РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р.                                                           Справа № 924/1360/14  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Огороднік К.М.

суддя                                                                             Коломис В.В. ,
 суддя                                                                             Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тепловик" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.07.2015 року у справі № 924/1360/14 (суддя Дячук Т.В.)

за позовом Комунального підприємства "Тепловик"

до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

про стягнення 35405,83 грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2302,29грн. річних

за участю представників сторін:

позивача - Сторожук Ю.В., за довіреністю

відповідача - не з'явився

В судовому засіданні від 08.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької  області від 26.11.2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року, в позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Тепловик" (далі - КП "Тепловик") задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2014 року у справі № 924/1360/14 скасовано. Справу направлено до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.07.2015 року  в позові КП "Тепловик" до Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта") в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні  вимоги останнього в повному обсязі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 20.07.2015 року та задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Надіслав на адресу суду письмовий відзив, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та враховуючи обмежені строки, встановлені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення останнього, врахувавши заперечення відповідача, викладені ним у письмовому відзиві, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено договір №1/39 про надання послуг з централізованого опалення приміщення опалювальною площею 731,8 кв.м.  

Пунктом .4 договору визначено двоставковий тариф та його складові: з 23.10.2008 року абонплата згідно розрахунку із розрахунку 1877,49 грн. в місяць; теплова енергія згідно показників лічильника, із розрахунку 1Гкал – 238,06 грн.

Зазначений в договорі двоставковий тариф для позивача на теплопостачання та гаряче водовідведення погоджений рішенням виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради від 23.10.2008 року №104, а в подальшому його розмір змінювався згідно рішень виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради від 30.06.2009 року № 51, від 29.09.2010 року № 80, від 26.10.2010 року № 95, від 02.11.2011 року № 1-11/2011.

Рішенням виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради від 02.11.2011 року № 1-11/2011 погоджено скориговані двоставкові тарифи КП "Тепловик" на теплопостачання для підприємств, установ та організацій смт. Теофіполь з 01.11.2011 року (згідно з додатком 1, яким для будинків з приладами обліку тепла, плата за спожиту  теплову енергію в опалювальний сезон  701,20грн./Гкал., а плата за одиницю теплового навантаження в рік (річна абонплата) 841235,11грн/Гкал/год. Згідно складеного позивачем розрахунку абонентської плати розрахованої на приєднане теплове навантаження для Теофіпольського Центру поштового зв’язку № 7 встановлено, що річна потреба на опалення в Гкал 138,04, приєднане теплове навантаження 0,0632Гкал/год, річна плата за теплове навантаження (з ПДВ) 53166,06 грн., абонплата в місяць 4430,51 грн.

Згідно п.п. 9, 10, 13 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 28 договору передбачено, що останній укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення – з 2011.2008 року до 31.12.2013 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Згідно п. 29 договору останній може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця; переходу права власності до іншої особи; невиконання умов договору сторонами цього договору. Договір скріплений підписами і печатками обох сторін.

Судом встановлено, що відповідачем направлено на адресу позивача лист № 12-467 від 17.02.2012 року, яким останній повідомив позивача про те, що у зв’язку з реконструкцією адмінбудівлі Теофіпольського ЦОС №11, що знаходиться за адресою смт. Теофіполь, вул. Леніна, 38, зникла потреба в отриманні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. З посиланням на п.29 договору №1/39 від 20.11.2008 року відповідач просить вважати зазначений договір розірваним з 01.04.2012 року.

У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про те, що відключення від централізованого постачання належного  споживачу приміщення можливе тільки після закінчення опалювального сезону, оскільки інший споживач теплової енергії ПАТ "Укртелеком" не має наміру відмовлятись від послуг по теплопостачанню, а оскільки система опалення є загальною для будинку, для проведення відключення необхідно розробити та погодити з КП "Тепловик" проектну документацію та переобладнання системи опалення для запобігання розбалансування системи опалення будівлі. Також зазначив, що згідно Правил користування тепловою енергією, після проведення цих заходів, споживач не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування тепловою енергією має письмово повідомити теплопостачальне підприємство про припинення дії договору та розрахуватись за спожиту теплову енергію згідно розрахунків.

Хмельницькою дирекцією УДППЗ "Укрпошта" листом від 07.03.2012 року № 12-10647, у відповідь на лист КП "Тепловик" № 40 від 20.02.2012 року, повідомлено, що для проведення облаштування теплогенераторної та реконструкції опалювальної системи в будівлі Теофіпольського ЦОС № 11 Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" по вул. Леніна, 38 в смт. Теофіполь розроблено проектну документацію та проведено її погодження з усіма відповідними організаціями, в тому числі із Теофіпольським КП "Тепловик". Також відповідач зазначив, що ПАТ "Укртелеком" не заперечує щодо припинення постачання теплової енергії до будівлі за адресою смт. Теофіполь, вул. Леніна, 38, з 01.04.2012 року, а тому відповідач повідомляє позивача про припинення з 01.04.2012 року дії договору № 1/39 від 20.11.2008 року на постачання теплової енергії.

Крім того, позивачем в суді першої інстанції підтверджено, що відповідач звертався до останнього з пропозицією розірвати з 01.04.2012 року договір на послуги з теплопостачання. Також позивачем підтверджено сплату відповідачем в повному обсязі вартості спожитої протягом опалювального сезону теплової енергії і абонплати за період з 15.10.2011 року по 31.03.2012 року, а також часткову сплату абонплати за квітень 2012 року у розмірі 752,18 грн.

Проте, як вбачається з копій листів позивача від 29.04.2012 року №104, від 14.08.2014 року на адресу відповідача, а також зі змісту позовної заяви, позивач  посилається на те, що дострокове розірвання договору не звільняє споживача від сплати абонплати. При новому розгляді справи, представник позивача, посилаючись на свої пояснення від 25.11.2014 року та на викладені в постанові Вищого господарського суду від 16.04.2015 року висновки про відсутність доказів дотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України щодо надання відповіді протягом 20 днів про результати пропозиції про розірвання договору з надання послуг з централізованого теплопостачання і доказів передачі відповідачем спору на вирішення суду, наполягав на тому, що дія договору  №1/39 від 20.11.2008 року припинена лише з 01.01.2014 року у зв’язку з закінченням строку його дії, передбаченого п. 28 договору.     

Відповідач, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, надав роздруківку акту звірки розрахунків між відповідачем та позивачем за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та зазначив, що рахунки, які виставляв позивач, оплачувались і за надані в цей період послуги з теплопостачання оплату здійснено повністю, а оскільки після 01.04.2012 року, позивачем не надавались послуги відповідачу, оплата не проводилась.

Рішенням від 20.07.2015 року в позові КП "Тепловик" про стягнення 35405,83 грн. заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 2302,29грн. річних  відмовлено.

Позивач з такими висновками суду першої інстанції не погодився та звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, оскільки вони, на думку скаржника, суперечать висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у постанові від 16.04.2015 року.

Дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши висновки суду першої інстанції, викладені при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зокрема, сплати коштів.

В силу ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір №1/39 про надання послуг з централізованого опалення приміщення опалювальною площею 731,8 кв.м.  

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися  передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених  відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Частинами 2, 3 ст. 31 Закону України  "Про  житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема встановлення  для відповідної територіальної громади в порядку і в межах визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями  комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється  на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради прийняті рішення про погодження тарифів КП  "Тепловик", якими погоджувалися (встановлювалися або змінювалися) двоставкові тарифи на теплопостачання для підприємств, установ та організацій смт. Теофіполь на відповідні опалювальні періоди.

Рішенням виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради від 02.11.2011 року № 1-11/2011 було погоджено скориговані двоставкові тарифи КП "Тепловик" на теплопостачання для підприємств, установ та організацій смт. Теофіполь з 01.11.2011 року згідно з додатком 1, яким для будинків з приладами  обліку тепла плата за спожиту  теплову енергію в опалювальний сезон - 701,20грн./Гкал., а плата за одиницю теплового навантаження в рік (річна абонплата) - 841235,11грн/Гкал/год.  

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до розрахунку абонентської плати з 01.11.2011 року, розрахованої КП "Тепловик" на приєднане теплове навантаження для Теофіпольського Центру поштового зв’язку № 7 було встановлено річну плату за теплове навантаження (з ПДВ) 53166,06 грн. та 4430,51 грн. абонплата  в місяць.

Визначення складових частин двоставкового тарифу і їх формування міститься в пунктах 6.2-6.9 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженому постановою НКРЕ від 17.02.2011 року № 242, а також в постанові Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", відповідно до яких двоставковий тариф складається з двох  окремих частин - умовно-змінної та умовно-постійної. Умовно-змінна частина двоставкового тарифу  визначається як вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам, та  грошовий вираз змінної частини планових економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, що змінюється прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу виробництва теплової енергії, з урахуванням  відповідного планового прибутку. Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як  абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об’єктів теплоспоживання споживачів та грошовий вираз решти економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що є постійними та не  змінюються  прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу виробництва теплової енергії, з урахуванням  відповідного планового прибутку.

Відтак, плата за приєднане теплове навантаження входить до складу скоригованого тарифу на послуги централізованого опалення та гарячого теплопостачання, являє собою абонентську плату за Гкал/год теплового навантаження, а також є складовою ціни, яку споживач зобов’язаний сплатити теплопостачальній організації за надані йому послуги теплопостачання.

В позовній заяві позивачем було зазначено, що за надані на підставі договору № 1/39 від 20.11.2008 року послуги з теплопостачання, відповідачем сплачено в повному обсязі вартість спожитої теплової енергії та абонплату за період з 15.10.2011 року по 31.03.2012 року, а також сплачено частину абонплати у розмірі 752,18 грн. за квітень 2012 року. Про відсутність у відповідача заборгованості станом на 01.04.2012 року зазначено позивачем в заяві від 03.11.2014 року.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем в суді першої інстанції підтверджено, що листом № 12-467 від 17.02.2012 року відповідач повідомив його про розірвання договору з 01.04.2012 року, у зв’язку зі зникненням потреби в отриманні послуги і в зв’язку з цим, позивач  констатував, що договір діяв в період з 20.11.2008 року по 31.04.2012 року.

Крім того, скаржник стверджує, що листом №40 від 23.02.2012 року останній заперечив проти розірвання договору, а повторне звернення відповідача з пропозицією розірвати договір з 01.04.2012 року (лист № 12-10647 від 07.03.2012 року) залишилось без відповіді і відповідач не передав спір на вирішення суду, тому скаржник вважає, що дія договору припинена з 01.01.2014 року у зв’язку з закінченням строку його дії, передбаченого п. 28 договору.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач або суб’єкт еплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України  "Про житлово-комунальні послуги", у разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови від користування послугою, споживач має право розірвати договір у порядку  встановленому законом. При цьому, споживач зобов’язаний за сім днів до передбаченої дати припинення отримання послуг подати постачальнику цих послуг відповідну заяву та провести повний розрахунок за отримані послуги.

Сторонами, пунктом 29 договору укладеного договору прямо передбачено, що договір може бути розірваний достроково, зокрема, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.

Судом встановлено, що відповідачем направлено позивачу письмове повідомлення листом №12-467 від 17.02.2012 року, відповідно до якого останній повідомив, що у зв’язку з реконструкцією адмінбудівлі Теофіпольського ЦОС № 11, яка знаходиться за адресою смт. Теофіполь, вул. Леніна, 38, зникла потреба в отриманні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і, з посиланням на п. 29 договору № 1/39 від 20.11.2008 року, просив вважати цей договір розірваним з 01.04.2012 року.

Як вбачається з наданої скаржником відповіді на зазначену пропозицію відповідача, остання не містить прямого заперечення проти розірвання договору. В зазначеній відповіді відповідача повідомлено про те, що відключення від централізованого постачання належного УДППЗ "Укрпошта" приміщення можливе тільки після закінчення опалювального сезону оскільки система опалення є загальною. Крім того, зазначено, що після проведення зазначених заходів, споживач не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування тепловою енергією має письмово повідомити теплопостачальне підприємство про припинення дії договору та розрахуватись за спожиту теплову енергію.

07.03.2012 року за вих. №12-10647 відповідачем надіслано позивачу повідомлення про те, що на реконструкцію опалювальної системи в будівлі Теофіпольського ЦОС № 11 Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" по вул. Леніна, 38, останнім розроблено проектну документацію, погоджено її з відповідними організаціями, в тому числі і з Теофіпольським КП "Тепловик", та повідомлено КП "Тепловик" про припинення з 01.04.2012 року дії договору № 1/39 від 20.11.2008 року на постачання теплової енергії.

Зазначеним листуванням сторін підтверджується, що відповідачем належним чином повідомлено позивача про зникнення потреби та відмову від послуг з теплопостачання з 01.04.2012 року. Крім того, відповідачем повністю оплачено вартість спожитої теплової енергії та абонентську плату за період з 15.10.2011 року по 31.03.2012 року, сплачено 752,18 грн. абонплати за квітень 2012 року, а також виконано всі висунуті позивачем вимоги щодо розроблення проектної документації, погодження її з відповідними організаціями і листом № 12-010647 від 07.03.2012 року (у строк більш ніж за 7 днів) повідомлено позивача про припинення з 01.04.2012 року дії договору. Відтак, доводи позивача про те, що останній заперечував проти припинення договору з Хмельницькою  дирекцією УДППЗ "Укрпошта" з 01.04.2012 року спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ч. 1 ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не доведено достовірними доказами доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, відтак, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги зазначені доводи та мотиви.

Абонентська плата за Гкал/год теплового навантаження є складовою ціни, яку споживач зобов’язаний сплатити теплопостачальній організації за надані йому послуги теплопостачання, і в опалювальному періоді 2011-2012 р.р. відповідачем повністю сплачено вартість спожитої теплової енергії та абонентську плату, нараховану позивачем, як плату за приєднане теплове навантаження відповідно до діючих двоставкових тарифів станом на квітень 2012 року, а з 01.04.2012 року послуги з теплопостачання позивачем відповідачу не надавались, то підстави для сплати умовно-постійної частини двоставкового тарифу як абонентської плати за одиницю (Гкал/год) теплового навантаження відсутні, а відтак, відсутні і підстави для стягнення інфляційних, річних.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому оскаржуване рішення винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тепловик" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 20.07.2015 року у справі № 924/1360/14  - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.