Справа № 22-11440/2006р.                                             Головуючий в 1 інстанції Березкін О.В.

Категорія 44                                                                    Доповідач Стельмах Н.С

        УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.1., при секретарі Андрусь B.C. розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до  ТОВ   „Індустріальний  Союз Промисловців Донбасу",  3-я особа відділення ФСС у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною відмови в складанні акту  за формою Н-1 і

встановив:

в апеляційній скарзі відділення ФСС в Кіровському районі м. Макіївки оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено вказаний позов, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що викладені в судовому рішенні висновки не відповідають встановленим по справі обставинам.

В засіданні апеляційного суду представник відділення ФСС в Кіровському районі м. Макіївки за довіреністю Кушнір Г.О. підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмов в задоволенні позову, а ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. звернувся з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що працював у відповідача з ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 під час роботи в присутності інших працівників з ним трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав тяжкі ушкодження голови, грудини, хребта.

Відповідач відмовився скласти акт за формою Н-1 і склав акт про нещасний випадок невиробничого характеру.

Тому позивач просив ухвалити рішення, яким визнати неправомірною відмову в складанні акту за формою Н-1 і зобов'язати відповідача скласти відповідний акт.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2006 року позов задоволено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про охорону праці" власник або уповноважений ним орган зобов'язані створити належні безпечні умови праці, розробити положення щодо охорони праці, правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства та робочих місцях, з якими працівники повинні бути ознайомллені під розпис.

Згідно із вимогами п. 6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аврій на виробництві, затвердженого постановою KM України №-1094 від 21 серпня 2001 року, що діяло на час нещасного випадку, який стався з позивачем, визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що сталися під час перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку; провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола витробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові; прямування працівника до (між) об'єктами обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за доручення роботодавця.

При розгляді цієї справи судом встановлено, що місцем роботи позивача за трудовим договором були шлакові відвали ВАТ „ЄМЗ", де відповідачем не було створено безпечні умови праці, оскільки не розроблено конкретні маршрути пересування працівників, які б було огорожено відповідними поручнями.

Саме це стало причиною нещасного випадку з позивачем, який рухаючись від свого робочого місцця до місця знаходження ІНФОРМАЦІЯ_5, на якому працював ОСОБА_3., для надання йому допомоги, внаслідок зсуву шлакової маси відвалу впав з великої висоти і отримва тяжкі уушкодженя.

Апеляційний суд не може визнати спроможними доводи скарги про неврахування судом матеріалів справи, що свідчать про нетверезий стан позивача та час нещасного випадку за межами робочого часу.

Дійсно в деяких документах справи зазначено про запах алкоголю від позивача, у зв'язку з чим відразу після його госпіталізації в лікарню двічі проводилося медичне дослідження на предмет наявності у ОСОБА_1. алкогольного сп'яніня.

Результати дослідження на алкоголь в крові та сечі потерпілого свідчать про те, що він під час нещасного випадку був тверезий (а.с.84).

Крім того, вказану обставину встановлено поясненнями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_3., які також підтвердили, що нещасний випадок з позивачем стався в робочий час і при обставинах, на які посилається він, а не представники адміністрації підприємства.

Таким чином, не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги щодо невідповідності викладених в судовому рішенні висновків обставинам справи, які було встановлено судом при її розгляді.

Оскільки  апеляційним  судом  не  встановлено  порушення  або  неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає. Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

^{ухвалив:}

апеляційну скаргу відділення ФСС у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області відхилити, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.