УХВАЛА

11 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/18945/18

адміністративне провадження №К/990/29509/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №640/18945/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 26.10.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №640/18945/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» в повному обсязі.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Судом встановлено наступне.

Частиною четвертою статті 330 КАС України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч вимогам процесуального закону заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Як зазначено вище, статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Натомість, скаржником не надано суду жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору у даній справі.

Суд також зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, якій кого продовжна й до сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути підставою для невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення скаржнику сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі відсутні. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Позовна заява у даній справі подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» (юридичною особою) у 2018 році; предметом позову у справі є вимоги майнового характеру (податкове повідомлення-рішення від 29.08.2018 №0008514208 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 383350,52грн; №0008504208 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 6308678,74грн).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень, судовий збір, який Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України повинно сплатити при поданні касаційної скарги становить: 49620,00грн (6692029,26грн х 1,5%) х 200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату 49620,00грн суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №640/18945/18.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №640/18945/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для усунення виявлених недоліків касаційної скарги.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник