Справа № 308/1/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Лемак О.В., за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Компанія «Financial & Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Establishment» про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Компанія «Financial & Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Establishment» про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2015 року відкрито провадження по справі №308/1/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним обмін жилим приміщенням (суддя Микуляк П.П.).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2017 року проведено заміну процесуального статусу ОСОБА_2 з третьої особи на співвідповідача у справі № 308/1/15-ц за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним обмін жилими приміщеннями, визнання недійсним договорів (суддя Бенца К.К.).

21.09.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 (суддя Бенца К.К.).

Також, 21.09.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області залучено до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним обмін жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Компанію «Financial Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Etablishment» (суддя Бенца К.К.).

09.11.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області задоволено заяву представника відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради - Данканич А.Е. про відвід головуючого судді Бенца К.К. у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Компанія «Financial & Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Establishment» про визнання недійсним обмін жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними. Постановлено відвести суддю Бенца К.К. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Компанія «Financial & Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Establishment» про визнання недійсним обмін жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними. Передано матеріали цивільної справи №308/1/15-ц до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду 13.12.2018 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Лемак О.В.

06.10.2022 року позивачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Лемак О.В., яку він обґрунтовує порушенням його процесуальних прав на ознайомлення з цивільною справою № 308/1/15-ц, незаконною відмовою в об`єднанні цивільних справ № 308/1/15-ц та 308/7805/21, на підставі не розгляду його заяви від 03.10.2019 року про залучення у справі ОСОБА_4 як відповідача через правонаступництво відповідача ОСОБА_2 , а також ненадання арешту на спірну квартиру № 2 на підставі безпідставного відкладення розгляду справи № 308/1/15-ц через зайнятість іншими справами протягом чотирьох років.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомляли.

Дослідивши матеріали справи, заяву, що надійшла від позивача про відвід судді, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України, яка передбачає порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Це положення чинного законодавства Українико респондується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

У контексті ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз`яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу:ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Із дослідженої заяви про відвід не вбачається, що суддя Лемак О.В. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена з наступних підстав.

Право сторони провадження на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Поряд з цим, враховуючи підстави зазначені в п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, суд вважає, що викладені в заяві про відвід саме такі обставини необхідно прийняти до уваги.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року).

Окрім того зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Враховуючи, що позивач подав заяву про відвід судді, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та упередженість головуючої судді Лемак О.В., а також запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, суд приходить до висновку про необхідність задоволення відводу.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючі всі вище зазначені обставини, заяву позивача про відвід судді слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 1 п. 5, 39, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Лемак О.В. в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Компанія «Financial & Investment Energy Holding (F.S.E.H.) Establishment» про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, визнання договорів недійсними - задовольнити.

Справу № 308/1/15-ц передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.В. Лемак