КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/13922/2020 Головуючий у І інстанції - Галаган В.І.

апеляційне провадження №22-ц/824/1870/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняка Андрія Леонідовича про визнання недійсними та скасування електронних торгів,

установив:

У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняка А.Л. про визнання недійсними та скасування електронних торгів, мотивуючи свої вимоги тим, що з метою виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року №466/3318/15-ц про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики у сумі 1673123,41 грн. (залишок за виконавчим документом 1586625,97 грн.), 28 січня 2019 року ДП «СЕТАМ», як організатором електронних торгів, були проведені електронні торги по лоту №324577 з реалізації належного йому нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018, площею 0,0596 га та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом №385021 проведення електронних торгів, сформованим 28 січня 2019 року ДП «СЕТАМ».

Переможцем торгів було визнано відповідача ОСОБА_1 .

Підставою для набуття права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно є свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, серії та номер 148, видані 21 лютого 2019 року ПН КМНО Черняк А.Л.

Позивач вважав, що електронні торги є неправомірними та такими, що проводились в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, а саме: на підставі недостовірних даних, внесених приватним виконавцем до заявки на реалізацію арештованого майна, а також без належного повідомлення його про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника проводилась на підставі наданих приватним виконавцем недостовірних та неактуальних вихідних даних, без проведення особистого огляду майна суб`єктом оціночної діяльності, без повідомлення його, як власника майна, та членів його сім`ї, що призвело до невірної ідентифікації майна, заниження ринкової вартості майна та безпосередньо вплинуло на його права і обов`язки та права членів його сім`ї - трьох неповнолітніх дітей в частині суми погашення боргу за рахунок продажу з електронних торгів арештованого майна.

На підставі складеного суб`єктом оціночної діяльності висновку належне йому майно було реалізоване з електронних торгів як таке, що не відповідає не тільки опису наявного у нього майна, але й не відповідає ринковій вартості майна, яка занижена у значно великих розмірах.

Крім того, вартість майна, що передавалось на реалізацію була визначена на підставі старої технічної документації на майно, якого вже давно (з 2007 року) не існує в натурі.

Також вказав, що в результаті проведених електронних торгів змінилося цільове призначення земельної ділянки.

У державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД№925869 від 26 червня 2007 року, виданому йому Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, цільове призначення - ведення садівництва.

Проте, на електронних торгах змінили вид цільового призначення земельної ділянки на ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Просив суд, визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» 28 січня 2019 року, із реалізації арештованого майна по лоту №324577 - земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №56075961.

Визнати недійсними та скасувати протокол проведення електронних торгів №385021, сформований за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту № 24577 - земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №56075961.

Визнати недійсним та скасувати Акт про реалізацію нерухомого майна від 13 лютого 2019 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. у виконавчому провадженні №56075961 щодо реалізації лоту №324577, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане ПН КМНО ОСОБА_4 переможцю торгів - ОСОБА_1 (щодо придбання земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45643957 від 21 лютого 2019 року 16:38:23, прийняте ПН КМНО Черняком А.Л., та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1771065480000, номер запису про право власності 30403184.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняк А.Л. про визнання недійсними та скасування електронних торгів - задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» 28 січня 2019 року, із реалізації арештованого майна по лоту №324577 - земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №56075961.

Скасовано протокол проведення електронних торгів №385021, сформований за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту №324577 - земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №56075961.

Скасовано Акт про реалізацію нерухомого майна від 13 лютого 2019 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. у виконавчому провадженні №56075961 щодо реалізації лоту №324577, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 .

Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане ПН КМНО ОСОБА_4 переможцю торгів - ОСОБА_1 (щодо придбання земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1771065480000, номер запису про право власності 30403184.

Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1541,47 грн.

Стягнуто з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1541,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1541,47 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно є незаконними та необґрунтованими, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач підставою позову визначив те, що він вважав електронні торги неправомірними та такими, що проводились в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, а саме: на підставі недостовірних даних, внесених приватним виконавцем до заявки на реалізацію арештованого майна, а також без належного повідомлення позивача про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Однак, суд першої інстанції на думку апелянта, вийшов за межі підстав позову, не навів аргументів з приводу підстав позову, визначених позивачем, та вирішив спір з інших підстав, хоча ОСОБА_3 таких підстав для визнання торгів недійсними не зазначав.

Тобто, вирішуючи спірні правовідносини, які виникли у цій справі, суд першої інстанції на власний розсуд змінив підставу позову та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки безпідставний вихід за межі підстав позову, заявлених позивачем в суді першої інстанції, є порушенням принципів диспозитивності і змагальності.

