надбавка за вислугу років (50%) - 4 900,00 грн.,

Усього - 14 700,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2019 №ВСЗ/640, надісланого на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві разом з довідкою від 28.02.2019 №ФА151239, в якому також зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ІНФОРМАЦІЯ_1 надсилає довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (ФА-151239) станом на 01.04.2012 з урахуванням окладу за посадою заступника начальника науково-дослідного управління Наукового метрологіческого центру Воєнстандарту Озброєння МОУ в розмірі 1 688,00 грн. та станом на 01.03.2018 з урахуванням окладу за відповідною посадою в розмірі 8 460,00 грн. Вказано, що попередні довідки про розмір грошового забезпечення із зазначених дат вважати недійсними.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснило перерахунку його пенсії з врахуванням нової довідки, де сума посадового окладу становить 8 460,00 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні докази перерахування пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2019 №ФА151239.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).

У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Як зазначено вище, позивачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення, проте, в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 видав позивачеві нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 28.02.2019 №ФА151239, яку також було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується матеріалами справи. Нова довідка від 28.02.2019 №ФА151239 була видана у зв`язку з помилковістю даних, зазначених у попередній довідці, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії позивача, а саме невірно було вказано розмір посадового окладу за відповідною посадою посадою, станом на 01.03.2018.

Відтак, вказана довідка (від 28.02.2019 №ФА151239) є фактично уточнюючою по відношенню до попередньої від 19.03.2018 №ФА151239, в якій невірно визначено розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , на підставі якого слід було здійснити перерахунок належної останньому пенсії ще до 01.03.2018, тобто у період чинності пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», визнаних протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві законодавчо мотивованих підстав для не врахування нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.

При цьому, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на результат розгляду цієї справи щодо поетапної (часткової) виплати позивачу саме з 01.01.2018 перерахованої пенсії, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були діючими.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 09.04.2020 у справі №640/19928/18.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги здійснити виплату невідкладно та однією сумою.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Також, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду в межах даної справи, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Отже, виходячи з аналізу викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога щодо виплати невідкладно та однією сумою, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві проводити виплату перерахованої пенсії без обмеження максимального розміру, позаяк заявлена вимога є передчасною та спрямована на майбутнє, а в матеріалах справи відсутні докази обмеження пенсії позивача максимальним розміром в минулому.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення перерахунку його пенсії, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору №93952 від 09.07.2020 у розмірі 2 522,40 грн. Отже, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90 % до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення згідно ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату з 01.01.2018р..

4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року у розмірі 100% суми підвищеної пенсії.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 100 % суми підвищеної пенсії, перерахованої згідно ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового та начального складу та деяких інших осіб» та Постанови від 21.02.2018 N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" починаючи з 05.03.2019 року з врахуванням проведення раніше виплат.

6. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФА151239 від 28.02.2019.

7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% суми грошового забезпечення, визначеного довідкою №ФА151239 від 28.02.2019 виданою ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.01.2018 р. з врахуванням проведених раніше виплат.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

9. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська