КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/23880/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10116/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Коцюрби О.П., Білич І.М.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Салатюка Дмитра Васильовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року у складі судді Притули Н.Г.,

у цивільній справі за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за позовом публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» правонаступником якого є товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» (далі - ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп») звернулось у суд із заявою, у якій просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 761/23880/15-ц до виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2016 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ЕнергоБанк" заборгованість за Кредитним договором № 1205-16 від 10.05.2012 станом на 11.08.2015 в сумі 3 841 103 грн 29 коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 3 654 грн. Вказане рішення набрало законної сили 22.03.2016, а тому 31 травня 2016 на його виконання було видано виконавчий лист для примусового стягнення заборгованості, зі строком пред`явлення до 22.03.2017.

07 липня 2016 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 51570537.

03 травня 2017 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернуто без виконання виконавчий лист № 761/23880/15-ц від 31.05.2016 до Шевченківського районного суду міста Києва, як до суду, який видав виконавчий документ, у зв`язку з відкриттям 21 квітня 2017 року апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

20 липня 2017 року Апеляційний суд міста Києва своєю ухвалою апеляційну скаргу відповідача відхилив та залишив без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року по справі № 761/23880/15-ц.

Зазначено, що ухвала апеляційної інстанції від 20.07.2017 була оскаржена до касаційної інстанції, якою прийнята ухвала від 10.08.2017 про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року та у зв`язку з перебуванням справи у Верховному суді, первісний позивач не мав можливості повторно отримати виконавчий лист по даній справі та подати його на примусове виконання.

Таким чином, заявник зазначає, що зважаючи на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання від 31.05.2016 року сплив 22.03.2017 року, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2020 про заміну сторони виконавчого провадження була прийнята вже після спливу вищезазначеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, до прийняття ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2020 про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" не мав можливості отримати виконавчий лист від 31.05.2016.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року заяву ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відхилено.

В апеляційній скарзі адвокат Салатюк Д.В. в інтересах ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» посилаючись на порушення норм процесуального права, не правильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вказано, що ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» набув право вимоги до відповідача лише 12.09.2019, після укладення між ПАТ «Енерго Банк» та ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» договору про відступлення права вимоги №23, а заміна позивача - ПАТ «Енергобанк» у справі на ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» була здійснена ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 03.08.2020, що позбавляло можливості звернутись до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа від 31.05.2016.

Також звертає увагу на те, що справа № 761/23880/15-ц разом із виконавчим листом перебувала у суді касаційної інстанції з жовтня 2017 по грудень 2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ткачук О.В. в інтересах ОСОБА_1 вважає рішення законним та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на вказане просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що доказів та обставин, які перешкоджали б первісному кредитору пред`явити виконавчий документ до виконання протягом встановленого законом строку відсутні, а посилання на те, що справа довго перебувала на розгляді в касаційній інстанції не є підставою для переривання або продовження строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У судовому засіданні, адвокат Нейрановський А.О. вінтересах ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» просив апеляційну скаргу задовольнити, адвокат Чекалов А.В. в інтересах ТОВ«Вердикт Фінанс» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виходив із того, що заявником не наведено причин, які є поважними, та давали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

За загальними правилами ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1403-VII, який набрав чинності 06.10.2016 року, за загальними правилами виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частинах перших цих статей, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2016 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ЕнергоБанк" заборгованість за Кредитним договором № 1205-16 від 10.05.2012 станом на 11.08.2015 в сумі 3 841 103 грн 29 коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 3 654 грн (а.с. 167-169 т.1).

Вказане рішення набрало законної сили 22.03.2016, а тому 31 травня 2016 на його виконання було видано виконавчий лист для примусового стягнення заборгованості, зі строком пред`явлення до 22.03.2017 (а. с. 103, 104 т.3).

07 липня 2016 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 51570537.

03 травня 2017 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернуто без виконання виконавчий лист № 761/23880/15-ц від 31.05.2016 до Шевченківського районного суду міста Києва, як до суду, який видав виконавчий документ, у зв`язку з відкриттям 21 квітня 2017 року апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (а.с. 105 т.3)

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу представника відповідача відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року залишено без змін (а.с. 238-240 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2017 року і зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2016 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження (а.с. 21 т.2).

