Справа № 522/22640/21

Провадження № 2/522/1883/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

03 листопада 2022 року                                                                                     м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :     

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Міністерство охорони здоров`я України, Первинна профспілко ва організація працівників Одеського національного медичного університету про поновлення на роботі на посаді декана Одеського національного медичного університету, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення, стягнення моральної шкоди, ,-

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Міністерство охорони здоров`я, Первинна профспілкова організація працівників Одеського національного медичного університету (далі ППО працівників ОНМедУ. Відповідно до прохальної частини позову, ОСОБА_1 просила задовольнити позовну заяву, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ Одеського національного медичного університету «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27 жовтня 2021 року № 672-л, визнати незаконною відсутність належного громадського контролю за розірванням трудового договору між ОСОБА_4 та Одеським національним медичним університетом, поновити ОСОБА_1 на посаді декана Одеського національного медичного університету, стягнути з Одеського національного медичного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення на день поновлення на роботі та стягнути з Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду з дня звільнення на день поновлення на роботі.

В обгрунтування позову позивач вказує, що 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було незаконно звільнено ректором ОНМедУ ОСОБА_5 шляхом видачі наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27 жовтня 2021 року № 672-л, у якому вказано як підставу для звільнення - згоду профспілкового комітету ППО працівників ОНМедУ на розірвання трудового договору .

Неправомірні дії з боку відповідача були спричиненні неправомірними діями ОСОБА_3 як начальником відділу кадрів та військово-мобілізаційної роботи ОНМедУ, яка 26 серпня 2021 року подала ректору ОНМедУ доповідні записки про нібито здійснення позивачем прогулу.

ОСОБА_4 вважає наказ Одеського національного медичного університету «Прі звільнення ОСОБА_1 » від 27 жовтня 2021 року № 672-л безпідставним та незаконним, тобто таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим змушена звернутись з позовною заявою з метою ефективного захисту порушених, прав, свобод чи інтересів позивача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року провадження по справі відкрито. Розгляд справи призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

11 січня 2022 року від Первинної профспілкової організації працівників Одеського національного медичного університету надійшли письмові пояснення. Відповідно до наданих пояснень просили суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

11 січня 2022 року від представника Одеського національного медичного університету до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву відповідач позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11 січня 2022 року від ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення. Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_2 зазначив, що він не є належним відповідачем по даній справі.

11 січня 2022 року від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до вказаного відзиву відповідач позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позову.

18 січня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду та повернення відповідачам Одеському національному медичному університету та ОСОБА_3 їх відзиви на позовну заяву. Розгляд справи просила проводити за матеріалами справи.

18 січня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 від 10.01.2021 року. Відповідно до вказаної відповіді на відзив просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

18 січня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив Одеського національного медичного університету від 05 січня 2021 року. Відповідно до вказаної відповіді на відзив просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

18 січня 2022 року від ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

19 січня 2022 року від відповідача Одеського національного медичного університету до суду надійшла заява про відкладення судового засідання.

У судове засідання призначене на 19 січня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 . Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 03.03.2022 року.

04 лютого 2022 року від Одеського національного медичного університету до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02 березня 2022 року від Одеського національного медичного університету до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання призначене на 03 березня 2022 року сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 05.05.2022 року.

04 травня 2022 року від Одеського національного медичного університету до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

05 травня 2022 року від позивача ОСОБА_1  до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просила суд прийняти уточнення позовних вимог, а саме: стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 489 497,31 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень тридцять дві копійки); стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення но 05 травня 2022 року у розмірі 44 232,7 грн (сорок чотири тисячі двісті тридцять дві іривні сім копійок); стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

У судове засідання призначене на 05 травня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 . Позивач під час судового засідання висловила сумнів щодо причин неявки відповідача у судове засідання та просила суд витребувати інформацію про поважність причин неявки у судове засідання відповідачем. Суд ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти розгляд справи на 07.06.2022 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2022 року вирішено клопотання позивача про витребування доказів по цивільній справі – задовольнити та витребувати від Одеського національного медичного університету інформацію щодо поважності причин неявки жодного представника Одеського національного медичного університету як юридичної особи у судове засідання призначене на 05.05.2022 року, а також інформацію щодо змін у діяльності Одеського національного медичного університету на час ведення воєнного стану в Україні.

01 червня 2022 року від відповідача у справі до суду надано Заяву щодо надання інформації на ухвалу суду від 05.05.2022 року.

06 червня 2022 року від відповідача у справі Одеського національного медичного університету надійшла заява про відкладення розгляду справи.

07 червня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просила суд: стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 570091,55 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення но 07 червня 2022 року у розмірі 52032,59 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

У судове засідання призначене на 07 червня 2022 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 . Представник позивача вказала про неповажність причин неявки відповідача. Розгляд справи відкладено на 12 липня 2022 року.

12 липня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просила суд: стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 662041,8 грн.; допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітньої плати за один місяць в сумі 77238,28 грн; стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 52998,41 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 12 липня 2022 року у розмірі 66511,31 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

12 липня 2022 року від позивача до суду надійшло клопотання про перешкоджання Відповідачем у розгляді справи та заява про уточнення судових витрат.

12 липня 2022 року судове засідання яке призначено на 12.07.2022 року на 14:30 відкладено у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Одесі та Одеській області. Розгляд справи відкладено на 13.07.2022 року.

У судове засідання призначене на 13 липня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 , представник відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Суд розпочав розглядати справу по суті.

Представник позивача зазначила, що будуть подавати заяву про стягнення судових витрат у встановлений законом строк.

Розгляд справи відкладено на 21 липня 2022 року.

21 липня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просив суд: допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 , на посаді декана ОНМедУ; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 687787,87 грн.; допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітної плати за один місяць в сумі 77238,28 грн; стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 52998,41 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 12 липня 2022 року у розмірі 68604,35 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

21 липня 2022 року від позивача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду матеріалів справи, поданих з порушенням вимог ЦПК України.

21 липня 2022 року від відповідача до суду надійшли Письмові пояснення.

У судове засідання призначене на 21 липня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 , представник відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , сторонами надані пояснення по справі.

Наступне судове засідання призначене на 16 серпня 2022 року.

12 серпня 2022 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення.

16 серпня 2022 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просила суд: допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 , на посаді декана ОНМедУ; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 757670,06 грн.; допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітної плати за один місяць в сумі 77238,28 грн; стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 56933,77 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 16 серпня 2022 року у розмірі 75174,47 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

У судове засідання призначене на 16 серпня 2022 року з`явились позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_8 . Позивач вказала суду на необхідність ознайомитись з письмовими поясненнями відповідача, у зв`язку з чим суд ухвалив розгляд справи відкласти на 31.08.2022 року.

30 серпня 2022 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просила суд: допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 , на посаді декана ОНМедУ; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 798128,17 грн.; допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітної плати за один місяць в сумі 77238,28 грн; стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 56933,77 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 31 серпня 2022 року у розмірі 79793,3 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

31 серпня 2022 року від позивача до суду надійшли заперечення щодо Письмових пояснень ОСОБА_9 від 10.08.2022 року.

У судове засідання призначене на 31 серпня 2022 року з`явились позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_8 .

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду.

Суд дослідивши уточнену позовну заяву від 30.08.2022 року протокольною ухвалою від 31.08.2022 року ухвалив, змінити склад учасників справи та виключити з числа відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також суд ухвалив закінчити дослідження доказів. Наступне судове засідання призначене на 19 вересня 2022 року.

12 вересня 2022 року від відповідача до суду надійшли Письмові пояснення.

15 вересня 2022 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеського національного медичного університету «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27 жовтня 2021 року № 672-л; визнати незаконною відсутність належного громадського контролю за розірванням трудового договору між ОСОБА_1 та Одеським національним медичним університетом; поновити ОСОБА_1 на посаді декана Одеського національного медичного університету; допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 , на посаді декана ОНМедУ; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 845942,3 грн.; допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітної плати за один місяць в сумі 77238,28 грн; стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 63878,34 грн.; стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 16 серпня 2022 року у розмірі 85104,29 грн.; стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

19 вересня 2022 року від представника позивача до суду надійшов письмовий виклад промови позивача.

19 вересня 2022 року розгляд справи відкладено на 03 листопада 2022 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

02 листопада 2022 року від позивача надійшла остання уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просив суд:

1.допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 , на посаді декана ОНМедУ;

2.стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеною прогулу з дня звільнення 967316,63 грн.;

3.допустити негайне виконання рішення виплати Одеським національним медичним університетом заробітної плати за один місяць в сумі 77238,28 грн;

4.стягнути Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 , компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення у розмірі 77238,28 грн.;

5.стягнути з Одеською національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з дня звільнення по 03 листопада 2022 року у розмірі 97269,89 грн.;

6.стягнути з Одеського національного медичного університету (юридична адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 2, ЄДРПОУ: 02010801) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

02 листопада 2022 року від відповідача надійшли письмові пояснення.

03 листопада 2022 року від позивача до суду надійшов Письмовий виклад промови позивача.

03 листопада 2022 року від відповідача до суду надійшли Доповнення до письмових пояснень.

У судове засідання призначене на 03 листопада 2022 року з`явилися представник позивача ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_8 .

Представник позивача зазначила, що позивач не змогла з`явитись особисто, можливо слухати без її участі, права та інтереси позивачки не будуть порушенні.

Сторони надали пояснення щодо позову з урахуванням зібраних матеріалів у справі. Представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог з урахування уточненої позовної заяви.

Так, позивач в обґрунтування позову вказує, що позивача звільнено з грубим порушенням процедури звільнення декана ОНМедУ, та норм чинного Законодавства України, зокрема, ч. 3 ст. 147-1 КЗпП України, та п. 4.7. Положення про факультет, ухваленого на засіданні Вченої ради ОНМедУ, протокол від 31 серпня 2011 року, п. 4.7. Положення про медичний факультет № 3 ОНМедУ, ухвалено на засіданні Вченої ради ОНМедУ, протокол від 31 серпня 2015 року № 1, затвердженого ректором ОСОБА_5 від 31 серпня 2015 року, п. 4 Посадової інструкції декана медичного факультету № 3 к.мед.н., доцента ОСОБА_1 , затвердженої ректором ОНМедУ ОСОБА_5 від 23 жовтня 2017 року.

Позивача звільнено з грубим порушенням процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, оскільки:

-        у діянні позивача відсутнє порушення трудової дисципліни, а саме вини, - позивач вважала, що законно перебуває у відпустці;

-        у діянні позивача відсутнє порушення трудової дисципліни, а саме об`єктивної сторони,

- перебуваючи у відпустці позивач не могла порушити посадові і трудові обов`язки, а так відсутнє діяння як порушення;

-        у діянні позивача відсутній прогул, - позивач була відсутньою на роботі через поважні причини, - 19 та 20 серпня 2021 року позивач перебувала у відпустці;

-        у діянні позивача відсутні будь-які негативні наслідки для відповідача, - за період перебування у відпустці та лікарняному відповідач жодним чином не контактував з позивачем;

-        Відповідач не запрошував позивача на будь-яке засідання керуючих органів ОНМедУ, де б розглядалось питання звільнення позивача, ППО працівників ОНМедУ не розглядало питання звільнення позивача в присутності позивача;

-        Відповідач не ознайомив позивача з матеріалами фіксації, дослідження та розгляду питання вчинення позивачем правопорушення та притягнення його до трудової відповідальності.

Позивач вказує, що за період, у який вона вважає, що перебувала у відпустці та лікарняному, Відповідач жодним чином не заперечував проти відпустки та лікарняного позивача, жодним чином не контактував з позивачем, не встановлював її місцезнаходження, з відпустки не відкликав, заперечень на подані заяви та повідомлення позивачу не повідомляв.

Отже, відповідач безпідставно, необґрунтовано та незаконно звільнив позивача з посади декана ОНМедУ

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробіткуза час вимушеного прогулу та компенсації індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з обґрунтуванням зростанням індексу цін, та тим, що Конституція гарантує можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. За вказаний період (вимушеного прогулу) держава виявила інфляцію, отже заробіток який мав би забезпечувати життя на момент звільнення відрізнявся від заробітку на кожний день підвищення цін на товари та послуги в державі.

Компенсація індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу (жовтня 2021 року по день поновлення на роботі) становить суму компенсація індексації середнього заробітку за кожний календарний місяць вимушеного прогулу (за кожний робочий день), тобто результат різниці індексованого заробітку та неіндексованого заробітку за кожний окремий місяць.

Щодо моральної шкоди позивач вказує, що незаконне звільнення відповідачем стало свавільним втручанням відповідача в особисте життя позивача, порушенням права на повагу до приватного життя позивача, порушенням відповідачем особистих немайнових прав позивача та спричинило позивачу триваючу моральну шкоду, що підлягає відшкодуванню.

Позивач стверджує, що у зв`язку з незаконним звільненням, моральна шкода спричинена шляхом (через): втрати належного заробітку позивача, перериванням трудового стажу, створення умов безробіття позивача; псування трудової репутації позивача; погіршення матеріального стану позивача; псування родинних відносин позивача; поширення серед трудового колективу ОНМедУ неправдивої інформації щодо порушення позивача трудової дисципліни; приниження честі, гідності та ділової репутації позивача; утиск позивача у громадському житті, в науково-педагогічному житті; утиск у праві членства на громадських засадах у наукових та організаційних органах ОНМедУ, зупинення розвитку науково-педагогічних якостей позивача; спричинення суттєвої шкоди в звичайний соціальний ритм Позивача та відповідне зменшення соціальних зв`язків через різке звуження кола спілкування

Позивач вважає сукупність діянь відповідача щодо незаконного звільнення позивача та вчинення їй моральної шкоди - одним триваючим правопорушенням, вчиненим відповідачем, та просить суд стягнути з ОНМедУ, щомісячну шкоду у розмірі 7 000,00 грн.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування зазначила, що позивач не перебувала в щорічній відпустці в зазначеній позовній заяві термін, адже відповідний наказ не видавався, а тому була відсутня на роботі 19.08.2021 та 20.08.2021 без поважних причин. Виходячи з викладеного, позовні вимоги вважає безпідставними та такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 20.10.2017 позивач обіймав посаду декана факультету «Медичний 3» Одеського національного медичного університету.

27.10.2021, відповідно до наказу №672-л від 27.10.2021, позивач була звільнена за порушення трудової дисципліни та умов контракту, а саме – прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин 19.08.2021 та 20.08.2021, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 та ст. 43 КЗпП України.

Позивач стверджує, що з 05.07.2021 по 13.08.2021 вона знаходилась в щорічній відпустці, відповідно до заяви від 11.06.2021 року яка була додана позивачем до позовної заяви за резолюцією "Не заперечую" в.о. проректора з науково-педагогічної роботи І.П. Шмакової.

Суд встановлює, що на вказаній заяві відсутня резолюція безпосереднього керівника позивача - Ректора ОНМедУ.

Крім того, як вбачається з копії іншого екземпляру заяви від 11.06.2021 року, оригінал якої зберігається у відповідача, яку було додано до відзиву на позовну заяву від 11.01.2022 року, Ректором ОНМедУ встановлено резолюцію "Не підримую" на заяві позивача про надання щорічної відпустки. Крім того, відповідно до погодженої резолюцією Ректора ОНМедУ Доповідної записки в.о. Проректора з науково-педагогічної роботи Шмакової І.П. від 18.06.2022 року вказана нею резолюція "Не заперечую" була відізвана.

За хронологією обставин, яку не спростовували сторони, позивач з 02.07.2021 року по 09.07.2021 року була на лікарняному, тому з поважних причин не знаходилась на роботі.

Позивач наполягає, що з урахуванням перебування в стані тимчасової непрацездатності, її щорічна відпустка яку вона нібито оформила, з 05.07.2021 по 13.08.2021 року була автоматично продовжена з наступного робочого дня 16.08.2021 на п`ять днів, тобто на строк, протягом якого остання у липні 2021 року перебувала в стані тимчасової втрати працездатності. На переконання позивача, з огляду на те, що 14-15.08.2021 – вихідні дні, щорічна відпустка є продовженою саме з 16.08.2021 по 21.08.2021.

Відповідно до пояснень представника відповідача, 01.07.2021, позивач у телефонному режимі повідомила відповідачу про те, що вона захворіла та не має змоги з`явитись на роботі, додавши, що відповідні підтверджуючі документи будуть надані нею пізніше. До 16.08.2021, не отримавши відповідних підтверджуючих документів від позивача, відповідач вважав, що остання продовжує перебувати в стані тимчасової непрацездатності. Жодних сумнівів у правдивості її тверджень не виникало.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач направила до Одеського національного медичного університету заяву, зареєстровану за вх. № 1412/111 від 16.08.2021, в якій повідомляла про продовження відпустки на 5 календарних днів. До даної заяви було додано листок непрацездатності серія АДН № 444807, в якому зазначено, що позивач звільнена від роботи з 02.07.2021 по 09.07.2021.

З наявних матеріалів справи, а саме з табелю обліку робочого часу, який є коригуючим після отримання зазначеного листка непрацездатності, вбачається, що в даний період часу - з 02.07.2021 по 09.07.2021 позивач була тимчасово непрацездатною.

Виходячи з пояснень представника відповідача, після отримання 16.08.2021 листків непрацездатності Одеський національний медичний університет намагався з 16.08.2021 по 18.08.2021 зв`язатись з позивачем у телефонному режимі, щоб з`ясувати причини її відсутності в інші дати, крім періоду з 02.07.2021 по 09.07.2021, однак, остання на телефонні дзвінки не відповідала. Дані дзвінки здійснювались з метою з`ясування причин відсутності позивача на роботі протягом усього періоду, починаючи з 09.07.2021.

Однак, розглянувши матеріали справи та оцінюючи зазначені пояснення сторін, які є суперечливими одні одному, але в одночас не спростовані та не доведені сторонами суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно вказаної вище доповідної записки в.о. проректора з науково-педагогічної роботи від 18.06.2021 резолюцію про "незаперечення" надання відпустки було відізвано. Наказ про надання відпустки за заявою від 11.06.2021 не видавався.

Суд критично оцінює пояснення позивача у судовому засіданні від 21.07.2022 року, що жодного разу за 18 років її роботи в Одеському національному медичному університеті накази про надання їй відпусток вона не бачила, та з ними ніколи не ознайомлювалась, тому й вважала, що відпустку було погоджено резолюцією, адже, на її переконання, накази про надання відпусток у Одеському національному медичному університеті не видаються. Однак викладене не відповідає дійсності, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія наказу № 1195-л від 08.12.2016 про надання відпустки позивачу, на якому міститься відмітка останньої про ознайомлення з ним, а саме: підпис, прізвище та ініціали.

Також позивачем не спростовані доводи відповідача, що позивача повідомлялося про відмову у наданні відпустки ще у червні 2021 року в усній формі та у письмовій формі, що підтверджується листом, від 09.09.2021 (вих. № 12/25-391) з підтвердженням його надіслання позивачу, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, суд критично оцінює пояснення позивача відносно того, що, на її переконання, вона перебувала в щорічній відпустці в період з 05.07.2021 по 13.08.2021, адже, нарахування за перебування у відпустці (відпускні) їй нараховані не були, що їй було достеменно відомо та було підтверджено у судовому засідані. Суд враховує, що в матеріалах справи наявні копії розрахункових листів відносно позивача за період з червня по листопад 2021 року. Згідно з даними листами, нарахування за перебування позивача у відпустці дійсно не здійснювались, адже за позицією відповідача така відпустка надана їй не була. В свою чергу в жовтні 2021 року позивачу нарахували компенсацію за невідбуті відпустки при звільненні. Згідно витягу з наказу № 62-в від 22.06.2020 (який надано відповідачем у якості прикладу), позивачу було надано щорічну відпустку у 2020 році, та згідно з розрахунковим листом за червень 2020 року, - нараховано відпускні. Відтак, відповідно до даних документів, очевидним є те, що позивач була обізнана про те, що в разі надання відпустки видається відповідний наказ, виплачуються відпускні.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2016 позивач, обіймаючи посаду доцента в Одеському національному медичному університеті, проставила підпис в наказі № 1195-л від 08.12.2016 «Про надання відпустки», що підтверджує її обізнаність про процедуру надання відпусток у Одеському національному медичному університеті. Водночас, з наказом № 23-в від 07.03.2018 про надання відпустки (наданим відповідачем як приклад недобросовісності поведінки позивача) декан ОСОБА_1 не ознайомилась, хоч інша особа, якій даним наказом також було надано відпустку, проставила підпис, яким підтвердила факт ознайомлення. Відтак, суд погоджується з позицією відповідача, що з часу призначення ОСОБА_1 на посаду декана, остання почала проявляти несумлінне ставлення до дотримання трудової дисципліни щодо належного оформлення відпустки.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач безпідставно вважала, що вона перебуває у відпустці, оскільки відповідний наказ про надання їй відпустки не видавався, за наслідком чого і відповідні нарахування (відпускні) не здійснювались.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позивач не перебувала в щорічній відпустці в зазначений у позовній заяві термін, доказом чого являється непогодження такої відпустки ректором Одеського національного медичного університету – безпосереднім керівником установи, на ім`я якого й писалась заява про надання відпустки.

18.08.2021 в.о. проректора з науково-педагогічної роботи було видано розпорядження № 16 «Про створення комісії на виконання наказу Одеського національного медичного університету від 24.06.2021 № 285-о», яким зобов`язано відповідну комісію на період з 19.08.2021 по 20.08.2021 провести інвентаризацію майна деканату медичного факультету № 3, деканом якого являлась позивач, навчальні картки студентів, залікові книжки передати до деканатів медичного факультету № 1 та № 2, відповідно до розподілу, інші документи – до архіву Одеського національного медичного університету, а також внутрішньої медицини № 4.

Проте в зазначені у розпорядженні дати – 19.08.2021 та 20.08.2021 позивач передачу справ не здійснила, на роботі взагалі була відсутня, про що й було складено відповідні Акти про відсутність її на роботі, копії яких наявні в матеріалах справи, та які є підтвердженням відсутності позивача на роботі з неповажних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд встановлює, що позивач перебувала в стані непрацездатності з 27.08.2021 по 15.10.2021 на підставі листків непрацездатності позивача серія АДН № 445113, № 2000624158, № 647749-2001023692. Вказані листки непрацездатності враховані в Наказі від 19 жовтня 2021 року № 544-о про внесення змін до Наказу № 391-о від 27.08.2021 року.

На підтвердження тимчасової непрацездатності позивача з 27.08.2021 року по 15.10.2021 року згідно листків непрацездатності наявне посилання у Поданні ректора ОНМедУ від 26.10.2021 року.