Такі порушення вплинули на процесуальні права апелянта, так як він не мав можливості висловити свої заперечення щодо безпідставно встановлених судом підстав позову, про які позивач не заявляв і на підставі яких судом задоволено позов.

Судом першої інстанції, в порушення вимог ст.265 ЦПК України, взагалі не визначено, яким чином апелянт порушив права позивача і чому має відповідати за вказаним позовом, незважаючи на те, що він хоч і є стороною договору, однак жодних порушень не вчиняв.

Звернув увагу на те, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про доведеність позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 24 жовтня 2012 року в справі №6-116цс12 та від 22 лютого 2017 року в справі №6-2677цс16.

Судом першої інстанції не враховано, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постанові від 05 серпня 2020 року по справі №766/3470/16- ц.

Також судом першої інстанції неправильно встановлено, що передане на реалізацію майно фактично є об`єктом незавершеного будівництва (не введене в експлуатацію) та має значно більші розміри, про що не зазначено в інформаційному повідомленні про електронні торги.

Вказаний факт встановлений судом на підставі неналежних і недопустимих доказів: зауваження приватного виконавця, викладеного у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 04 червня 2018 року, про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 24 вересня 2018 року, заявці на реалізацію арештованого майна від 17 жовтня 2018 року; технічного паспорта, виготовленого 03 липня 2020 року ТОВ «Проектно-Консалтингова Група»; довідки голови правління СТ «Червона троянда» від 09 березня 2019 року.

Поняття «об`єкт незавершеного будівництва» (частина 3 статті 331 ЦК України) та «самочинно збудований об`єкт» (частина 1 статті 376 ЦК України) мають різний правовий статус та відмінне законодавче регулювання.

Об`єкт незавершеного будівництва ні за яких умов не спричиняє правового наслідку у вигляді отримання таким майном (сукупністю будівельних матеріалів) статусу новоствореного нерухомого майна і не може бути інформацією про майно, що виставляється на електронних торгах, так як на реалізацію було виставлено садовий будинок із земельною ділянкою відповідно до правовстановлюючих документів, що було встановлено судом.

На реалізацію не передавався об`єкт незавершеного чи самочинного будівництва (сукупність будівельних матеріалів), які мали би бути тоді внесені в інформацію про лот.

Матеріали справи не містять належних доказів, що переданий на реалізацію об`єкт мав статус незавершеного будівництва (не введеного в експлуатацію), тому суд першої інстанції, в межах правовідносин по даній справі, не мав досліджувати дані обставини, так як це не може бути предметом спору про визнання прилюдних торгів недійсними.

Вважав помилковим висновок суду першої інстанції про порушення приватним виконавцем п. 5 Розділу II Порядку у зв`язку з призначення зберігачем арештованого майна ОСОБА_5 , оскільки боржник чи члени його сім`ї призначаються зберігачами майна у виключних випадках.

Суд першої інстанції безпідставно послався в рішенні на те, що лише виключно боржник чи члени його сім`ї мали бути зберігачами арештованого майна, що є об`єктом незавершеного будівництва.

Таким чином, призначення зберігачем арештованого майна ОСОБА_5 жодним чином не порушує вимог п. 5 Розділу II Порядку.

Безпідставним на думку апелянта є і висновок суду першої інстанції про те, що виконавець не забезпечила фотозйомку переданого на зберігання майна і відсутнє фотографічне зображення майна, так як не відомо взагалі на підставі яких доказів судом встановлені ці обставини та яким чином вони вплинули на результат торгів та порушили права та інтереси позивача.

При цьому, фотографічне зображення переданого на реалізацію майна було наявне і виконавець забезпечила фотозйомку, що підтверджується скріншотами сайту ДП «СЕТАМ», зокрема з реалізації майна на перших, других та третіх торгах ( https://setam.net.Ua/auction/312460 , https://setam.net.Ua/auction/319581 , https://setam.net.ua/auction/326044 ).

Вказав, що не мав можливості подати ці докази, оскільки позивачем не заявлялися такі підстави позову.

Судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що виконавцем не було повідомлено його про оцінку майна, тому посилання позивача на порушення порядку повідомлення боржника у виконавчому провадженій про результати визначення вартості майна, що передається на реалізацію є безпідставними.

Щодо не повідомлення про виконавчі дії та дії по оцінці майна його цивільної дружини ОСОБА_6 , яка постійно проживає в переданому на торги будинку, вказав, що вона не є стороною виконавчого провадження, не має жодного відношення до даного майна, тому приватний виконавець не мав її повідомляти.

Інформування голови СТ «Червона Троянда» Деніченко К.В. про виконавчі дії також не передбачено жодним законодавчим актом, будь-якого відношення до майна, яке перебуває у приватній власності, він не має.

Зазначив про безпідставність посилань позивача на те, що реалізації майна відбулася не за ринковою ціною та за нижчу вартість, ніж боргові зобов`язання за виконавчим листом.

Вказав, що початкова вартість майна після передання його на реалізацію становила 1992000 грн.

У зв`язку із тим, що 26 листопада 2018 року електронні торги не відбулися, вартість була знижена до 1693200 грн.

27 грудня 2018 року електронні торги також не відбулися і знову була знижена вартість до 1324680 грн., за якою ним вказане майно було придбано.

Позивачем до позову не було долучено будь-яких даних про те, що вартість будинку є вищою, ніж визначено суб`єктом оціночної діяльності.

На підставі яких доказів суд встановив, що реалізоване майно на момент продажу мало вищу ціну незрозуміло.

Також звернув увагу на те, що зміни цільового призначення земельної ділянки не відбулося.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 21 грудня 2006 року ОСОБА_3 придбав земельну ділянку для ведення садівництва.

Ним також придбано спірну земельну ділянку для садівництва без зміни цільового призначення.

В оскаржуваному рішенні не наведено висновків щодо порушень норм чинного законодавства при реалізації земельної ділянки, проте визнано електронні торги недійсними і в цій частині, хоча земельна ділянка є окремим об`єктом нерухомого майна.

Враховуючи викладене, вважав, що проведення електронних торгів відбулося без порушення порядку, всі встановлені судом обставини жодним чином не вплинули на результати торгів та права і законні інтереси позивача.

Просив, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Крім цього, апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року подала ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що оскаржуваним рішенням порушені її права та законні інтереси.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вона є стягувачем у виконавчому провадженні №56075961, у межах якого спірне майно було реалізовано на оскаржуваних торгах.

Кошти від реалізації спірного майна в межах виконавчого провадження №56075961 були перераховані на рахунок ОСОБА_2 , отже, у випадку визнання недійсними результатів електронних торгів, покупець спірного майна матиме право звернутися з позовом до неї про повернення одержаних за результатами оскаржуваних торгів коштів.

Зазначила, що оскільки у позові було прямо вказано про оскарження результатів електронних торгів, які були проведені у межах виконавчого провадження у якому ОСОБА_2 є стягувачем, то суд першої інстанції, вже на стадії відкриття провадження у цій справі, повинен був залучити ОСОБА_2 до участі у ній в якості третьої особи.

Натомість, суд першої інстанції, ухваливши оскаржуване рішення, вирішив питання про права ОСОБА_2 , не залучивши її до участі у справі, чим порушив приписи ч. 3 ст. 53 ЦПК України, що в свою чергу, позбавило ОСОБА_2 можливості надати пояснення щодо позову та викласти свої заперечення проти нього.

За умов незалучення її у якості третьої особи, розгляд цієї справи у суді першої інстанції у будь-якому разі не є всебічним, що не відповідає завданню цивільного судочинства.

Звернула увагу на те, що суд першої інстанції розглянув справу №755/13922/20 за правилами спрощеного позовного провадження, не зважаючи на те, що ця справа не належить до переліку справ, визначеного ст.274 ЦПК України, а тому її розгляд мав відбуватися за правилами загального позовного провадження.

Вказала, що дана справа не є малозначною та справою незначної складності, оскільки предмет цієї справи складають 5 вимог немайнового характеру.

Для розгляду цих вимог необхідним є застосування одночасно норм різних галузей права, зокрема, норм ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що зумовлює складність ухвалення рішення суду за результатами здійснення повного та всебічного розгляду справи.

Також, для вирішення цієї справи необхідно повно та всебічно дослідити значний обсяг доказів, що зумовлює необхідність тривалого їх дослідження з урахуванням позиції значного кола учасників справи щодо них.

Крім того, судом не враховано, що спірне майно було реалізовано за ціною 1394400 грн., що значно перевищує суму у 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та є значною сумою для покупця цього майна, який є фізичною особою, а також для неї, як стягувача за виконавчим листом.

Також судом першої інстанції не враховано, що норми ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» дозволяють виконавцю призначити зберігачем майна іншу особу ніж боржник, або організатор електронних торгів.

Пункт 5 Розділу II Порядку також не містить заборони на призначення зберігачем майна інших осіб, ніж боржник у виконавчому провадженні або члени його сім`ї.

Таким чином у діях приватного виконавця Павелків (Вольф) Т.Л. щодо призначення зберігачем спірного майна ОСОБА_5 відсутні порушення вказаних норм законодавства.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги те, що дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів і мають самостійний спосіб оскарження, визначені нормами ЗУ «Про виконавче провадження», не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, а позивач зазначені вище дії приватного виконавця не оскаржив, отже його доводи щодо порушень, допущених приватним виконавцем до початку торгів, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У свою чергу, постанова приватного виконавця Павелків (Вольф) Т.Л. від 04 червня 2018 року про опис та арешт майна у виконавчому провадженні ВП №56075961, якою ОСОБА_5 призначено зберігачем спірного майна наразі є чинною, отже висновки суду першої інстанції щодо неправомірного призначення цієї особи зберігачем майна не заслуговують на увагу та у будь-якому разі не можуть бути визнані підставою для визнання недійсними оскаржуваних торгів.

Крім того, призначення тієї чи іншої особи зберігачем арештованого майна жодним чином не впливає на кінцеву ціну реалізації такого майна на торгах.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що у разі непогодження із результатами визначення вартості майна, ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений особливий спосіб захисту прав сторони виконавчого провадження, а саме: оскарження результатів оцінки в судовому порядку в 10- денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, незгода з визначенням вартості та оцінки майна, тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

При цьому, станом на дату проведення торгів, встановлений ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» шестимісячний строк не минув, звіт про оцінку спірного майна був чинний, а отже такий звіт міг використовуватися для визначення початкової вартості майна боржника.

Також вказала, що приватним виконавцем Павелків (Вольф) Т.Л. було забезпечено фотозйомку спірного майна.

Підтвердженням цього слугує оголошення про продаж земельної ділянки, загальною площею 0.0596 га, К/Н: 8000000000:66:613:0018 та садового будинок з надвірними будівлями, загальною площею 49.7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розміщене на платформі СЕТАМ за посиланням: https://setam.net.ua/auction/326044.

До опису цього оголошення додано фотографії спірного майна у достатній кількості для підтвердження його стану, а також для того, щоб особа, яка забажає придбати спірне майно, могла зрозуміти його основні характеристики.

Не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо того, що садовий будинок, який було реалізовано на оскаржуваних торгах є фактично об`єктом незавершеного будівництва, а також щодо того, що цей будинок має значно більшу площу, ніж 49,7 кв.м., оскільки площу цього будинку було зафіксовано у договорі купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 21 грудня 2006 року та позивачем не надано доказів здійснення реконструкції спірного будинку із збільшенням його площі, починаючи від 21 грудня 2006 року і до дати продажу.

У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували одержання позивачем дозволу на здійснення реконструкції зазначеного будинку, зокрема, докази повідомлення органу архітектурно-будівельного контролю про реконструкцію, або дозвіл органу архітектурно-будівельного контролю на здійснення такої реконструкції, будівельний паспорт, а також документ, яким підтверджується введення в експлуатацію реконструйованого садового будинку.

Просила, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі.

Також, апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року подало і ДП «Сетам», оскільки вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що 28 січня 2019 року відбулися електронні торги за лотом №324577 з реалізації земельної ділянки, загальною площею 0.0596 га, кадастровий номер: 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49.7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами яких складено протокол №385021 згідно якого переможцем став Учасник №10 - ОСОБА_1 , який запропонував найвищу цінову пропозицію в розмірі 1394400 грн.

Вказані електронні торги відбулися з дотриманням норм чинного на момент проведення електронних торгів законодавства.

Судом першої інстанції не враховано, що ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного (приватного) виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Саме державна виконавча служба або приватний виконавець несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Також, звернуло увагу на те, що приватний виконавець не є експертом та не може візуально визначити площу будинку, тому приватним виконавцем Павелків (Вольф) Т.Л. було правомірно внесено до заявки саме площу, яка зазначена у правовстановлюючих документах на спірний будинок.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки майна, мають самостійний порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Крім того, оцінка спірного майна була проведена законно та об`єктивно, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту закінчення будівництва (створення майна), але не раніше його прийняття в експлуатацію та державної реєстрації відповідного речового права на нього (частина друга статті 331 ЦК України).

До закінчення державної реєстрації речових прав на новостворене нерухоме майно особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва.

Таким чином, тільки після проведення державної реєстрації права власності, самочинне будівництво набуває цивільної оборотоздатності, може вільно відчужуватися та переходити від однієї особи до іншої.

Зважаючи на викладене, реалізованим на електронних торгах могло бути лише майно, відомості про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на яке мав право власності боржник.

Отже, приватний виконавець не мала законних підстав для оцінки та передачі на реалізацію майна, на яке боржник не мав зареєстрованого права власності.

При цьому, позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушенні.

Проте, жодного порушення Порядку проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено.

У свою чергу, організатор електронних торгів здійснив всі необхідні дії, в межах чинного законодавства, для реалізації майна.

Просило, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав відзив, обґрунтовуючи його тим, що він є власником об`єкта незавершеного будівництва, розташованого на місці вже відсутнього садового будинку.

Звертав увагу на те, що підставою для звернення до суду з даним позовом була наявність численних порушень відповідачами вимог діючого законодавства України, яке регулює порядок реалізації арештованого майна з прилюдних торгів, і висновок суду про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованим.

Просив, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ДП «Сетам» задоволено.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняка А.Л. про визнання недійсними та скасування електронних торгів - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На вказану постанову апеляційного суду ОСОБА_3 подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд керувався тим, що апеляційний суд не з`ясував, чи є ПН КМНО Черняк А.Л. належним відповідачем у справі, що переглядається.

Окрім того, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не з`ясував, яким чином рішення суду першої інстанції вирішує права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

При новому розгляді справи, колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, а також вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 21 грудня 2006 року, ПН КМНО Федорішиною А.Г. , ОСОБА_3 придбав садовий будинок АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,0596 га, з кадастровим номером 8000000000:66:613:0018, на якій розташовані згадані об`єкти нерухомого майна та яка передана відчужувачеві для ведення садівництва.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 березня 2018 року, земельна ділянка площею 0,0596 га, з кадастровим номером 8000000000:66:613:0018, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , має цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

04 червня 2018 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. в межах виконавчого провадження ВП №56075961, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова №466/3318/15-ц від 22 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 1586625,97 грн., прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0596 га, з кадастровим номером 8000000000:66:613:0018, та на вказану земельну ділянку, площею 0,0596 га, з цільовим призначенням: для ведення садівництва та описано дане майно.

У вказаній постанові зазначено, що фактично будинок має значно більшу загальну площу.

Відповідальним зберігачем даного майна призначено ОСОБА_5 та попереджено її про кримінальну відповідальність.

24 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Вольф Т.Л. в межах виконавчого провадження ВП №56075961 призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт» для участі у виконавчому провадженні; зобов`язано ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт» надати звіт про вартість описаного майна боржника; попереджено ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт», в особі ОСОБА_11, про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

24 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Вольф Т.Л. в межах виконавчого провадження ВП №56075961 внесено виправлення до «Постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні» від 24 вересня 2018 року, зазначивши вірну назву призначеного суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання - ПП «Консалтингова група «Арго-Експерт».

01 жовтня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності-суб`єкта господарювання - ПП «Консалтингова група «Арго-Експерт» складено висновок про вартість майна, за яким вартість садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 становить суму 991000 грн.

Ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0596 га (кадастровий номер 8000000000:66:613:0018), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , визначена у розмірі 1001000 грн.

При оцінці, у відповідності із загальними нормами, оцінювачем проаналізовані основні методичні підходи: для домоволодіння - порівняльний (ринковий), для земельної ділянки - методичний підхід з точки зору урахування витрат на земельні поліпшення.

17 жовтня 2018 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. в межах виконавчого провадження ВП №56075961 на адресу ДП «Сетам» складено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018, за адресою: АДРЕСА_1 , та садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці.

Вартість майна 1992000 грн.

У вказаній заявці зазначено, що фактично будинок має значно більшу загальну площу.

28 січня 2019 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018, за адресою: АДРЕСА_1 , та садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно Протоколу проведення електронних торгів №385021, початкова ціна лоту №324577 складала 1394400 грн., ціна продажу 1394400 грн., переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , про що 13 лютого 2019 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. складено відповідний Акт про реалізацію нерухомого майна.

21 лютого 2019 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 148 від 21 лютого 2019 року, ПН КМНО ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

16 березня 2019 року в порядку забезпечення виконання основного зобов`язання у сумі 5000000 грн. та на підставі договору іпотеки від 16 березня 2019 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ПН КМНО Черняк А.Л. накладено заборону на вказану земельну ділянку.

З Довідки голови правління СТ «Червона Троянда» щодо заяви-клопотання ОСОБА_3 від 09 березня 2019 року вбачається, що протягом 2014-2019 років жодного звернення щодо надання будь-якої інформації, що стосується заявника та належного йому нерухомого майна, до товариства не надходило.

Також стверджує, що садового будинку, який вказаний у технічному паспорті, в документах на земельну ділянку № НОМЕР_1 у СТ «Червона Троянда» немає, а в наявності є побудований житловий будинок, який не введений в експлуатацію.

Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що електронні торги проводились в порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, на підставі недостовірних даних, внесених приватним виконавцем до заявки на реалізацію арештованого майна, а також без належного повідомлення його про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника проводилась на підставі наданих приватним виконавцем недостовірних та неактуальних вихідних даних, без проведення особистого огляду майна суб`єктом оціночної діяльності, що призвело до значного заниження ціни майна.

Крім того, вартість майна, що передавалось на реалізацію, була визначена на підставі старої технічної документації на майно, якого вже давно (з 2007 року) не існує в натурі.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняка А.Л. про визнання недійсними та скасування електронних торгів, суд першої інстанції послався на те, що при прийнятті приватним виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника від 04 червня 2018 року у ВП №56075961, приватним виконавцем було встановлено, що описаний та арештований садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_3 , фактично має значно більшу загальну площу, ніж зазначено у його правовстановлюючих документах.

Провівши опис та арешт вказаного будинку, приватний виконавець у порушення п.5 Розділу ІІ Порядку, призначив зберігачем арештованого майна ОСОБА_5 , тобто, іншу особу, а не боржника ОСОБА_3 , в той час як п.5 розділу ІІ Порядку визначає, що зберігачами арештованого майна, що є об`єктами незавершеного будівництва, призначаються виключно боржник або члени його сім`ї.

Крім того, у порушення вимог вказаного пункту 5 розділу ІІ Положення виконавець, яка передала майно на зберігання іншій особі, а не боржнику, будучи обізнаною про фактичне збільшення площі описаного та переданого на зберігання майна, не забезпечила його фотозйомку та збереження матеріалів зйомки як доказу стану прийнятого на зберігання майна, що у подальшому обов`язково додається до опису лота у Системі.

Також, суд першої інстанції вказав, що при складанні Звіту про незалежну оцінку майна, оцінювач не врахував зауваження приватного виконавця про те, що оцінюваний будинок є об`єктом незавершеного будівництва (не введений в експлуатацію) та має значно більшу площу, ніж зазначено у правовстановлюючих документах, та здійснив оцінку будинку лише щодо його загальної площі 49,7 кв.м., тобто, без урахування фактичної, значно збільшеної площі будинку, таким чином фактично знизивши вартість нерухомого майна (незавершеного будівництва), яке у подальшому було передано на реалізацію шляхом проведення оспорюваних електронних торгів.

Організатором торгів ДП «Сетам», у порушення вимог п.п.3,4,5,8 розділу ІІІ Порядку не було внесено до Системи об`єктивну інформацію про вказане майно при формуванні лоту торгів, зокрема, відсутнє повідомлення про склад, характеристики та опис майна з урахуванням збільшення його фактичної площі.

Також організатором торгів не було зазначено про те, що передане на реалізацію майно фактично є об`єктом незавершеного будівництва, не долучено фотографічне зображення такого майна, про що було зауважено приватним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна.

Вказані порушення призвели до порушення прав власника вказаного будинку - позивача по справі ОСОБА_3 , майно якого було продано за ціною, що є значно нижчою, ніж ринкова.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлення вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.1,2 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року (справа №465/650/16-ц) та від 23 січня 2019 року (справа №522/10127/14-ц), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто, в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частин 1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1,2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.

Згідно з Порядком, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3,4 розділу II Порядку, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року №1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання.

Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.

Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі.

Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги.

Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється.

За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна, після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів.

Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

З огляду на це, порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року (справа №6-2677цс16).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна дає підстави для висновку про те, що державний/приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, у тому числі й організовує оцінку майна, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

На організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Також, з цього Порядку слідує, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється.

За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор електронних торгів наділений лише правом на доповнення інформації про майно, передане на реалізацію, в частині фотографічного зображення такого майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис).

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.

При цьому необхідно зазначити, що оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто, безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року (справа №821/197/18/4440/16), від 12 червня 2019 року (справа №308/12150/16-ц) та від 15 січня 2020 року (справа №367/6231/16-ц) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного/приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний/приватний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Отже, державний/приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В позовній заяві ОСОБА_3 , як на підставу для задоволення позову про визнання електронних торгів недійсними посилався, зокрема, на те, що процедура визначення вартості майна та оцінка майна боржника проводилась на підставі наданих приватним виконавцем недостовірних та неактуальних вихідних даних, без проведення особистого огляду майна суб`єктом оціночної діяльності, що призвело до значного заниження ціни вказаного майна.

Крім того, вартість майна, що передавалось на реалізацію, була визначена на підставі старої технічної документації на майно - садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., якого вже давно (з 2007 року) не існує в натурі.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, суд першої інстанції послався на порушення процедури проведення оцінки спірного будинку, вказавши, що оцінку будинку АДРЕСА_1 здійснено лише щодо його загальної площі 49,7 кв.м., без урахування фактичного значного збільшення площі об`єкту незавершеного будівництва, чим знижено вартість нерухомого майна (незавершеного будівництва), яке у подальшому передано на реалізацію шляхом проведення оспорюваних електронних торгів.

Також суд першої інстанції послався на те, що приватний виконавець призначив зберігачем арештованого майна ОСОБА_5 , тобто іншу особу, а не боржника ОСОБА_3 , в той час як відповідно до вимог п. 5 розділу ІІ Порядку, зберігачами арештованого майна, що є об`єктами незавершеного будівництва, призначаються виключно боржник або члени його сім`ї.

При цьому, судом першої інстанції залишено поза увагою ненадання позивачем документів на підтвердження того, що садовий будинок, розташований в СТ «Червона троянда» за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом незавершеного будівництва, оскільки будь-які дозвільні документи на будівництво іншого будинку замість будинку, площа якого за правовстановлюючими документами становить 49,7 кв.м. в матеріалах справи відсутні.

Вказуючи, що садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 вже не існує в натурі, позивачем було надано суду першої інстанції лише технічний паспорт на садовий будинок, розташований в СТ «Червона троянда» за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «Проектно Консалтингова Група» станом на 03 липня 2020 року.

Зазначений технічний паспорт містить схему розташування будівель та споруд на якій зображені: садовий будинок літера «А», сарай під літерою «Б», Насосна під літерою «В», госп.блок під літерою «Г», генераторна під літерою «Д», літня кухня під літерою «Е», огорожа №№1-3, замощення №4, а також технічний паспорт містить план садового будинку літера «А».

Разом з тим, ОСОБА_3 надав до суду першої інстанції лише частину вказаного вище технічного паспорту на будинок, в якому відсутні характеристики об`єктів відображених в ньому, зокрема, їхні площі.

Лише до відзиву на апеляційну скаргу позивач надав копію технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений ТОВ «Проектно Консалтингова Група» станом на 03 липня 2020 року, тобто, через півтора роки після проведення оскаржуваних ним прилюдних торгів.

Також позивач, вказуючи, що спірного будинку площею 49,7 кв.м. не існує, не надав дозвільних документів на будівництво іншого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції неправильно встановлено, що передане на реалізацію майно - садовий будинок АДРЕСА_1 фактично є об`єктом незавершеного будівництва (не введений в експлуатацію), оскільки матеріали справи не містять належних доказів, що переданий на реалізацію садовий будинок мав статус незавершеного будівництва (не введеного в експлуатацію)

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що доводи позивача ОСОБА_3 про допущені приватним виконавцем порушення при складанні акту опису нерухомого майна, реалізованого в подальшому на електронних торгах, не стосуються предмету доказування у даній справі - дотримання Порядку та правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

При цьому, позивач скористався таким способом захисту прав боржника, як оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. щодо оцінки майна та ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2020 року (справа №466/6548/20), вказану скаргу прийнято до провадження Шевченківського районного суду м. Львова.

На час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 26 жовтня 2020 року, скарга ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. не була розглянута по суті та було відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання дій приватного виконавця щодо оцінки майна неправомірними.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене та дійшов помилкового висновку про те, що вказані вище обставини, які фактично стосуються дій приватного виконавця при здійсненні опису та оцінки майна є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Більш того, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2021 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. незаконними, оцінки майна та скасування постанови про закриття виконавчого провадження.

Також в позовній заяві ОСОБА_3 , як на підставу для задоволення позову про визнання електронних торгів незаконними, посилався на те, що електронні торги проводились в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, на підставі недостовірних даних, внесених приватним виконавцем до заявки на реалізацію арештованого майна, а також без належного повідомлення його про день, час і місце проведення електронних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, також зробив висновок про те, що організатором торгів ДП «Сетам» не внесено до Системи об`єктивну інформацію про майно при формуванні лоту торгів, зокрема, відсутнє повідомлення про склад, характеристики та опис майна щодо збільшення його фактичної площі, не зазначено про те, що передане на реалізацію майно фактично є об`єктом незавершеного будівництва, не долучено фотографічне зображення такого майна, що призвело до порушення прав власника такого будинку, позивача по справі ОСОБА_3 , майно якого продано за ціною, що є значно нижчою від ринкової.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що перевірка змісту заявки приватного виконавця на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється.

За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор електронних торгів наділений лише правом на доповнення інформації про майно, передане на реалізацію, в частині фотографічного зображення такого майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис).

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.

На спростування висновку суду першої інстанції про те, що виконавець не забезпечила фотозйомку переданого на зберігання майна і відсутнє фотографічне зображення майна, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що фотографічне зображення переданого на реалізацію майна було наявне і виконавець забезпечила фотозйомку, що підтверджується скріншотами сайту ДП «Сетам», зокрема з реалізації майна на перших, других та третіх торгах (https://setam.net.Ua/auction/312460, https://setam.net.Ua/auction/319581, https://setam.net.ua/auction/326044).

Крім того, колегією суддів враховується правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) про те, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача про те, що реалізації майна відбулася не за ринковою ціною та за нижчу вартість, ніж боргові зобов`язання за виконавчим листом, оскільки початкова вартість майна, після передання його на реалізацію становила 1992000 грн.

У зв`язку із тим, що 26 листопада 2018 року електронні торги не відбулися, вартість майна була знижена до 1693200 грн.

27 грудня 2018 року електронні торги також не відбулися і знову була знижена вартість до 1324680 грн.

За вказаною ціною лот було придбано ОСОБА_1 .

При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вартість спірного будинку є вищою, ніж визначено суб`єктом оціночної діяльності, тому висновок суду першої інстанції про те, що реалізоване майно на момент продажу мало вищу ціну є припущенням, а доводи апеляційних скарг про неправильність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими,так як рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також слушними є доводи апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції визнано недійсними електронні торги і в частині реалізації земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте в оскаржуваному рішенні не наведено висновків щодо порушень норм чинного законодавства при реалізації вказаної земельної ділянки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що зміни цільового призначення земельної ділянки не відбулося, оскільки згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 21 грудня 2006 року ОСОБА_3 придбав земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва.

ОСОБА_1 з оспорюваних електронних торгів придбано спірну земельну ділянку з цільовим призначенням для садівництва, тобто, зміни цільового призначення не відбулося.

Інші доводи позовної заяви фактично зводяться до незгоди з діями приватного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження, передбачену ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦПК України, та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

ОСОБА_3 не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, оскільки не надав доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто, не довів порушення його прав і законних інтересів, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, й доводи апеляційних скарг в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 включив заперечення на ухвали суду першої інстанції, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду та просив: скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року про залишення без задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження; скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року про відмову в залученні третьої особи та залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Доводи незаконності розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження і незалучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , яка є стягувачем у виконавчому провадженні, в процесі виконання якого були проведенні оспорювані електронні торги, також містяться в апеляційній скарзі особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_10 .

Згідно ч.1 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Встановлено, що ОСОБА_2 є стягувачем по справі за позовом якої було видано виконавчий лист на виконання якого спірне майно було реалізовано з оспорюваних електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_10 , оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки, так як у випадку задоволення позову ОСОБА_3 , ОСОБА_10 буде зобов`язана повернути кошти, отримані в результаті виконання рішення суду.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

У справі, яка переглядається встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом немайнового характеру.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.ч.1-4 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки судом першої інстанції не враховано, що даний спір має немайновий характер, виник з приводу реалізації нерухомого майна, вартістю 1394400 грн., справа є складною, містить значний обсяг доказів та має суттєве значення для учасників справи, тому колегія суддів вважає, що справа за позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняка А.Л. про визнання електронних торгів недійсними підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 та ДП «Сетам» підлягають задоволенню, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , ПН КМНО Черняка А.Л. про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 28 січня 2019 року, про визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №385021, сформованого за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту №324577- земельної ділянки, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №56075961, визнання недійсним та скасування Акту про реалізацію нерухомого майна від 13 лютого 2019 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого ПН КМНО ОСОБА_4 переможцю торгів - ОСОБА_1 , скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45643957 від 21 лютого 2019 року 16:38:23, ПН КМНО Черняком А.Л., та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:66:613:0018 та садового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1771065480000, номер запису про право власності 30403184.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ДП «Сетам» сплачено по 6306 грн. судового збору.

Вказані апеляційні скарги задоволені, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ДП «Сетам» підлягає стягненню судовий збір, сплачений апелянтами за подання апеляційних скарг в сумі по 6 306 грн. на кожного окремо.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняка Андрія Леонідовича про визнання недійсними та скасування електронних торгів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Державного підприємства «Сетам» (04053, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) судовий збір у розмірі по 6306 (шість тисяч триста шість) грн на кожного окремо.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба