ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2022 року                                                        м. Кропивницький

справа № 399/417/21

провадження № 22-ц/4809/791/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати  у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Єгорової С. М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи: 

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Онуфріївська державна нотаріальна контора Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області (суддя Шульженко В. В.) від 12 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

09 червня 2021 року засобами поштового зв`язку до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області звернувся  ОСОБА_1 з позовом до   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначивши як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Онуфріївську державна нотаріальну контору Кіровоградської області, в якому позивач просив про таке:

1)визначити йому додатковий строк для прийняття ним спадщини, залишеної після смерті його матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як пропущений ним з поважних причин – внаслідок довготривалої тяжкої хвороби;

2)визнати за ним в порядку спадкування право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 3,73 га, якій присвоєно кадастровий номер 3524686200:02:000:0323, тобто на 1,865 га землі розташованої на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_4 По її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,73 га, якій присвоєно кадастровий номер 3524686200:02:000:0323, розташовану на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Спадкоємцями першої черги померлої стали двоє її дітей – позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Сестра позивача, ОСОБА_5 своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття такої спадщини, тоді як позивач подав таку заяву подав лише 27 вересня 2019 року, оскільки тривалий час тяжко хворів, переніс складну хірургічну операцію, після чого роками мав дотримуватись суворого післяопераційного режиму.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, а її спадкоємці першої черги за законом - дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , успадковують вказану земельну ділянку площею 3,73 га в цілому.

Нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А. А. постановою від 04 жовтня 2019 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 з тих мотивів, що на спадкову земельну ділянку вже видане свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що він має право на половину спадщини своєї матері ОСОБА_4 , але строк для подачі заяви про прийняття спадку пропустив виключно з поважної причини – тяжкої тривалої хвороби.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Суд встановив, що на час відкриття спадщини щодо майна померлої ОСОБА_4 вона проживала одна, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк спадщину прийняла ОСОБА_5 , в цей строк позивач спадщину не прийняв, відповідно встановлений законом строк пропустив. Обставини, якими позивач обґрунтовував поважність пропуску строку для прийняття спадщини, не є поважними з огляду на їх нетривалість, позивач мав достатньо часу для вчинення дій направлених на прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

На думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним внаслідок невідповідності висновків суд обставинам справи.

Позивач вказує на те, що суд не врахував його твердження про поважність причини пропуску ним строку для прийняття спадщини, яка полягала у тяжкій довготривалій хворобі.

Крім того, він вказав на те, що його сестра приховала від нього факт прийняття нею спадщини, а від нотаріуса – наявність ще одного, крім неї самої, спадкоємця першої черги за законом. Попри це між ним і його сестрою існувала домовленість про використання доходу, який приносила материна земельна ділянка, на утримання батьківської хати. Після смерті сестри позивач не бажає, щоб такий дохід отримували невдячні його примірники, відповідачі по справі.

Позивач також вказав на те, що відстань між місцем його проживання і місцем, куди він мав подати заяву про прийняття спадщини, становить біля 250 км.

Відзив на апеляційну скаргу

До Кропивницького апеляційного суду від відповідачів та третьої особи відзиви на апеляційну скаргу позивача не надійшли.

Позиції сторін, висловлені учасниками справи в судовому засіданні

Позивач підтримав свою апеляційну скаргу. У своїх усних поясненнях, які стосувалися підтримки викладених в апеляційній скарзі аргументів, він підкреслив, що його племінники не заслуговують на земельну ділянку його матері так, як не піклувалися про бабу.

Інші учасники справи повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. про причини своєї неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини, які ніким не оспорюються:

Позивач ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час своєї смерті ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована одна за адресою:   АДРЕСА_1 .

Встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини збіг 11 травня 2008 року.

12 травня 2008 року державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А. А. видав свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцю майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , її дочці – гр. ОСОБА_5 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із земельної ділянки розміром 3,73 га, яка розташована на території Попівської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить спадкодавцю на підставі державного акту серії Р2 № 460544, виданого Онуфріївською районною державною адміністрацією 07 серпня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 319.

На підставі цього свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 отримала державний акт серії КР №024953 від 15 квітня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 3,73 га розташованої на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524686200:02:000:0323.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 жовтня 2019 року державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А. А. виніс постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері – ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що на земельну ділянку площею 3,73 га розташовану на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом дочці померлої - ОСОБА_5 . Заяв від інших спадкоємців не зареєстровано.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

У цій справі спір виник стосовно наявності/відсутності поважних причин неприйняття позивачем спадщини у строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, та належності спадщини позивачу.

Норми права, які застосовуються до спірних правовідносин та їх тлумачення судом

Зокрема, згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю зі спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У цій справі позивач визнає, що після смерті своєї матері спадщину він не прийняв так, як на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав і впродовж встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку заяву прийняття спадщини відповідній особі не подав.

Обґрунтовуючи поважність пропуску вказаного строку, в позовній заяві позивач вказав на наявність у нього тяжкої тривалої хвороби, яка перешкодила йому подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Про наявність інших причин пропуску строку позивач в позовній заяві не вказав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням предмета спору та змісту норм права, які регулюють спірні правовідносини, позивач зобов`язаний надати суду докази поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини (як зазначено в позовній заяві – тяжка тривала хвороба, яка перешкоджала поданню нотаріусу заяви про прийняття спадщини) у період з 12 листопада 2007 року по 11 травня 2008 року.

На підтвердження цієї обставини позивач надав суду витяг з історії хвороби № 1346 (а. с. 11) з якого вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні Обласної клінічної лікарні ім.. І. І. Мечнікова з 21 січня 2008 року по 30 січня 2008 року, йому проведено хірургічне втручання. Післяопераційний період без ускладнень, продовжує хворіти, виписаний в задовільному стані, видано листок непрацездатності з 21 по 30 січня 2008 року, рекомендовано продовження лікування, утримання від підняття тяжких предметів, спостереження у лікаря за місцем проживання, контрольний огляд через один місяць.

Інших доказів тривалості та тяжкості хвороби позивач суду не надав.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку доказам у справі та дійшов обґрунтованого висновку, що період непрацездатності позивача був нетривалим, лише 10 днів, який закінчився до спливу строку для прийняття спадщини. Після виписки з лікарні позивач мав достатньо строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Доказів того, що після виписки з лікарні позивач не міг вільно пересуватися, потребував сторонньої допомоги або знову був госпіталізований для лікування суду не надано.

Тож суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що позивач не довів існування у нього об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подачі заяви про прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Не заслуговує на увагу суду викладений в апеляційній скарзі аргумент позивача про наявність інших причин неприйняття ним спадщини у встановлений законом строк. а саме територіальна віддаленість його місця проживання від місця заведення спадкової справи та відсутність повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини так, як визначаючи підстави позову, позивач в позовній заяві про ці обставини нічого не зазначив, а відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються нові позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Правильно встановивши, що позивач спадщину після своєї матері не прийняв, а отже набув прав та обов`язків свого спадкодавця, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на майно померлого спадкодавця в поряд спадкування.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Про судові витрати

З огляду на рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні поданої позивачем апеляційної скарги, підстави для перерозподілу судових витрат, а також присудження позивачу компенсації його судових витрат за подання апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 травня 2022 року без змін.

  Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 07 листопада 2022 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: А. М. Головань

С. М. Єгорова