Перебування позивача на лікарняному у вказаний період також вбачається з Розрахункових листів по заробітній платі. Так, з Розрахунку за листопад 2021 року вбачається, що позивачу нараховано до сплати 53660,84 грн. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Під час судових засіданнь сторони не спростовували факт перебування позивача на лікарняному з 27.08.2021 по 15.10.2021 р., а тому у суду відсутні сумніви щодо достовірності вказаної обставини.

Крім того, дослідивши Табель обліку використання робочого часу, суд встановлює, що в період з 21.08.2021 по 24.08.2021 року були не робочі дні, а с 25.08.2021 по 27.08.2021 року позивач була відсутня на роботі з "інших причин".

Також з матеріалів справи вбачається, що 26.08.2021 начальником відділу кадрів та військово-мобілізаційної роботи Одеського національного медичного університету було подано доповідні записки ректору, відповідно до яких повідомлено про факт фіксації відсутності позивача на роботі 19.08.2021 та 20.08.2021.

27.08.2021 ректором Одеського національного медичного університету видано наказ № 391-о, згідно з яким позивача зобов`язано в строк до 28.08.2021 надати письмові пояснення щодо фактів, викладених у доповідних записках від 26.08.2021.

27.08.2021 Одеським національним університетом отримано пояснення позивача, відповідно до яких остання вважає, що вона перебуває у відпустці, яку мало бути продовжено, з огляду на її хворобу під час такої відпустки. Водночас, як було встановлено судом, позивач, відповідно до листка непрацездатності серія АДН № 444807 була позивач звільнена від роботи лише з 02.07.2021 по 09.07.2021, а відпустка їй надана не була. Відтак, виходячи з даних пояснень, не вбачається, що позивачем було доведено поважність відсутності позивача на роботі 19.08.2021 та 20.08.2021.

19.10.2021, на підставі листків непрацездатності позивача серія АДН № 445113, № 2000624158, № 647749-2001023692, видано наказ № 544-о «Про внесення змін до наказу № 391-о від 27.08.2021», відповідно до якого змінено строк для надання пояснень позивачем з «у строк до 28.08.2021» на «у строк до 21.10.2021».

Згідно з ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 040 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Дотримуючись вимог ст. 43 КЗпП України, ректором Одеського національного медичного університету було направлено подання голові профспілкового комітету Одеського національного медичного університету від 26.10.2021 про розірвання трудового контракту з позивачем з зазначенням обставин причин звільнення.

27.10.2021 на засіданні профкому ППО працівників Одеського національного медичного університету, про яке позивач був повідомлений в усній формі, було надано згоду на розірвання трудового договору з позивачем за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до наданих ППО працівників Одеського національного медичного університету пояснень наданих до суду 11.01.2022 року вказують, що звільнення позивачки було законним, тому як позивач в зазначений час не перебувала у відпустці, а тому просили суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стосовно тверджень позивача про те, що декан має звільнюватись нібито за рішенням Вченої ради, суд встановив наступне. Відповідно до п. 3.7. Положення про Вчену раду Одеського національного медичного університету, до завдань Вченої ради входить подання пропозицій ректору щодо звільнення з посади декана. Позивачем не обгрунтовано та не доведено, що відсутність письмової пропозиці Вченої ради впливає на встановлення правомірності звільнення позивача за грубе порушення трудової дисципліни за наслідком прогулу позивача.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст.40 КЗпП України, прогул це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:  1) догана;  2) звільнення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України,  до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, та відмову в її задоволенні в повному обсязі. При цьому суд вказує, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з компенсацією індексації та стягнення моральної шкоди є похідними від вимоги щодо поновлення на роботі, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення їх без задоволення не потребують.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Міністерство охорони здоров`я України, Первинна профспілкова організація працівників Одеського національного медичного університету про поновлення на роботі на посаді декана Одеського національного медичного університету, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсацію індексації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення, стягнення моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, згідно ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя                                                                А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлено 08.11.2022 року.

Суддя                                                                А.В. Науменко

03.11.22