Справа № 489/2796/22

                                                       Провадження № 1-кп/489/820/22

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

       09 листопада 2022 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні №22022150000000162 від 12.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 189 ч. 4, 146 ч. 2, 263 ч. 1, 436-2 ч. 1 КК України, ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

В судовому засіданні 09.11.2022 обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи його тим, що відсутні докази його винуватості в пред`явленому обвинуваченні; його було незаконно затримано та взято під варту; в нього наявні хронічні захворювання, які потребують лікування поза межами слідчого ізолятора; має стійкі соціальні зв`язки, малолітню дитину на утриманні, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, до затримання мав роботу та стабільний дохід; раніше не судимий; що кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких він обвинувачується, не було заподіяно матеріальної шкоди.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з покладанням відповідних обов`язків, зазначивши про те, що можливо запобігти ризикам, які існували при застосуванні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Також зазначив, що ризик впливу обвинуваченого на потерпілого втратив свою актуальність, оскільки останній на даний час перебуває в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, зазначивши про неможливість запобігти наявним ризикам вчинити інші кримінальні правопорушення та ухилення від суду шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При розгляді клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час продовжують існувати встановлені при продовженні судом 06.10.2022 обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики вчинити інші кримінальні правопорушення та ухилитися від суду через тяжкість пред`явленого йому обвинувачення, факту вчинення ОСОБА_3 ряду умисних кримінальних правопорушень, зокрема пов`язаних із вчиненням насильницьких дій.

При цьому запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо. Суд погоджується з доводами сторони захисту про відсутність на даний час ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого, проте вищевказані ризики вчинити інші кримінальні правопорушення та ухилятися від суду є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав для зміни на даному етапі судового провадження запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд не погоджується зі стороною захисту про необхідність зміни запобіжного заходу через незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, оскільки суду не надано жодних доказів про наявність в обвинуваченого серйозних проблем зі здоров`ям, які унеможливлюють його перебування в умовах слідчого ізолятора, а також, що він позбавлений можливості отримувати належну медичну допомогу, перебуваючи під вартою, у зв`язку з чим відносно нього потрібно застосувати більш м`який запобіжний захід.

Також не може бути підставою для задоволення клопотання обвинуваченого його твердження про те, що він має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, малолітню дитину на утриманні, характеризується позитивно, до затримання мав роботу та стабільний дохід, раніше не судимий, що кримінальними правопорушеннями не було заподіяно матеріальної шкоди, оскільки вказані вище обставини враховувалися судами при застосуванні та продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, клопотання не містить зазначення інших нових обставин, які б вказували на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Також не може бути підставою для задоволення клопотання заперечення обвинуваченого про достатність доказів його винуватості, оскільки на даній стадії судового розгляду суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні, що буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті за наслідками судового розгляду кримінального провадження, а лише вирішує питання щодо забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інші кримінальні правопорушення та переховуватися від суду.

Таким чином, при розгляді клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу судом не було встановлено достатніх та необхідних обставин, які б вказували на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Вище зазначене вказує на необґрунтованість клопотання обвинуваченого та необхідність відмови в його задоволенні.

Керуючись статтями 201, 331, 372 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1