Справа № 761/23880/15-ц вказаною вище ухвалою була направлена до касаційної інстанції лише 02.11.2017 (а.с. 24 т.2) та перебувала в провадженні суду касаційної інстанції та перебувала там до ухвалення постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року, якою касаційну скаргу представника відповідача, залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2017 року залишено без змін (а.с. 65-71 т.2)

Після чого 11.12.2019 року повернулася до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с. 72 т.2).

12 вересня 2019 року між ПАТ "ЕнергоБанк" та ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 23, відповідно до якогоТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» набуло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 1205-16 від 10.05.2012 (а.с. 77-79 т.2).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року замінено стягувача ПАТ "ЕнергоБанк" на його правонаступника ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» у виконавчому листі виданому у справі № 761/23880/15-ц (а. с. 28-30 т.3).

22 грудня 2020 року ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» було отримано виконавчий лист від 31.05.2016 (а.с. 106 т.3).

Звертаючись 13 січня 2021 року ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» у суд із заявою зазначає, що зважаючи на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання від 31.05.2016 сплив 22.03.2017, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2020 про заміну сторони виконавчого провадження була прийнята вже після спливу вищезазначеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, до прийняття ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2020 про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп" не мав можливості отримати виконавчий лист від 31.05.2016.

Проте з такими доводами заяви районний суд не погодився, з огляду на те, що виконавчий лист перебував в приміщенні районного суду з 05.05.2017 після повернення його з виконавчої служби, однак первісний стягувач не звертався до суду про його видачу та відсутні будь-які докази про відмову в його видачі.

Такі висновки районного суду є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Законодавець передбачив, що при вирішенні судом питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу для виконання, суд має пересвідчитися, що наявні поважні причини пропуску стягувачем вказаного строку, тобто надати правову оцінку тим причинам пропуску строку, які зазначені стягувачем, та які останній вважає поважними.

При цьому, заявник, як новий стягувач, має довести поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання за весь період, включаючи і строк, який був пропущений первісним кредитором.

Убачається, що рішення Шевченківського районного суду від 09.03.2016 набрало законної сили 20.07.2017.

Таким чином, враховуючи, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1403-VII, який набрав чинності 06.10.2016 року, цей строк закінчився щонайменше 21.07.2020.

Згідно ч. ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своєї заяви та доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» набув право вимоги до відповідача лише 12.09.2019, після укладення між ПАТ «ЕнергоБанк» та ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» договору про відступлення права вимоги №23, а заміна позивача - ПАТ «Енергобанк» у справі на ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп» була здійснена ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 03.08.2020, що позбавляло можливості звернутись до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа від 31.05.2016, колегія суддів відхиляє оскільки перехід права вимоги за договором відступлення прав вимоги не передбачає того, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання автоматично поновлюється.

Районним судом правомірно установлено та убачається зі справи, що виконавчий лист перебував у справі з 05.05.2017, проте первісний стягувач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа після повернення справи із суду апеляційної інстанції, тобто після 09.08.2017.

Матеріали справи не містять доказів подання заяв про видачу виконавчого листа. Відсутні також і докази відмови у такій видачі.

Перехід права вимоги за договором відступлення прав вимоги не обумовлює того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання автоматично поновлюється та того, що такий строк було пропущено з поважних причин.

Не приймає колегія суддів доводи про те, що справа № 761/23880/15-ц разом із виконавчим листом перебувала у суді касаційної інстанції з жовтня 2017 по грудень 2019 року, оскільки це також не є підставою для переривання або продовження строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, підлягає до врахування та обставина, що строк було пропущено ще до заміни стягувача у виконавчому листі.

При цьому, колегія суддів також враховує ту обставину, що новим стягувачем, який набув таких повноважень 12.09.2019, заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання була подана у суд також за спливом значного часу -лише 13 січня 2021 року та у відсутність причин, які б надавали право на таке поновлення.

Тобто, зазначені обставини свідчать проте, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 761/23880/15-ц щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором пропущений стягувачем, а також його правонаступником без поважних причин і підстави для його поновлення відсутні.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції N 2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала прийнята у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Салатюка Дмитра Васильовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Кредіт Інвестмент Груп» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено10 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: