1-кп/754/802/22

Справа № 754/5725/22

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2022 року

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12022100030000042 від 08 січня 2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саатли Азербайджанської Республіки, азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторони обвинувачення – прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12022100030000042 від 08 січня 2022 року відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

       В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 з підстав того, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, після вчинення кримінального правопорушення намагався втекти з місця його скоєння, є громадянином іншої держави, має родичів, які проживають за межами країни, не працевлаштований, не має джерела прибутку, крім того обізнаний з анкетними даними свідків в даному кримінальному провадженні.

       Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з підстав його необґрунтованості, недоведеності прокурором ризиків, на які він посилається в своєму клопотанні, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, або ж застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

       Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Суд вислухавши доводи прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 20 листопада 2022 року.

Прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1  ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, що спричинило смерть потерпілого, за яке КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, суд   вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та обставини його вчинення, дані про собу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи, той факт, що усі свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитані. Висока ймовірність спроб обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином пов`язана з існуванням ризику переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.

Суд зауважує, що розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

Застосування щодо ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від суду, а також впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, зважаючи на доволі високий ризик переховування обвинуваченого від суду, ймовірність впливу на свідків, перешкоджання кримінального провадженню іншим чином, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною для запобігання їх реалізації у майбутньому.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв`язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.

При постановленні даної ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи практику ЄСПЛ з цього питання, обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, що спричинив смерть потерпілого, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний альтернативний запобіжний захід, на думку суду, на даний час не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наявним і дійсним ризикам.

Керуючись ст.ст. 177-178,  181, 183, 331, 350,  369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, до 09 січня 2023 року (включно).

Ухвалу суду направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвалу суду вручити прокурору, обвинуваченому.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий