УХВАЛА

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 127/17584/20

провадження № 61-8150св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька 111» ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Горбатюком Валерієм Володимировичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька 111» (далі - ОСББ «Келецька 111») ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є співвласником ОСББ «Келецька 111» .

ОСОБА_2 обрана головою правління ОСББ «Келецька 111», проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач є особою з інвалідністю другої групи з дитинства та у зв`язку із захворюванням вимушений використовувати інвалідне крісло-коляску.

На першому поверсі четвертого під`їзду будинку за адресою: АДРЕСА_3 (далі - будинок) знаходиться допоміжне (нежитлове) приміщення для зберігання належного співвласникам ОСББ «Келецька 111» великогабаритного майна: дитячих колясок, санок тощо.

Відповідно до технічного паспорту будинку допоміжне (нежитлове) приміщення для зберігання належного співвласникам ОСББ «Келецька 111» великогабаритного майна розташоване на першому поверсі за № 112а (далі - приміщення колясочної).

Рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 04 квітня 2003 року начальника ЖЕК-10 (керівник обслуговуючої організації будинку у 2003 році) зобов`язано надати ОСОБА_1 в користування для використання за цільовим призначенням (зберігання інвалідного крісла-коляски) приміщення колясочної.

Доступ до приміщення колясочної здійснюється через вхідні двері, ключі від якої знаходилися у позивача.

Відповідачка змінила замок на вхідних дверях колясочної, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості доступу до цього приміщення.

ОСОБА_1 як співвласник неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням надати дублікати ключів від допоміжних приміщень. Однак відповідачка безпідставно відмовила, не надала дублікат ключів від приміщення колясочної та наскрізного проходу (пожежного виходу) .

Позивач у порядку досудового врегулювання спору неодноразово звертався до Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області (далі - Вишенський відділ поліції). Йому було роз`яснено про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення та рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Просив зобов`язати голову правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приміщенням колясочної та наскрізним проходом (пожежним виходом) на першому поверсі четвертого під`їзду будинку шляхом надання вільного доступу ОСОБА_1 до приміщень колясочної та наскрізного проходу (пожежного виходу).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року позов задоволено. Зобов`язано Голову правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні допоміжним (нежитловим) приміщенням колясочної та наскрізним проходом (пожежним виходом) на першому поверсі четвертого під`їзду будинку шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу до приміщень колясочної та наскрізного проходу (пожежного виходу) на першому поверсі четвертого під`їзду будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне приміщення колясочної не є житловим приміщенням та знаходиться у власності співвласників будинку, а обмеження позивача у користуванні цим приміщенням порушує його права.

Суд першої інстанції посилався на те, що допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 , підтвердила, що відповідачка не надавала позивачу ключі від приміщення колясочної та від наскрізного проходу (пожежного виходу), внаслідок чого він неодноразово звертався до поліції.

Мотивів задоволення позову в частині зобов`язання усунути перешкоди у користуванні наскрізним проходом (пожежним виходом) на першому поверсі четвертого під`їзду будинку шляхом надання вільного доступу до нього суд першої інстанції не навів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи позивача, щодо відмови ОСОБА_2 надати йому як співвласнику дублікати ключів від приміщення колясочної, не підтверджені будь-якими належними і допустимими доказами.

Відповідно до листів голови правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 від 01 грудня 2020 року та від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 направлявся дублікат ключа від приміщення колясочної в окремому конверті з описом вкладення до цінного листа.

Посилання позивача на те, що він звертався до Вишенського відділу поліції з огляду на ненадання йому головою ОСОБА_2 дублікатів ключів від колясочної суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки факт звернення до Вишенського відділу поліції не свідчить про неправомірність дій відповідачки. Згідно з відповіддю Вишенського відділу поліції, що міститься в матеріалах справи, протиправність дій ОСОБА_2 не встановлена.

Представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не заперечував, що приміщення колясочної використовується всіма співвласниками будинку.

ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів того, що відповідачка своїми діями порушує Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій та Правила пожежної безпеки, що йому створюються перешкоди в користуванні наскрізним проходом (пожежним виходом), що знаходиться у загальному користування усіх мешканців будинку, що ОСОБА_2 зачинила наскрізний прохід (пожежний вихід) на замок.

Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкод позивачу у користуванні наскрізним проходом (пожежним виходом), суд першої інстанції свій висновок взагалі не обґрунтував.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Горбатюка В. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, просив її скасувати, залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках належать усім співвласникам на праві спільної сумісної власності, а обмеження у користуванні приміщенням колясочної, яке є допоміжним приміщенням, порушує права ОСОБА_1 , як співвласника будинку.

Відповідачка підтвердила, що змінила замки приміщення колясочної з метою збереження майна співвласників, яке там знаходиться, що підтверджує доводи позивача про порушення його прав.

Звернення ОСОБА_1 до Вишенського відділу поліції підтверджує факт позбавлення позивача права доступу до приміщення колясочної.

Суди попередніх інстанцій не застосували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 346/5193/15-ц, провадження № 61-8181св18, від 30 травня 2019 року у справі № 161/12216/16-ц, провадження № 61-10878св18.

Доводи інших учасників справи

Відзив голови правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 мотивований тим, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням апеляційної інстанції та бажанням незаконно приватизувати приміщення колясочної та отримати одноосібний доступ до наскрізного проходу (пожежного виходу).

Показання свідка ОСОБА_3 (яка є співмешканкою позивача) в суді першої інстанції не мають переваги над доказами надсилання позивачу дублікатів ключів, що містяться в матеріалах справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року справу призначено до судового розглядув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 13 травня 2010 року № 313745 і виписки з історії хвороби № 5016, ОСОБА_1 встановлено другу група інвалідності з дитинства без строку переогляду та рекомендовано проходити лікування у лікаря невролога.

Відповідно до довідки з ОСББ «Келецька 111» № 26/11 позивач зареєстрований та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 04 квітня 2003 року начальника ЖЕК-10 (керівник обслуговуючої організації будинку у 2003 році) зобов`язано надати ОСОБА_1 в користування для використання за цільовим призначенням (зберігання крісла-коляски) приміщення колясочної.

Відповідно до технічного паспорту будинку приміщення колясочної розташоване на першому поверсі за № 112а.

Згідно з відповіддю Вишенського відділу поліції ОСОБА_1 було роз`яснено про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення та рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до статті 1 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зі статтею 2 Закону вказаний Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що ОСББ це юридична особа приватного права, створена власниками житлових та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання майна, зокрема, майна, що перебуває у загальному користуванні.

Відповідно до частини першої, абзацу дев`ятого частини дев`ятої, частин сімнадцятої - дев`ятнадцятої статті 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Аналіз положень статті 10 Закону дає підстави для висновку, що правління у складі голови та членів правління здійснює керівництво поточною діяльністю ОСББ, тож голова правління є посадовою особою ОСББ, представляє його інтереси у відносинах з іншими особами.

Згідно зі статтею 12 Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 як голови правління ОСББ «Келецька 111».

Відповідно до матеріалів справи у 2019 році ОСББ «Келецька 111» прийняло на баланс і обслуговування багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_3 , його керівництво провело заміну замків у службових приміщеннях та приміщеннях загального користування, а дублікати надало службам забезпечення та мешканцям, які мають право ними користуватись.

З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_2 , стосуються її професійної діяльності як посадової особи ОСББ «Келецька 111».

Жодних позовних вимог до ОСОБА_2 , як до фізичної особи або співвласника ОСББ «Келецька 111», позовна заява не містить.

Голова правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі, як фізична особа, оскільки є посадовою особою ОСББ «Келецька 111», тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем.

Суди попередній інстанцій під час розгляду справи залишили вказане вище поза увагою та дійшли помилкового висновку про можливість судового розгляду позову ОСОБА_1 до голови правління ОСББ «Келецька 111» ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, провадження № 14-399цс18).

З урахування викладеного, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині ( пункт 5 частини першої статті 409 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина друга статті 396 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Горбатюком Валерієм Володимировичем, задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька 111» ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко